Війна стирає кордони. Кожен українець, після 24 лютого, де б він не був, думає, як допомогти армії, як долучитися до пришвидшення нашої перемоги. Застосовують різні форми збору коштів. Ось, 24 липня в місті Болонія, що в сонячній Італії, біля української парафії – церкви УГКЦ Святого Михаїла, з благословення пароха отця Михайла Бойка, відбувся ярмарок. Всі кошти від продажу будуть направлені на покупку необхідного обладнання для ЗСУ.
Організувала благодійний ярмарок наша землячка з с. Нежухів, талановита майстриня коралів Марія Федоришин. Активно долучилися до благородної справи стриянки-волонтерки ГО «Майдан Стрийщини», мисткині Оксана Гуда, Наталія Луковська та Валентина Стельмах. Вони не просто волонтерки, вони жінки, чиї найдорожчі сини й чоловіки воюють на фронті.
Валентина Стельмах три роки через життєві обставини провела за кордоном, де разом з іншими українками завжди допомагала потребуючим. Після 24 лютого приїхала в Україну. Її син пішов на війну, донька з коханим теж брали участь в обороні на Київщині, кожен у своїй сфері. Жінка ж повернулася до своєї волонтерської родини – ГО «Майдан Стрийщини». Коли збиралася в Україну, отець Михайло Бойко поблагословив і казав, щоб тримала з ним контакт.
«За 4 місяці війни допомога з Італії сягнула до 300 000 гривень. Це і перша фура на 20 000 приїхала від парафії, і кожного тижня невеликими передачами були броніки, берці, одяг, медикаменти, кава» – зазначає пані Валентина.
Жінка розповіла, як у м. Болонія познайомилася із землячкою Марією Федоришин, яка постійно велику частину своїх робіт виставляла на благодійність.
«Наші люди, які проживають і працюють не один десяток років далеко від дому, з радістю і щирістю беруть активну участь в благодійних збірках і це дає відчуття, ніби ти одним днем побував в себе на Батьківщині, – каже Валентина Стельмах. – І коли почалася повномасштабна війна, наша Марія Федоришин там взяла на себе місію волонтерського локомотиву: збирає, пакує, купує, відправляє. Повернулася до ярмаркування, оскільки вже зменшилися збірки, от і вирішили таким чином нагадати громаді, що війна в Україні триває».
Пані Валентина зазначає, що ідея церковних ярмарок не нова, але завжди на часі, особливо на теренах чужих країн. З приємністю згадує, як в Італії в м. Болонія майже в один рік її дороги привели до храму УГКЦ святого Михаїла, коли прийшов на служіння Богу і людям отець Михайло Бойко (на фото).
«Тоді все почалося з наших стрийських пряничків. На той час ми вирішили підтримати стрийський проект «Пряник від доброго серця», і таким чином зібрати допомогу діткам. Потім ці прянички допомагали збирати кошти на лікування і реабілітацію наших воїнів, це і проект «Франко Опір», «Бандерівський Схрон», «Львівський шпиталь», це і допомога в лікуванні десятків воїнів з різних міст України, скільки це в коштах, я навіть точну суму не знаю. За три роки мого перебування в Італії – це більше 500 000 гривень».
Цей волонтерський місток між Стриєм і Болонью допоміг багатьом бійцям ЗСУ. Жінки по обидва боки кордону не втомлюються торувати шлях до перемоги. Валентина Стельмах ініціювала у Стрию збір сувенірної продукції. Запропонувала Наталії Луковській виготовити буси, вона ж ще залучила пластунів, які залюбки виготовили патріотичні сувеніри, штаб ГО «Майдан Стрийщини» зібрав сувеніри, прапорці, Оксана Гуда додала картини і розмальовані гільзи. Всі ці речі передали в Італію.
Ярмарок у Болонії вдався на славу. Всі речі конвертовано у валюту, яка згодом повернеться в Україну необхідними речами для наших захисників.
«Разом ми сила. І це не просто гасло, – констатує волонтерка. – Дякую усім, хто відгукнувся взяти участь у благодійному ярмарку. Разом до Перемоги! У єдності – ми сила».
Наталія КАРПЕНКОВА.
Leave a Reply