МОЄ КРЕДО: РОБИТИ, ПОМИЛЯТИСЯ, АЛЕ НЕ ЗУПИНЯТИСЯ

Головним ньюзмейкером Стрийської міської ради сміливо можна назвати заступника міського голови Стрия Андрія СТАСІВА. Коли два роки тому змінилася влада у місті, вся увага громадськості була прикута до нових обличь, які одразу почали руйнувати стереотипи про чиновників. Від зовнішнього вигляду до манери спілкування.  

Якщо я була б бібліографом пана Андрія, то перше, що зазначила б – стриянин,  який понад усе хоче, щоб його рідне місто було відомим, а, отже, комфортним для життя, магнітом для туристів. Він фанатично любить  Стрий, тому прийняв рішення залишити прибуткове місце праці та сів у крісло держслужбовця.

Мав досвід роботи на серйозних підприємствах, зокрема працював начальником бюджетно – аналітичного відділу у ВАТ “Західенерго”, заступником директора Західної електроенергетичної системи ДП “НЕК Укренерго”, начальником відділу зведеної фінансової звітності та аудиту за міжнародними стандартами регіональної філії “Південно-Західної Залізниці” ПАТ “Укрзалізниця”, був радником директора з розвитку Львівського КП “Укрдору”, має політичний досвід – каденція депутата Стрийської міської ради.

Нині у його коло обов’язків входить відповідальність за п’ять  напрямків роботи: економіка і стратегічне планування; ІТ технології; внутрішня інформаційна політика (робота з громадськістю й депутатами);  міжнародна та інвестиційна політика; туризм і промоція міста.

