МОЯ РОБОТА РОЗПОЧАЛАСЯ З БАГАТЬОХ ВИКЛИКІВ

    У кожного свій шлях у політику та владу. Мар’ян БЕРНИК депутат Стрийської міської ради від політичної партії «Європейська Солідарність» та секретар міської ради має три вищі освіти за спеціальностями: геодезист, землевпорядник і державне управління. У свій час вже працював у Стрийській міській раді в земельному відділі, у центральному апараті держкомзему в Києві, начальником управління з контролю та використання земель Львівської області, 5 років –  головою Підгірцівської сільської ради. На кожному етапі здобував неоціненний досвід, який допомагає нині в роботі.

         «Ми живемо хоч і в складний та цікавий час, коли, маючи знання і відповідальність перед громадою, можна реалізувати найсміливіші проекти. Гордий з того, що вдалося написати, а відтак втілити в життя у цьому році,  мікропроект  з перекриття школи в с. Підгірці. Маю й власний рекорд –

6 мікропроектів в один рік вдалося реалізувати, коли був сільським головою. Це із залученням коштів громади, бізнесу, рад різних рівнів. Мабуть, тому люди й підтримали мене на виборах, бо бачили результат моєї роботи. Це моя перша каденція й розпочалася з багатьох викликів – нова відповідальна посада, об’єднання громади, війна», – наголошує Мар’ян Берник.

 – Чи не важко Вам поєднува­ти депутатство з відповідаль­ною посадою секретаря Стрий­сь­кої міської ради?

– Звісно, спочатку було важко. Та є підтримка колег. Ми створили у структурі міської ради секретарі­ат, який, у свою чергу, допомагає депутатському корпусу. Інформу­вання та інша взаємодія відбува­ється постійно. Депутатство це ж громадська робота. Кожен має своє основне місце праці, тому така зв’язкова ланка сприяє оператив­нішій роботі й взаємодії.

– Чи більше важелів впливу маєте у своєму розпорядженні?

– Основний закон, яким я ке­руюся в роботі – це закон про міс­цеве самоврядування в Украї­ні. Тому повноваження депутата чи секретаря залишаються такими, які прописані в законі. Отже го­во­рити, що маю додаткові важелі впливу на владу, як міський об­ранець, неправильно. Є подвійна відповідальність і тим більше ми всі розуміємо, у якій ситуації за­раз країна.

– Як місцеве самоврядуван­ня приймає виклики воєнного ча­су?

– Нагадаю, що початок пов­номасштабної війни співпав з призначеною сесією Стрийської міської ради. 24 лютого депутати зібралися у сесійній залі й разом приймали рішення, у якому на­прямку нам рухатися. Наступна, позачергова сесія відбулася в неділю, 6 березня, коли ми вже розуміли, яка ситуація. Тоді при­ймали звернення до США, країн НАТО з проханням закрити небо. Ми усвідомлювали, що тут, на міс­ці, має­мо підтримати Президен­та, уряд і також внести свою лепту у захист України. Головна мета місцевого самоврядування, не­зважаючи на те, що йде війна, за­безпечити життєді­яльність тилу. Наступне, про що маємо дбати – це допо­мога ЗСУ, територіальній обороні й війсь­ковій частині, яка дисло­кується у нашому місті. Пробле­ми були в перші місяці війни у зв’язку з обмеженням фі­­нансу­вання. Та органи влади не від­мовили жодного разу нікому, хто звертався і звертається по допо­могу. Всі запити військових ми розглядаємо та виконуємо. Це пріоритет. І все відбувається у  рамках закону.

Коли, наприклад, людина з біз­несу потрапила у владу їй зда­єть­ся, що це робиться повільно. Та ми маємо дотримуватися усіх необхідних процедур. Повірте, ми робимо все оперативно. Що­місяця проводяться сесії місь­кої ради. Відповідно всі де­путат­ські комісії працюють до сесії. Буває дуже гаряче від дискусій у депу­татській кімнаті, так бурхливо об­говорюють питання, готують рі­шення на сесію. Наш депутатсь­кий корпус дуже досвідчений. Маємо чотирьох колишніх голів райдержадміністрації, депутатів, за плечима яких по кілька ка­денцій, та й новачки-депутати ко­жен фахівець у тій чи іншій галузі, тому компетенції не бракує.

Найголовніше, що ми зроби­ли цього року – це затвердили ге­неральний план Стрия. Зараз здійснюється реєстрація інду­стріального парку «Долина Стрий» в промисловій зоні. Це хороший знак для бізнесу, інвес­торів. Відновили співпрацю з містами-побратимами та підпи­сали нові угоди про співпрацю, зокрема з містом Еш, що у Люк­сембурзі.

