Під такою назвою три роки, як у нашому місті діє група у соціальній мережі, де дівчата з великим люблячим серцем об’єдналися для того, щоб рятувати бездомних котиків та песиків. Лілія Стельмах відповідає за муркотливих пухнастиків, а Стелла Яворська за гавкунів. Хоча цей поділ умовний, бо не раз доводилося Лілії рятувати покинутих барбосів, а Стеллі обідраних кошенят. Ще у їхній команді є котомама Леся Павлів, яка власне, і заснувала групу, та добрий лікар-ветеринар Володимир Федінчик.
Все частіше можна побачити на вулиці біля підвалів чотирилапих, які в пошуках їжі та притулку підходять поближче до осель людей, які, на жаль, їх зраджують, викидають у безлюдні місця, гонять і навіть калічать. На противагу їм є чуйні та жертовні люди, які повертають тваринкам віру в людей, опікуються ними, намагаються хоч якось покращити вуличне життя.
Мої співрозмовниці кажуть, що почалося все з ентеритних цуциків, яких дівчата підібрали та почали самотужки лікувати. До слова, Лілія Стельмах за фахом поліграфіст, а Стелла Яворська – приватний підприємець. Лікування дороге, тому почергово платили за крапельниці. Мали тоді вісім підопічних й довелося ще коліжанок і знайомих долучати, щоб допомагали з коштами. Згодом виникла потреба в оформленні банківської картки, на яку акумулювали кошти для лікування чотирилапих.
Із збільшенням кількості тваринок, які потребували допомоги, рятівниці задумалися над відкриттям громадської організації, та в кінцевому результаті, об’єдналися в неофіційне товариство, яке через сторінку у Фейсбуку, особисті контакти та «циганське радіо» прилаштовують в добрі руки вже простерилізованих, проглистованих і оброблених від паразитів котиків та песиків. Лише у 2021 році турботливі руки небайдужих подруг врятували 128 тваринок, з них 88 – це мурчики. Всі вони мають тепер дім.
Лілія розповідає, що турбота за покинутими хвостиками – це не тільки годування, а, перш за все, стерилізація, післяопераційний догляд, і головна мета – в подальшому знайти дім з люблячими господарями. Основна проблема не в коштах, яких, звісно, завжди бракує, а в перетримці після стерилізації й за час одужання прилаштувати тварин, щоб знову не повертати на вулицю. Вони зі Стеллою навчилися знімати шви, робити уколи, лікувати від інших недуг. У кожної з них вдома 5-6 тваринок, які лише одним поглядом та муркотінням чи радісним вилянням хвостика і тертям об ноги змусили й так добрі серця битися ще сильніше, а згодом і впустити в свої домівки.
Люди, які не зовсім втратили совість, приносять песиків і котиків дівчатам чи у клініку до ветеринара Володимира, який часом теж залишає на перетримку хвостиків, стерилізує за найнижчими цінами і в борг. Світлини та інформацію про домашніх улюбленців можна прочитати і побачити у соціальній мережі. Окрім групи «Хвостаті друзі Стрий», є ще «Хвостики Стрия» та «Стрийські хвости». Власне, Фейсбук став основним медійним майданчиком для висвітлення проблеми з домашніми тваринами на наших теренах.
Ось зараз у Стелли 16 підопічних собак, які двічі на день в один час приходять до люблячої рятівниці на подвір’я, де вона їх годує. Це все дорослі великі пси. Двоє з них постійно живуть на вокзалі, а от по смачненьке приходять до неї. Жінка сама дивується, як її знаходять, як лащаться і хочуть не просто поїсти, а притулитися, облизати руки з вдячності. Показує в телефоні безліч фото та відео зі своїми хвостатими друзями.
Лілія щодня годує 28 котів. Вісім живе на подвір’ї, це, окрім тих, що залишила вдома. Ще годує шість песиків на промзоні зранку, коли їде на роботу. Каже, що у мікрорайоні, де має 6 точок годування, вже всі киці простерилізовані і це зупинило кількість бездомних пухнастиків. Та днями знайшла маленьке руденьке диво, яке хтось викинув біля смітника. Тепер треба його привести у порядок і знайти дім. Віддаючи маленьких тваринок, дівчата в подальшому готові їх стерилізувати, якщо господарі не хочуть на це витрачати кошти. А ще тримають зв’язок зі своїми колишніми підопічними, звісно ж, комунікуючи з їхніми новими господарями.
Чоловіки наших рятівниць підтримуються їх у всьому. Разом з ними їздять до ветлікарні, годують тварин і доглядають вже своїх домашніх улюбленців. Був випадок, коли на автостоянці біля АТП хтось переїхав песика. Стелла зі своїм чоловіком знайшли його і без зайвих слів відвезли в ліс та похоронили нещасного. Діти також змалечку бачили, як мами турбуються про чужих тварин, тому і собі намагаються допомагати, як можуть.