  • Андрію Васильовичу, чотири напрямки роботи за які Ви відповідаєте, новостворені. Важко починати, що називається, з нуля?
  • Фактично всі напрямки роботи нові. Раніше був тільки відділ економіки. Зараз ми його також розширили й додали стратегічне планування без якого в сучасному світі ніяк. Плануємо не тільки на 5 років, а й на далеку перспективу. Не важко починати, коли маєш чітке уявлення про те, що потрібно зробити та позитивно заряджену команду.
  • Давайте «пройдемося» усіма напрямками Вашої роботи. Розпочнімо, власне, з економіки та стратегії.
  • Для розуміння, раніше економіку міста планували на рік. Чому ми плануємо на далеку перспективу? Та тому, що докорінно потрібно змінювати підходи до господарювання. Якщо колись наші батьки могли пишатися якимись знаковими подіями в Стрию, то останні два десятиліття місто жило якимось своїм периферійним життям і нічого у нас не відбувалося. Коли, наприклад, у сусідньому Дрогобичі  пішов прогрес у всіх напрямках,  містяни почали порівнювати, а у нас і того немає, і це не так. Інші міста стрімко пішли вперед. Стрий просто існував. Якщо за останні 10 років попередньої влади місто отримало субвенцій 1 млн грн для якихось інфраструктурних проектів, то ми тільки за 2021 рік отримали 50 млн грн субвенцій на розвиток громади. Щоб читачі розуміли, це так зване співфінансування проектів. Наприклад, реконструкція стадіону «Сокіл» нам обійшлася у 32 млн грн. Левова частка –  кошти з державного бюджету, відтак з обласного і місцевого. Міський голова був ініціатором реконструкції й пошуку коштів. Зроблю  ліричний відступ. Всі хочуть бачити вже і негайно кінцевий результат по майдану Ринок, набережній, парку. Та є певні реперні точки, від яких потрібно відштовхуватися і починати шлях реконструкції чи побудови чого-небудь. Потрібно пройти складний шлях  бюрократичних структур, спланувати роботу й мати розуміння, яке буде фінансування. Наша команда має чіткий стратегічний план, за яким і працюємо. Так, ми запланували реконструкцію майдану Ринок, проспекту Чорновола,  парку ім. Т.Г. Шевченка, набережної річки Стрий, заміну очисних споруд та ін. Стадіон «Сокіл» треба завершити. Міський голова має мрію, щоб була в нашому місті Академія футболу, де розвиватимуться діти фізично й виховуватимемо своїх чемпіонів. Економіка і стратегічне планування – це, перш за все, планування бюджету громади, податки, тобто  звідки він наповнюватиметься, яку максимальну кількість проектів з бюджету ми зможемо реалізувати з користю для великої нашої громади. Маємо амбітні плани збільшити доходи місцевого бюджету принаймні втричі. Збільшення дохідної частини дасть можливість реалізовувати все заплановане у соціально-економічному плані громади, тобто збільшити бюджет на витрати для громади. Коли ми прийшли він був 85 млн грн, через рік – 125 млн грн. Хочемо, щоб був не менше 300 млн грн.  Ще скажу про генеральний план міста, який ми затвердили (останній був у 1975 році), і це дає нам можливість розвивати все місто. Ми випустили буклет англійською мовою «Територія нових можливостей», де запланували 5 магнітів: логістичний центр на в’їзді в Стрий (перед 612 км); розвиток аеропорту з вантажним терміналом; Індустріальний парк; будівництво нового міста на правому березі річки Стрий; транспортна модель з метою розвантаження вулиць, тобто рух без заторів і небезпек.
  • До війни Ви виграли гранд на побудову льодової арени в Стрию. Думки щодо необхідності цього об’єкта розділилися. Що з цим проектом зараз? Його буде реалізовано?
  • Участь у конкурсі на побудову льодової арени мали змогу взяти всі міста України в рамках проекту «Велике будівництво». По факту, переважно обласні, 22 міста, серед яких і маленький Стрий, вибороли право мати льодову арену. Його майбутнє місце розташування – колишній стадіон «Юність». Скептиків справді було багато, мовляв, ми що, хокейна країна. А наш голова міста дивиться і мислить стратегічно. По-перше – це інфраструктурний об’єкт зі штучним льодом. Цей штучний лід не потребує охолодження і легко накривається будь-чим. Таким чином, при потребі, робиться виставковий, музичний зал для фестивалів і концертів на 450 місць. Чи для інших видів спорту в залежності від покриття. У нас льодова арена матиме багатофункціональне використання. Інші великі міста подавали проекти на арени зі справжнім льодом, а ми мислимо масштабно і хочемо також мати, де проводити великі заходи, виставки, спортивні змагання  у сучасних комфортних умовах. Що у цьому поганого? Там будуть кафе, інші комерційні приміщення, відповідна парковка. Це також нові робочі місця. В перспективі за рахунок комерції приміщення мало б утримуватися, щоб з міського бюджету не робити великі вливання. Ціна питання проекту 220 млн грн. Відповідно 200 млн грн – держава, 20 млн грн – місто. Сподіваємося, після війни ми повернемося до реалізації цього проекту. Міська рада готова на 90 відсотків. Війна завадила довести документацію до завершення. Але ми в когорті перших, хто все зробив.
  • Ще одне ноу-хау Індустріальний парк «Долина Стрий». Пролийте трохи світла у цьому напрямку.
