Як кожна ґаздиня напередодні Великодня готує оселю та наїдки до святкового кошика, так у меморіальному музеї О. Бачинської, що у м. Стрию, традиційно оформлюють виставку. Цьогоріч її назвали «Магія писанок».
А й справді, ці витвори мистецтва, без перебільшення, мають магічну силу. Скільки міфів і переказів пов’язано з появою розмальованого яйця. В одній Галицькій легенді розповідається: «Коли Спаситель ніс хрест на гору Голгофу, то стрів чоловіка, що саме ніс яйця в кошику до Єрусалиму на продаж. Чоловік бачив, як тяжко Ісусові нести хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони й несли хрест аж на гору Голгофу. Коли ж Ісуса вже розп’яли, пригадав той чоловік за свій кошик, та й повернувся на те місце, де його поставив. Приходить, дивиться, а в кошику всі яйця – пописані та й покрашені. Не поніс він їх більше продавати, а повернувся додому та й сховав як пам’ятку, бо мав те чудо за дяку від Христа за те, що допоміг нести хрест. Від того пішло крашення та писання яєць на Великдень».
Стриян та гостей міста радо зустрінуть і розкажуть про унікальні писанки з архіву музею та з колекції наукової працівниці Романи Савчин. Завдяки їй щороку фонди поповнюються цікавими екземплярами писанок, виконаних у різних техніках.
«Ось писанки в темних тонах – це Сокальщина, а золотисті сонячні – із Гуцульщини, в них є поєднання геометричних взорів і солярна орнаментика. Бігають зайчики, скачуть олені. А знаєте, як виготовити драпанку чи шкрабанку? Велика колекція писанок, писаних воском взорами із вишиванок. Такі писанки характерні для села Гірне», – захоплено розповідає пані Романа.
Запрошуємо переглянути Великодні атрибути давніх майстринь з с. Гірне та з Косівщини, що потрапили в музей завдяки стриянці Вірі Дмитренко, яка знає про пристрасть Романи Савчин до збору писанок.
Представлені й вироби молодих креативних художниць. Є писанки-мальованки петриківським розписом Лілії Лунич та Наталії Лаганяк – виготовлені способом витравлення.
Майстриня Оксана Допілко народилася на Сокальщині, а нині проживає у с. Верхнє Синьовидне, тому її писанки особливі, з бойківськими мотивами. Вони також представлені на вернісажі. Минулого року в часі Великодня пані Оксана перебувала у Відні (Австрія), де при церкві святої Варвари в українській суботній школі вчила діточок розпису писанок воском.
Воскресіння Хрестове – це насамперед про духовне. Виставка писанок – нагода поринути у народні традиції, дізнатися про особливості писанкарства на наших теренах та інших регіонів України. А вийшовши з музею, впевнена, подумки скажете: «дякую, тобі Боже, що я не москаль».
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.