
Нині в суспільстві багато говорять і пишуть про важливість культурного фронту, бо і самі українці переосмислюють свою ідентичність, проходячи духовне очищення крізь горнило війни. Наші терени, попри нав’язування радянщини, зберегли своє українське коріння, звичаї і головне – мову, українську пісню. Та це не значить, що нам не треба міцно стояти на культурному фронті, навпаки, з подвійним завзяттям очолила цей форпост начальниця управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Ірина ПУКАС.
- Ірино Ярославівно, які на сьогодні установи культури у Вашому підпорядкуванні?
- Зазначу, що на культурній ниві працює близько 650 осіб. Система закладів культури доволі розгалужена. До неї входить Центральна міська бібліотечна система, Народні доми, зокрема 41 по старостинських округах і в м. Стрию – міський Будинок культури, районний Будинок культури та наш славний Народний дім, якому минулого року відзначили 120-ліття, 6 шкіл естетичного виховання: 3 у старостинських округах: Лисятицька дитяча школа мистецтв, дитяча школа мистецтв с. Бранківці, Дашавська дитяча музична школа ім. Ф. Колесси і 3 школи у м. Стрию – дитяча музична школа ім. О. Нижанківського, дитяча школа Мистецтв і хорова школа «Щедрик». Також відкрили Молодіжний центр і ми одні з небагатьох громад, що маємо молодіжну раду. Функціонує Стрийський краєзнавчий музей «Верховина», до складу якого входить 6 музеїв, що діють на правах відділів. Окрім цього, 19 Народних художніх колективів, 5 Зразкових колективів, Муніципальний камерний чоловічий хор «Каменяр», Муніципальний естрадно-духовий оркестр «Стрий», КЗ «Будинок приїжджих». Загалом структура управління – це відділ культури, національностей та релігій; відділ молодіжної політики, відділу фізичної культури та спорту і відділ обліку та звітності.
- Культура переживала складний ковідний період з обмеженням масових заходів та на зміну цьому випробовуванню прийшла війна. З чого починали свій культурний фронт?
- Ми розуміємо значення культури, тому наша галузь з перших днів включилася в реалії сьогодення. Директори наших Народних домів першими облаштували пункти прийому внутрішньо переміщених осіб, гуманітарні штаби. Залежно від умов, в багатьох Народних домах досі проживають втікачі від війни, в інших – організовані пункти збору речей. Таким чином всі директори закладів культури стали волонтерами. Найактивніші директорки Народних домів с. Добряни Уляна Васів та у с. Нежухів Оксана Монастирська. Окрім того, що у них проживали і проживають ТПО, вони всебічно долучалися до приготування їжі військовим, яку передаємо на фронт. Зараз тривають ремонтні роботи у деяких Народних домах, де ми готуємо нормальні умови для проживання у разі нової хвилі біженців. Бібліотечні працівники й до нині щовівторка ліплять вареники та пельмені для ЗСУ у світлиці Успенської церкви. Перші три місяці у МБК діяв гуманітарний штаб, де місцеві мешканці приносили одяг та взуття для тимчасово переміщених. Усі мистецькі колективі долучаються до збору коштів для захисників. Благодійні концерти регулярно проводять наші музиканти, зокрема Степан Целюх з колегами, Михайло Золотуха зі своїми юними зірочками та колегами з музичної школи. Хор «Каменяр» та духовий оркестр «Стрий» супроводжують в останню путь наших загиблих Героїв, щоб гідно віддати їм данину шани. У селах дуже активні працівники культури. Завжди допомагають у різний спосіб для ЗСУ. Народні доми стали осередками допомоги потерпілим від війни та не забувають і про своє культурне призначення, проводять не гучні, але різні мистецькі заходи.
- Чи воюють нині, не тільки на культурному фронті, Ваші працівники?
- Маємо у лавах ЗСУ працівників нашої галузі. Зокрема, з музичної школи с. Братківці. Наш працівник управління Мар’ян Парадівський активний доброволець, боєць ОДЧ «Карпатська Січ».
- Чи не було потреби скорочення штату працівників або ж закриття закладів культури?
