ФЛЕШМОБ «ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА»

Управління культури, молоді та спорту запрошує долучитися до патріотичного флешмобу «Ой у лузі червона калина». Славнозвісна стрілецька пісня знову на вустах українців, які в цей час виборюють свободу своєї землі.

Пропонуємо вам записати на відео своє виконання легендарної пісні і надіслати нам.

Нехай зазвучить багатоголоссям Стрийської громади «Ой у лузі….». Найактивніших обов’язково відзначимо. Завантажуйте своє відео з 7 до 24 квітня на Сторінці управління у ФБ. https://www.facebook.com/groups/548040199510030.

Слава Україні! Разом до перемоги!

                                                                                Стрийська міська рада

Історія написання пісні

За однією з версій, перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 році. Здійснивши постановку трагедії  Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була», тому для оптимістичнішого фіналу вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Чарнецький дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло Коссак розклав її на інструменти.

Дещо відмінна версія належить самому Степанові Чарнецькому. У 1916 році у львівській газеті «Діло» надрукували розповідь композитора Михайла Гайворонського про походження деяких стрілецьких пісень, у тому числі «Червоної калини». Михайло Гайворонський відзначив, що «пісня про «Червону калину» прийшла з „Сонця Руїни“ Василя Пачовського. Її розповсюдив український театр виставою цієї драми у Львові і по інших містах в Галичині.

Зі слів Михайла Гайворонського можна було зрозуміти, що творцем пісні є начебто автор «Сонця Руїни» Василь Пачовський, а заслуга у популяризації пісні належить директору та режисеру Українського театру «Руська бесіда» Йосипові Стаднику, який здійснив першу постановку твору у Львові в січні 1912 року. Натомість повністю замовчувалася причетність до творення пісні самого Степана Чарнецького, який власне здійснив нову постановку «Сонця Руїни» в 1914 році й саме тоді ввів у виставу «Червону калину», замінивши нею козацьку пісню «Гей, не дивуйте, добрії люди».

У 1990 році літературознавець, фольклорист і письменник Федір Погребенник, досліджуючи історію твору «Ой у лузі червона калина…», відзначив, що давня козацька пісня «Розлилися круті бережечки» закінчується майже такою самою строфою, яку, найімовірніше, і використав у постановці «Сонця Руїни» Степан Чарнецький під назвою «Червона калина».

У червні 1914 року театральна дружина Українського театру заспівала «Червону калину» у Чорткові разом з учасниками сокільсько-січового свята. У вересні 1914 року «Червона калина» залунала на Закарпатті — у селі Горонді, де стали на постій Українські січові стрільці. За словами Михайла Гайворонського, найбільше її співали відділи, що прийшли з Чорткова. Про це ж свідчив і сотник УСС Іван Коссак:

«Відділи У. С. С., що творились в Чорткові, ходили з піснею на вправи, вирушили потім на головне місце збору до Стрия, а опісля на Угорщину. В Горондї співала сю пісню моя сотня, від неї переняли її инші сотні, куріні, і ціла стрілецька формація. Новий зміст, стрілецький, витворили самі стрільці протягом перших двох тижнів побуту в Ґорондї».

Побутує версія, що у серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УССГригорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.

Строфу «Не хилися, червона калино…» додали до тексту пісні наприкінці 1980-х років Леопольд Ященко та Надія Світлична.

За свідченнями Степана Чарнецького, мелодію підібрав він сам. Музикознавці Філарет Колесса та Василь Витвицький вважають її народною. В. Витвицький стверджував, що це мотив пісні «Ой зацвіла червона калина над криницею».

Володимир Гордієнко у своїй праці «Українські Січові Стрільці», Львів, 1990 р. повідомляє, що музику написав відомий композитор, автор багатьох стрілецьких пісень Михайло Гайворонський.

                                                                Джерело: https://uk.wikipedia.org

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*