Якщо повернутися до першо­го року роботи після призначен­ня на посаду секретаря міської ради, то зазначу, що він був не­легким у плані того, що ми про­водили інвентаризацію пробле­матики ОТГ. Об’єдналося 26 сіль­ських рад і  одна селищна рада. Коли ми склали моніторинг того, що маємо, то підрахували, що для того, щоб вирішити усі проб­леми, потрібно 5 бюджетів і, зро­зуміло, що за рік такий об’єм ро­біт не виконати. Відпрацювали стратегію. Є розуміння, з чого по­чинати. Навіть вже у воєнний час деякі напрямки цієї стратегії вті­люємо у життя. Наприклад, це безпека громади. Плануємо, що перед новим роком запрацює поліцейський офіцер громади – шериф у Дашаві та Угерсько. Згодом у інших старостинських округах. Наші шерифи пройшли спеціальне навчання і будуть постійно на місцях, реагуючи на всі правопорушення. Вони забез­печені автомобілями, приміщен­ням та матимуть широкі повно­важення. Заробітну плату отриму­ватимуть в поліції, а матеріально-технічне забезпечення взяла на себе міська рада.

– Поговорімо про бюджет, який, власне, впливає на темпи реалізації стратегії міської вла­ди. Днями було прийнято новий ко­шторис громади на 2023 рік і підбито підсумки виконання цьогорічного бюджету в умовах війни. Що чекає громаду у фі­нансовій площині?

– За 2022 рік маємо навіть перевиконання бюджету. Є еко­номія коштів, які перейшли на наступний рік, оскільки, як я вже згадував раніше, багато речей ми не могли через воєнний стан профінансувати. Бюджет пройде експертизу Львівської облддерж­адміністрації після того, як за­твердимо звіт про виконання, й то­ді знатимемо точно, скільки коштів у нас залишилося.  Новий бюджет планували з огляду того, що не змогли зробити у поточному році. Заплановані роботи цьогоріч за­лишаються на наступний рік. Громада з розумінням ставиться до ситуації. Тому, щоб не обіцяти щось нове, потрібно виконати те, що вже планували. Звичайно, є й нові завдання, які теж внесли у бюджет. Фінансування буде всу­переч прогнозам на початку вій­ни, коли мова йшла за скоро­чення на 40 відсотків. Ми навіть взяли сміливість і збільшили бюд­жет на 10 відсотків. Звісно, плану­вати це одне, а реалізація зале­жить від багатьох факторів і най­головніший – це війна.

2023 рік буде складніший у то­му плані, що багато об’єктів від­­нов­лювалося у співфінансуванні з обласним чи державним бюд­жетом, бо своїх коштів не завжди вистачає. У 2022 році всі ці про­грами, гранди не працювали і в наступному також не працю­ва­тимуть через війну. Розраховує­мо на свої сили та закордонні інвестиції. Те, що Україна стала кандидатом у члени Євросоюзу, дозволяє закордонним партне­рам допомагати нашій державі на різних рівнях. Міста-побрати­ми планують спільні програми. Міський голова Олег Канівець у кожну закордонну поїздку їде з пакетом пропозицій, підготов­леною документацією і баченням співпраці.

– Релоковані підприємства сплачують податки за місцем реєстрації чи в наш бюджет?

– Це залежить від форми опо­даткування. Більшість з них є патріотами своїх регіонів і вва­жають, що на наших теренах вони тимчасово, тому податки спря­мовані за місцем реєстрації. Це десь показує недосконалість за­конодавства. Але головне, що підприємство працює і сплачує податок  у державний бюджет – це вже добре. Бо більшість дер­жавного бюджету скеровано на  оборону країни. А ми всі зараз працюємо на захист держави.

– Чи вдається Вам комуні­кувати зі своїми виборцями?

– Я завжди на робочому місці. Маю графік прийому громадян. Але я його не дотримуюся, бо у будь-який час хтось до мене мо­же прийти зі своїми проблемни­ми питаннями чи, буває, пропози­ціями і я приймаю та надаю кон­сультацію чи скеровую туди, де вирішують ту чи іншу проб­лему.  Одразу на місці з’ясовую і  люди­на отримує чіткий план по­даль­ших дій. Беремо приклад з місько­го голови, який задає тренд відкри­тості влади. Все відбувається чіт­ко. Конкретна особа з конкретною проблемою і конкретне її вирі­шення.

Бачимо самі, що не вистачає спортивних майданчиків і планує­мо їх встановлення. Хочемо, на­приклад, спортивні секції вивести з підвальних приміщень, а для цього потрібні нові просторі зали. У кожному селі є свої традиції. Десь більше грають у футбол, десь у волейбол. І це враховуємо. Це відповідь тим громадянам, які приходять і кажуть: зробіть щось, бо молодь не має чим зайнятися. Ось, абстрактне «щось» ми вті­люємо крок за кроком у реаль­ність.

– Фракція «Європейської со­лідарності» найбільша в Стрий­ській міській раді й Ви її части­на. Чи вдалося щось зреалізу­вати з депутатських ініціатив?

