Про історію світлини, де Степан Бандера зафіксований об’єктивом фотоапарата у козацькому строї, дізнаємося зі спогадів о. Богдана Нуда, опублікованих у книзі Григорія Дем’яна «Степан Бандера та його родина у народних піснях, переказах та спогадах», виданій у Львові у 2006 році. Священик Богдан Нуд був однокласником брата Степана Бандери – Олександра. Хлопці навчалися у стрийській Державній гімназії.
Автор спогадів пише, що влітку 1929 року, після здачі матури (випускних іспитів) він приїхав в гості до свого однокласника Олександра Бандери у с. Угринів Старий Калуського повіту. У цьому селі батько Бандерів, о. Андрій був парохом. Богдан Нуд пише: «Відтак, у серпні того ж року (1929) ми оба з Юрком (Дубицьким) відвідали в Старому Угринові Олексу (Олександра Бандеру) і його родину. Я там ближче пізнав Степана Бандеру і зробив йому знимку з фльобертом в руках. На жаль, знищив її в часі більшовицької окупації» ( стор. 461).
Як бачимо, на щастя, світлина ця збереглася. Фльоберт – це пневматична кулькова спортивна рушниця, популярна в той час серед молоді, яка вправлялася у влучній стрільбі. Козацька ноша, в яку був одягнений Степан Бандера, на мою думку представляла однострій молодіжного спортивно-патріотичного товариства «Луг», створеного Степаном у квітні 1928 року, коли він після закінчення гімназії майже рік проживав у батька в Угринові Старому. Про те, як був одягнений Степан-луговик, згадує його односельчанка Анастасія Іванюк: «Брав коні, у шаровари вбиравсі, давав ранти коло боку, шипка-кучма – і з ними тутка марширував» (с. 244). Її спогади опубліковані у згаданому виданні. Очевидно, цей одяг зберігався вдома у батька. Відомо, що у 1929 році Степан був студентом Львівської Політехніки, до батька приїхав на канікули. То ж коли Богдан Нуд запропонував йому сфотографуватися, він одягнувся у свій однострій луговика, до того ж взяв собі спортивну рушницю. Про те, що це власний одяг Степана Бандери, свідчить його відповідність до статури хлопця. Можливо, всі учасники товариства «Луг» мали сорочки вишиті одним взором. Це питання потребує дослідження.
Зеновія ХАНАС,
заступниця директора з наукової роботи
Стрийського краєзнавчого музею «Верховина».
Leave a Reply