Серед постійних меценатів Лариса Грей, яка нині проживає в Австрії та сама родом з смт Дашава. Знайшла групу у соцмережі й тепер усіляко допомагає і коштами, і необхідними речами. Наприклад, прислала «котоловку», за допомогою якої вдається діставати здичавілих котів у підвалах чи інших схованках.
У кожного чотирилапого є своя історія і доля, як в людини. На щастя, завдяки небайдужим, таким, як Стелла і Лілія, більшість історій мають щасливий кінець. Врятували котика, в якого в спині була куля від пневматичної зброї, прилаштували в Київ собаку, яка новим господарям народила 9 цуценят. Вилікували вівчарку, в якої були переламані задні лапки, мають одноокого котика, врятували в Дулібах від неминучої смерті маленьких кошенят, яких викинули у сміттєвий контейнер. Проходячи чи проїжджаючи вулицями, одразу бачать покинутих тварин і, звісно ж, підбирають та зігрівають своєю любов’ю. Нещодавно їм подзвонили, що на території військової частини є 36 цуциків. Тепер думають, що робити, де взяти кошти, щоб простерилізувати 6 сучок, щоб далі не розмножувалися, і як прилаштувати таку армію песиків.
Дівчата розповідають, що раніше в Стрию був стерилізаційний пункт для собак- безхатьків, десь на території комбінату комунальних підприємств. Спеціальна служба відловлювала в місті псів і згодом їх оперували та чіпували. Там є спеціально обладнані вольєри, ветлікар. Цьогоріч, мабуть, через воєнний стан цього не відбувається. Наші рятівниці зверталися до міської влади за допомогою у вирішенні цього питання та конкретної відповіді й допомоги не отримали.
Лілія каже, що вихід з ситуації, це те, щоб цей стерилізаційний пункт запрацював. Тоді питання зі збільшенням популяції собак буде врегульовано, а, отже, на вулицях Стрия зменшиться кількість чотирилапих. Все залежить від нас, людей. Треба, щоб вислів: «ми відповідальні за тих, кого приручили», був не просто словами, а діяв.
Я свідома того, що одна стаття в газеті не змінить світогляд тих, хто викидає безпомічних кошенят чи цуциків на вулицю, та хочу спонукати нас до підтримки тих, хто жертвує своїм часом і коштами, рятує від смерті братів наших менших. Задумайтеся над тим, що ваша гривня може допомогти хвостикам. Адже вони нас вберігають від самотності, доведено вченими, що муркотіння котиків лікує та знімає стрес. Люди, в кого є домашній улюбленець, живуть довше і почуваються щасливішими. Згадайте, як у пандемію завдяки песикам можна було безперешкод виходити на вулицю. Взимку буде тепліше, пригорнувши до себе маленьке, а може й велике пухнасте щастя.
У мене зараз на колінах муркотить моє дряпуче диво і я не уявляю, що могло б мене змусити покинути її. Люди з окупації, втікаючи, забирали своїх котиків і песиків, перетинали з ними кордон, долаючи тисячі кілометрів. Наші бійці рятують на передовій з-під обстрілів домашніх тваринок, годують та служать разом з ними.
Тоді звідки беруться нелюди, які маючи дім і достаток, вивозять подалі безпомічних тваринок, викидають на смітник, наражаючи на ймовірну смерть? Кажуть, наше суспільство змінюється, консолідується. Усі, хто щоденно рятує котиків та песиків, сподіваються, що все ж з часом кожна тваринка буде мати свій дім. А поки що допомагайте усім хвостикам, хто, як може.
КОМЕНТАР ДО ТЕМИ
Начальник управління ЖКГ Стрийської міської ради Ігор ПАСТУЩИН: «Щодо пункту перетримки бездомних тварин, то такий існує, він належить МККП, знаходиться по вул. Нижанківського, недоїжджаючи до полігону ТПВ. На 2022 рік з міського бюджету було передбачення фінансування його роботи у сумі 150 тис. грн. Він функціонував таким чином: бездомного собаку привозили на перетримку, там проводили стерилізацію, після чого ставили кліпсу, щоб розуміти, що дана собака вже стерилізована. Його утримували 2 тижні після стерилізації, це ж операційне втручання, собаку кололи антибіотиками і відгодовували, відтак відпускали. Основна мета, саме процедура стерилізації. Цю послугу закупляли у ветеринарних організаціях, проте у з в’язку із воєнним станом, згідно 590 постанови КМУ, ця послуга не фінансується, відповідно і програма не запрацювала.
Що стосується наступного року, то, як будуть зміни до постанови або ж ліквідація воєнного стану, до даної програми повернемося».
Наталія КАРПЕНКОВА.
Leave a Reply