ЕКСКУРСІЯ ДО СКЕЛЬНОГО МОНАСТИРЯ ДЛЯ ТПО

Чи  задумувалися ви, що відчувають люди, які були змушені покинути домівки, друзів, знайомих, все рідне, та поїхати в нікуди?  А що ж ці люди відчувають на новому місці? Чи змогли адаптуватись до нового середовища?  На ці запитання намагаються знайти відповідь ідейні натхненники проекту, який реалізується з ініціативи Благодійного фонду «Рідня» при фінансовій підтримці Угорської екуменічної служби допомоги «Actallianse».

Проект «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб в соціально-культурне середовище громади м. Стрий» набрав обертів. У день туризму, 27 вересня, організатори влаштували екскурсію у с. Розгірче до скельного монастиря. За гідів були Юрій Комарницький (Агенція регіонального розвитку «Перспектива Стрийщини») та Ірина Цехоня від БФ «Рідня».

Розгірче сміливо називають «кінцем географії». Мальовниче село на Стрийщині оточене лісами, скелями та урочищами, можна вважати своєрідною квінтесенцією краси Прикарпаття. Дальше дороги немає. Пані Ірина жартує, що тут навіть ворони розвертаються. Окрасою села, як і всієї Львівщини, став  скельний монастир. Дивує те, чому це унікальне місце так мало досліджувалося. Якщо не враховувати кількох не надто ґрунтовних праць з ХІХ століття, то більш менш активно його почали вивчати лише наприкінці минулого віку. А туристичною родзинкою скельний монастир у Розгірчому стає лише зараз.

Спілкуючись у неформальній обстановці з учасниками проекту, приємно чути позитивні відгуки про Стрий і стриян, які огорнули турботою вимушено переміщених осіб. Та всі вони сподіваються, що наш край став тимчасовим прихистком і мріють повернутися до своїх рідних міст.

Цікаво спостерігати, як із захопленням вони сприймають наші традиції, як милуються доглянутими садибами ґаздів сіл, якими ми проїжджали. Як тішилися грибами, що знайшли в лісочку біля скельного монастиря. Разом молилися за перемогу та смакували рибну юшку від Ігоря Мазура, партнера фонду «Рідня». А пам’ятник Писанці у с. Братківці викликав бурхливі емоції захоплення. Світлини робили з усіх сторін. Ірина Цехоня розповіла історію його створення.

«Наш проект підходить до завершення, – каже Юрій Комарницький. – 2 жовтня  буде заключний акорд у міському Будинку культури.  Нам вдалося провести чимало заходів, відвідали всі музеї Стрия, вивчали мову та традиції, залучали тимчасово переміщених осіб до різних атракцій, майстер-класів. Намагалися створити всі умови для інтеграції  в наше середовище. Хочемо, щоб далі вони самі намагалися стати частиною громади, яка їх прихистила. Ми відкриті до спілкування, готові й надалі підставляти дружнє плече та сподіватимемося, що надихнули гостей до активного громадського життя. Впевнений, що буде продовження співпраці».

                                                                    Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*