  • Наш регіон не багатий на природні ресурси, тому Стрий у свій час був промисловим центром. Для цього колись і створилася промислова зона, де працювало багато підприємств. Не випадково і завод «Леоні» розмістили тут. Які у нас переваги для промисловості: розумні й підприємливі люди, транспортні розв’язки, залізниця поруч, аеропорт, який обов’язково запрацює, близькість до кордону з Польщею. «Долина Стрий» – це  середовище площею понад 70 га з промисловим    виробництвом, проектуванням та будівництвом. Він стане десятим індустріальним парком на Львівщині. Згідно проекту його передбачається розмістити по вул. Промисловій. Замовником детального плану території є виконавчий комітет Стрийської міської ради, розробник проекту –  ФОП  М. Лопушанський. Індустріальні парки — це можливість економічного зростання, активізація інвестиційної діяльності, прозорі та вигідні умови роботи підприємств, зайнятість населення, розвиток виробничої та ринкової інфраструктури. Пріоритетними будуть підприємства таких напрямків: високотехнологічне машинобудування; електроніка та приладобудування; сучасні інформаційні та smart технології; харчопереробна промисловість; транспорт і логістика. Всі бюрократичні процедури ми пройшли, на сесії затвердили, кадастровий номер земельній ділянці присвоїли. Тепер справа за Києвом. Кабінет міністрів має зареєструвати його в реєстр, бо індустріальні парки реєструються у реєстрі індустріальних парків. Прагнемо, щоб Стрий повернув собі славу промислового міста з висококваліфікованими кадрами. Нині ж боляче дивитися на будівлі промзони, що стоять пусткою і руйнуються.  Ми в перший же рік нашої роботи почали там дороги доводити до ладу. А капітальний ремонт доріг із тротуарами, сучасними зупинками планували на  2022 рік й, зокрема, після завершення будівництва заводу «АЕРОК», який мав запрацювати.
  • До речі, які сьогодні перспективи заводу екологічного автоклавного газобетону «АЕРОК», що мав працювати в Стрию?
  • Як з’ясувалося, він має російське коріння, відповідно не буде працювати у нас. Ми намагалися з’ясувати, як це стало можливим, що в Україні працює російський бізнес. Але ні СБУ, ні інші компетентні органи не сказали нам на момент початку співпраці, що там є російські активи.   Була інформація, що компанія, яка будує у нас завод, є німецька. Генеральний директор білорус, який багато років жив у Києві. Самостійно ми не можемо прослідкувати кінцевих беніфеціарів. Вважали, раз вони працюють в Україні, то все законно. Тим більше, планувалися інвестиції 22 млн євро, 150 робочих місць, середня зарплата робочих мала становити 18 тис грн, податки в громаду 9-10 млн грн на рік.  Погодьтеся, пропозиція була дуже вигідна.  Зараз їхні активи конфісковані і знаходяться в «АРМІ» (Агентство з розшуку та менеджменту активів). Перспективи такі, що їх купить хтось інший і, можливо, не відмовиться від ідеї побудови заводу, як і планувалося, у нашій промзоні.
  • Повернімося до іншого кола Вашої відповідальності. Що скажете про ІТ напрямок роботи?
  • На сьогодні двоє спеціалістів працює у нас в цій сфері. На жаль, не можемо запропонувати гідну, високу заробітну плату, тому втрачаємо фахівців. Складно мотивувати людей в органах місцевого самоврядування. Ми зробили новий сайт, який нині якісно працює і має набагато більше функціоналу, ніж раніше. Планували цьогоріч запустити чат-бот, смарт-можливості. Це дасть  пряму комунікацію стриянам з владою. Наприклад, йде людина вулицею і бачить відсутність люка, фотографує і «закидує» на сайт, а система сама визначає, у який відділ направити запит, щоб відповідальний за це міг виправити ситуацію. Обов’язково це втілимо в життя, лиш би пошвидше закінчилася війна. Ми запустили телеграм канал, який має тисячі підписників. Новини оновлюються часто, ми реагуємо на всі виклики сьогодення,  тому стали цікавими людям. Ще маю сказати, коли прийшла наша команда, то не у всіх відділах були робочі комп’ютери, а дехто свої власні ноутбуки приносив, щоб  працювати. Самі купували папір, принтер один на поверх. Це ж не нормально. Почали придбання комп’ютерної  техніки, щоб вона вся була уніфікована. У міській раді не було проектора, щоб демонструвати слайди презентацій. Придбали. Забезпечуємо працівників усім необхідним і створюємо комфортні умови роботи. Йдемо до бездротових мереж, ІР телефонії. Плануємо конференц-зал облаштувати, коворкінг (колективний офіс для людей з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі). Будуємо локальну мережу, щоб забезпечити інтернетом   всі управління. Ще запускаємо проект «ЦНАП-Дія». Це будуть не тільки ті 113 послуг, які зараз надає ЦНАП, а 400 послуг. Має бути сучасний центр з широким спектром послуг. Ціна цього проекту 9 млн 600 тис грн. Сорок відсотків суми дає обласний бюджет, бо ми виграли цей проект у співфінансуванні.
  • Публічність в інформаційному просторі, комунікація з громадськістю й депутатами Вам дається просто чи є труднощі?
  • Я не спеціаліст у трубах та інженерних спорудах, бо мене цікавлять інновації, інвестиції й розвиток. І тому без прозорості, публічності та інформування тут не обійтися. Тренд комунікації у нас задає міський голова. Він відкритий до спілкування і відповідно всі його заступники мають бути такі ж, не зашорені. Олег Леонідович сам вміє визнавати помилки і нас до цього спонукає. Багато бізнесів зупиняється за крок до успіху, бо люди не вірять у себе. Ми  пробуємо все, щось виходить, щось ні. Ми багато аналізуємо, тестуємо, вивчаємо та інформуємо про це. Сайт, телеграм канал, фейсбук працює. Відслідковуємо, хто що пише. Реагуємо на зауваження. Є позитивні коментарі – радіємо, негативні – розглядаємо, розбираємося, чому і що не так.  Важлива комунікація з депутатами і громадянами. У нас немає необговорюваних  речей і заборонених тем. Переконаний, якщо починаєш закриватися – це шлях в нікуди.