– Кожен у нашій фракції зараз волонтер. Є спільні проекти, які втілюємо попри війну. Та вважає­мо, що не доцільно про все інфор­мувати, щоб не звинувачували нас у піарі. Якщо у Фейсбуці не на­писано, що зробив Берник, це не означає, що він нічого не робить. Це моя принципова позиція. Люди на місці тут живуть і бачать, що депутат робить, що ні. Наприклад, приємно було отримати нагороду як волонтер з рук міського голови в День міста. Хоч, здавалося мені, що роблю те, що маю робити, що завжди робив. Спільно з фрак­цією купуємо автомобілі на фронт, теп­лі речі для захисників.

– Попри воєнний стан спо­стерігаємо чимало нововве­день, реалізації реформ у різних галузях. Це і є стратегія міської влади?

– Справді, ми працюємо чітко за планом і поетапно. Ось дивіть­ся, транспортна проблема в місті виникла вже давно. Потрібно роз­вантажити центр міста від тран­спортних потоків, потрібне не од­не кільце і нова розв’язка, пере­гляд інформаційних знаків. Поча­ли це робити – почали. Малень­кими видимими кроками та вод­ночас йде колосальна підготов­ча робота. Далі освітня реформа. Багато було дискусій, тим більше, що закон дозволяє до 2027 зро­бити цю реорганізацію. Ми поча­ли з малого, щоб звикли батьки, діти, вчителі. Побачили переваги. Результат реформи освіти – це високі бали на ЗНО, вступ наших випускників у ВУЗи. Медична ре­форма також викликає багато дискусій. Якраз наша фракція «Європейської Солідарності» най­більше опікується цією галуззю, бо маємо колег-депутатів медиків. Іванна Салдан – голова депу­татської комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення, Ігор Равлінко – на­чальник відділу охорони здоров’я. НЦЗУ ставить нові виклики, які ми маємо на місцях втілювати в жит­тя. Ці всі реформи не нова місце­ва влада придумала. Це все від­бувається на державному рівні. Й головне наше завдання правиль­но реалізувати, щоб «не наламати дров».

– Актуальним і болючим нині є вимкнення  електроенергії. На одному зі стрийських форумів у соцмережі прочитала, цитую: «у мене немає світла по 10 годин, а міська рада світиться, як ялин­ка».  То як у міській раді з відклю­ченням світла?

– Міська рада входить у І групу споживачів з вимкнення електро­енергії. Відключають нас згідно з планом. Для того, щоб не зупи­няв­ся робочий процес, ми вми­каємо генератор, коли відклю­чають електропостачання. Дове­лося придбати генератор, щоб фінансовий відділ, перш за все, працював безперебійно. Змоде­люємо ситуацію для таких комен­таторів у соцмережі. Наприклад, відбулося засідання комісії з на­дання матеріальної допомоги. Люди потребують фінансової підтримки і чекають виділені кош­ти.  А ми не можемо провести кошти, бо під час роботи планове вимкнення світла, а потім ще й аварійне відключення. Тому при­дбали генератор і до обіду всі від­діли знають, що мають макси­мально все зробити, що залежить від світла. А всі планові наради проводимо тепер після обіду.

Генераторами також забез­печені всі лікарні. Паливо закупи­ли для надзвичайних ситуацій. На КП «Стрийтеплокомуненерго» че­рез виконком передали дизель-генератори. Прагнемо, щоб до кінця року опалення в будинках було постійно.

Наголошу, що впливу на «Львів­обленерго» міська влада не має. У Стрию навіть офісу організації не існує, а залишилися тільки ремонтні бригади. Тому графіком відключень ми не керуємо і пра­цюємо в таких самих умовах, як всі стрияни. З ініціативи голів депу­татських фракцій та міського го­лови ми запросили за «круглий стіл» представників «Львівобл­енерго», де обговорили інфор­мування населення, доведення графіку, роботу диспетчерів.  Розуміємо, що коли людина поін­формована, їй простіше підготу­ватися, пристосуватися.

– З яким настроєм зустрічає­­те Новорічно-Різдвяні свята?

– Найбільше, чого я і мої діти просили у Миколая – це миру та щоб всі наші захисники поверну­лися додому живі. Зрозуміло, що цьогоріч Новорічно-Різдвяні свя­та пройдуть також в іншому форматі. Але традиції українські є незмінні. Будемо готувати святу вечерю, колядувати, у молитвах просити знову ж таки миру для України. Вдруге організовуємо депутатсь­кий вертеп, який має благодійну мету, зрештою, як і минулого року. Тоді у мене була роль грецького царя, цьогоріч ще не знаю. Пишуть дівчата новий сценарій, актуаль­ний до сьогодення. Є у планах і можлива поїздка на схід України до наших захисників. Всі кошти, які заколядуємо, однозначно пере­дамо для ЗСУ. Зустрічаємо новий рік з вірою у перемогу України.

Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.