- Ні. Станом на сьогодні у нас немає такої потреби. Тобто, нашу галузь скорочувати не будуть. Я розумію, чому ви запитуєте. Якщо не відбувається багато масових заходів, концертів – це не значить, що ми не працюємо. Наприклад, з початку війни двері наших музеїв та бібліотек ні на один день не зачинялися для відвідувачів. Навпаки, активно працювали для внутрішньо переміщених осіб. Всі культурні послуги ми надаємо безкоштовно. До речі, одним з найвідвідуванішим музеєм був музей родини Степана Банери. Бібліотеки стали центрами дозвілля. Тут не тільки беруть почитати книжки, а щосереди проходять кіносеанси, різні літературні зустрічі та майстер-класи як для дітей, так і для дорослих, є можливість скористатися інтернетом. У дитячій бібліотеці ім. В. Стефаника започаткували проект «Долоньки добра», де до всіх майстерок та цікавих заходів залучаються тимчасово переміщені. Ми проводили різні акції, зокрема до Великодня. Вчили робити писанки, співати гаївок, розповідали про наші традиції. Окрім цього, у всіх мистецьких школах навчаються дітки з числа ТПО. Тобто, галузь активно працює й немає потреби її скорочувати. Всі культурні послуги надаються, як і надавалися до війни. Звичайно, немає масових заходів, але локальні, камерні творчі зустрічі постійно проходять. Хто цікавиться, той знає. Ми вважаємо, що культурний фронт має діяти, бо він несе свою важливу місію. У сьогоднішніх реаліях, саме культура згуртувала людей: це пісня, художнє мистецтво, наші ремесла. Культура «цементує» націю, яка може протистояти ворогу. Для мене культура сьогодення це не просто культурний фронт – це своєрідна терапія, бо вона має властивість заспокоєння, позитивних емоцій, наповнює життя сенсом. Не дарма кажуть: така пісня, що аж жити хочеться!
- Чи мають можливість вихованці мистецьких шкіл брати участь у конкурсах різних рівнів?
- Так, звичайно. Можливо, ми замало це висвітлюємо на широкий загал та наші вихованці мистецьких шкіл продовжують примножувати славу рідного краю на конкурсах як місцевого, так і Всеукраїнського, і Міжнародного рівнів. За цей воєнний рік маємо понад 50 лауреатів Міжнародних фестивалів та конкурсів і понад 70 лауреатів Всеукраїнських. Хореографічні колективи: «Стрияночка», «Лілея», «Едельвейс», «Барви Стрия», «Браво», «Грація», «Пролісок» та солісти (учні та викладачі шкіл естетичного виховання) брали участь у конкурсах та фестивалях таких країн: Польща, Туреччина, Греція, Угорщина, Грузія, Словаччина, Румунія, Канада, Іспанія, Болгарія, Австрія. Зокрема, у серпні народний ансамбль народного танцю «Стрияночка» (керівники Олексій та Олена Боровницькі) представив нашу громаду у м. Закопане (Польща) на Міжнародному фестивалі-конкурсі гуральського фольклору (стали лауреатами). Хореографічний ансамбль «Едельвейс» (керівник Любов Романчук) в червні та у жовтні виступав у Греції та Туреччині на Міжнародних фестивалях-конкурсах (стали лауреатами). У лютому Зразковий дитячий хореографічний колектив «Лілея» (керівник Іванна Ярич) стали лауреатами І премії Міжнародного фестивалю-конкурсу «Таланти Галичини». Зразковий ансамбль народного та сучасного танцю «Грація» із Стрия (школа мистецтв, керівник Галина Паламар) 13 листопада взяв участь у Міжнародному танцювальному фестивалі «Осіння казка Праги», який відбувся у столиці Чехії. Стрияни вкотре гідно представили Україну на міжнародній арені та продемонстрували світові українську культуру. Переможницею багатьох міжнародних та Всеукраїнських конкурсів є учасниця народної студії естрадних мистецтв «Говерла» Христина Шоробура (викладач Михайло Золотуха). Зокрема, у 2021 році дівчинка вперше отримала за свою наполегливу щоденну працю справжній Орден «Жінка. Мир. Безпека», а також посвідчення про прийняття її до Асоціації діячів естрадного мистецтва, щоб згодом отримати Звання Заслуженого діяча естрадного мистецтва. Учень дитячої школи мистецтв с. Лисятичі (клас акордеону) вступив у Лондонську музичну академію. Маємо ким пишатися. Наші викладачі жертовно займаються з дітьми, насправді, вкладають всі свої знання, розвивають таланти та «запалюють» зірочок, які в майбутньому своє життя пов’язують також з культурою.
- Культура раніше завжди фінансувалася за залишковим принципом. Яка ситуація зараз?