  • Ще одне нововведення у Стрийській міській раді – міжнародна та інвестиційна політика. З чого тут розпочинали?
  • Почали з відновлення дружніх зв’язків з містами-побратимами. Зараз у часі війни вони дають нам дуже багато гуманітарної допомоги і порад. Маю такий простий принцип: твій рівень розвитку – це середнє арифметичне розвитку твого оточення. Отже, треба себе оточувати розумними і позивними людьми. У бізнесі кажуть: твій середній рівень достатку – це середнє арифметичне рівня достатку партнерів чи друзів по бізнесу. Хочеш зростати – комунікуй з тими людьми, від яких можеш почерпнути щось цінне. Ми почали по-новому вибудовувати відносини з містами-побратимами. Налагоджуємо партнерські зв’язки з новими країнами, зокрема Люксембургом. Вперше в історії України буде підписано договір про співпрацю з містом-побратимом Еш цієї країни. Ми вже зайшли з ними в комунікацію й обмін досвідом у культурній та економічній сферах. Поляки і німці нам надають колосальну допомогу для шкіл і лікарень на сотні тисяч євро. До речі, коли ми їдемо у відрядження за кордон, ми покриваємо витрати тільки на дорогу, бо приймають і годують нас закордонні партнери. Але та віддача у вигляді допомоги громаді в рази більша від таких візитів.
  • Яка їм користь від співпраці з нами?
  • В Європі є такі організації, які дають гранди тільки тим містам, які мають партнерство з містами інших країн, зокрема і Україною. Тому той же німецький Дюрен завдяки партнерству зі Стриєм теж має певні преференції, але тільки у парі з нами. Вони мають інший менталітет. Для них важливо розвивати зв’язки з іншими країнами, допомагати, підтримувати. Тим більше зараз, коли Україна має статус кандидата в ЄС. Це робота міського голови і нашої команди з інтеграції в Європейський Союз на державному рівні. Ми представляємо не тільки Стрий, а й державу Україну. Поляки і німці не бояться війни й приїжджають до нас зараз. Вперше французи побували у нашому місті в чаі війни з гуманітарною місією (на фото).  Залюбки діляться своїм досвідом, зокрема у комунальній сфері, й готові допомагати обладнанням. Триває щоденна копітка робота з листування з міжнародними партнерами. Маємо хороші перспективи у цьому напрямку роботи.
  • Туризм у багатьох країнах – основне джерело прибутку. Україна в цьому напрямку значно відстає, а Стрий тим більше. Як плануєте розвивати цю галузь, яка напряму повязана з промоцією міста?
  • Справді, Стрий вважали не туристичним містом. Зараз ми почали робити акцент на туристично привабливих місцях і розробці туристичних маршрутів. Показник перебування туристів, які приїжджають у місто – 30 хвилин. Наше завдання залишити туриста мінімум на день. Ми вже розробили туристичну карту з маршрутами, працювали з краєзнавцями, Стриєзнавцями.  У перспективі маємо все ознакувати. Війна зупинила цей процес. Маємо у розробці 2 цікавих веломаршрути. Дав завдання, щоб склали список усіх історичних постатей, які проїжджали через Стрий чи зупинялися тут.   Будемо їх увіковічувати в архітектурі. Це довготривалий процес. Наш відділ туризму і промоції розробив разом з Радою Європи прозорий механізм впливу громади на реалізацію кінцевих проектів, тобто ми обговорюємо відкрито з громадськістю,  як виглядатиме проспект Чорновола, що люди хочуть бачити на майдані Ринок. Плануємо відкрити інформаційно-туристичний центр. Подавалися на гранд щодо електронних інформаційних табло, але розгляд  фінансування поставили в цьому році на паузу.  Щодо промоції – розробили бренд-бук (наразі не можемо заплатити за нього і користуватися, бо у воєнний час ця стаття видатків заборонена), попрацювали над сувенірною продукцію, бо раніше не мали, що подарувати гостям, чи коли їхали кудись, презентувати наше місто.  Тепер у нашому арсеналі: еко-сумки з написом «Я зі Стрия», стаканчики, павербанки, футболки, худі з емблемами та ознакуванням. Все, що цікавого виробляється у нас, беремо та ідентифікуємо зі Стриєм.  Прагнемо, щоб мешканці нашого міста з гордістю казали: «ми зі Стрия». Кожен патріот свого міста має бути амбасадором Стрия. Попереду ще багато всього цікавого, що можна зробити. Ми вже успішні й про нас говорять, що є така класна стрийська громада. Відповідно, до нас звертаються з цікавими проектами й пропозиціями, бо ми реагуємо й комунікуємо. Це нас стимулює рухатися ще швидше і не зупинятися. Якщо треба в області реалізувати якийсь проект, одразу звертаються в Стрий, бо знають, що тут миттєво реагують і радо співпрацюють. Наше завдання, як міста, бути у топ трійці у всіх сферах на Львівщині. Ми ставимо високу планку і рухаємося у її досягненні.

Життєве кредо Андрія Стасіва: робити, помилятися, але не зупинятися. Аналізуючи нашу розмову, бачу, що він хоч і романтик, все ж,  впевнено рухається  вперед до  реалізації  міста мрії, в якому буде затишно та комфортно жити нам усім.

Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*