- Було до війни кілька мікро проектів, тобто грантові кошти, які ми використовували на покращення матеріально-технічної бази. У часі війни всі проекти призупинені. Всі видатки на культурну сферу закладаються у місцевому бюджеті. Міський голова та профільні заступники підтримують нашу галузь і у нас не було досі проблем з фінансуванням. Зараз депутати розглядатимуть наші потреби на комісіях, відтак, затверджуючи бюджет на наступний рік, прийматимуть рішення, чи скорочувати видатки на культуру, чи затвердити у тому розмірі, який ми подали на розгляд. У мистецьких школах є плата за навчання і ці кошти йдуть на зарплату викладачам. Звичайно, ми дофінансовуємо з міського бюджету певний відсоток. Зазначу, що керівництво міста розуміє значення культури і всебічно підтримує нашу сферу діяльності.
- Стрияни зауважили, що ті заходи, які організовує управління культури, зараз досить креативні, звичайно, що лаконічні, бо така вимога воєнного часу, але запам’ятовуються та не залишають байдужими. Хто працює над сценаріями?
- Ми завжди хочемо передати не тільки зміст, а й дух будь-якої події. Кожне свято ми вивчаємо, його історію, витоки, звичаї. Маємо двох креативних методистів та залучаємо інших працівників апарату й обговорюємо план дій. Результат – це не одноосібне рішення, а колективне. З моєї ініціативи створено художню раду, куди входять спеціалісти різних мистецьких напрямків і при потребі залучаємо істориків, краєзнавців. Обираємо завжди цікавий формат. Ви були присутні на панахиді у день вшанування пам’яті жертв голодомору і бачили, як діти роздавали шматочки чорного хліба. Він спечений за рецептом, який знайшли в історичних матеріалах-спогадах очевидців голодомору. Це підсилило емоційний момент сприйняття штучного голоду на українських землях і люди мали можливість порівняти смак того хліба і відчути ціну, яку віддали мільйони загиблих, за нього. Прагнули, щоб не було формальності… Хочемо побільше молоді залучати до патріотичних свят, бо за ними майбутнє і вони мають бути активними учасниками, а не спостерігачами. Молодіжний центр плідно працює у цьому напрямку.
- Знаємо, що головної ялинки цьогоріч на майдані не буде. А свято Миколая для дітей готуєте?
- Звичайно, ми готуємо свято для дітей і, перш за все, для категорії малозабезпечених, соціально незахищених і для внутрішньо переміщених. Дійство проходитиме у міському Будинку культури, подбаємо, щоб були подарунки до свята Миколая й радісна атмосфера. Старостинські округи також готують в Народних домах імпрези для дітей. Плануємо передріздвяні акції, майстер-класи, вивчення колядок. У бібліотеках і музеях організовуватимуть тематичні зустрічі, зокрема для ТПО, щоб вони побільше дізналися про наші традиції.
- Чи готові заклади культури до зими?
- Так, ми завчасно почали готуватися до опалювального сезону. Ті Народні доми, які опалюються дровами, вже забезпечені сировиною. У Народні доми, де проживають ТПО, купуватимемо генератори, зокрема, звернулися до кількох благодійних фондів, щоб допомогли нам з цією проблемою. Всі дитячі заклади опалюються ще з середини жовтня.
- Останнім часом побільшало анонсів про концерти у МБК. З чим пов’язана така активність артистів, які у мирний час в Стрий не приїжджали?
- Зауважу, що всі концерти мають благодійний характер. Це так працює культурний фронт. Деяких виконавців запрошуємо ми, інші звертаються до нас самі. Хочемо, щоб культурне життя не зупинялося. Люди потребують позитивних емоцій. Розуміємо, що триває війна, тому всіх правил безпеки дотримуємося. Не відбувся концерт Олега Скрипки через відключення електроенергії, та його не скасовано остаточно, а перенесено. Найближчий концерт відбудеться 4 листопада – це пісні Скрябіна. Сподіваємося, відбудеться. Інші цікаві артисти також виступатимуть в грудні на сцені МБК. Інформація завжди є в соцмережах, ЗМІ, афіші біля міського Будинку культури та по місту. Управління культури має свою сторінку у Фейсбук, де всі охочі можуть почитати про наші заходи, анонсовані події чи ті, що вже відбулися. Загалом про культурне, мистецьке життя нашої громади. Одним словом важко сказати, що таке культура. Культура починається з маленького, з побуту. Це те, що робить нас українцями, що укріплює нашу національну ідентичність.
Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.
Leave a Reply