У виставковій залі Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» експонуються унікальні витинанки львів’янки Марії Гупало. Її назва, попри кольорові роботи – «ЧОРНЕ І БІЛЕ». Тому що війна, війна яка вбиває жінок, дітей і хоробрих воїнів перетворюючи квітучу Україну в чорні руїни, спустошуючи наші душі. Виставка – це промінчик світла, вимережений тендітною мисткинею на папері. Вона настільки позитивна, що вселяє надію на те, що скоро буде мир.
Таких витинанок ви, точно, ще не бачили. Їхній розмір з людський зріст. Роботи виконані у техніці «пльонтанізму». Відвідувачам вернісажу представлено результат цікавих експериментів мисткині зі стилем та формою вираження. Зокрема, чотири нові картини виготовлені за два тижні під впливом емоцій від страшної війни в Україні, яка перевертає світосприйняття і не залишає байдужою нікого. Ця виставки для авторки є другою персональною. Перша – експонувалася у січні цього року в Дрогобичі під назвою «Медитації». Й справді, вдивляючись у витинанки чи то з далека, чи з близька поринаєш у інший світ. Уява вимальовує кола чи хвилі, які перегукуються з побаченим і від цього ніби заколисують свідомість. У результаті гормони щастя поглинають тебе.
Відкриття виставки стало знаковою подією не тільки для авторки робіт, а й для стриян. Спраглі за невимушеним спілкуванням і відчуттям прекрасного постійні відвідувачі таких імпрез, ще за довго до офіційного відкриття, прийшли в музей. Представила Марію Гупало науковий працівник музею Галина Верес: «Нелегкий час переживаємо. Пройшовши шлях переосмислення і обговорення з колегами вирішили, що потрібно попри все відновити культурне життя міста. З приємністю знайомимо стриян зі львівською мисткинею, викладачкою богослов’я та низки курсів на філософсько-богословському факультеті УКУ, а також окремих курсів для студентів інших спеціальностей Марією Гупало. Дитяче захоплення витинанкою від банальних сніжинок для прикраси вікон переросло згодом у ті масштаби майстерності, які сьогодні ми споглядаємо».
Справді, коли абстрагуєшся від сьогодення вдивляючись у надтонкі лінії робіт, які в цілісній картині немов переплітаються то потрапляєш у полон чітких рис, які створюють царство бездоганних павутинок. Кінцевий результат – вав ефект! Від об’єму, форми, змісту, концепції.
Директор краєзнавчого музею «Верховина» Микола Закусов тонко підмітив, що споглядання на роботи Марічки Гупало спонукають до поезії й навіть процитував рядки Василя Симоненка. «Мене найбільше вразила якість і терпеливість яка притаманна авторці, її власний стиль і своя філософія бачення світу. Мене вражає її сміливість експериментувати. Це найвищий рівень мистецтва – показати у хаотичності ліній реалістичність картини, яка заставляє нас задуматися», – зазначив пан Микола.
Група підтримки зі Львова – Олена Білоус, яка знайома стриянам після виставки про графиню Софію Шептицьку, розпочала свій виступ з компліменту нашому місту. «Стрий для мене дуже особливий, тому я не могла не приїхати та ще й при такій нагоді, як виставка Марічки з якою ми співпрацювали у трьох проєктах. Її творчість – це унікальне явище. Художник Микола Шевчук побачивши вперше каталог робіт сказав одне: «це Нобелівський лауреат». І ці слова митця вселили віру у власні сили й Марія почала ще більше працювати. Її роботи символічні та є відображенням внутрішнього світу людини. Її наполегливість у житті притаманна і в роботі. Сила духу й цілеспрямованість викликає захоплення. Бажаю, щоб її роботи побачили великі музею світу, тому що вона того варта».
Заступник начальника управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Юлія Курилишин зазначила: «Зізнаюся, що я не готова була побачити такі роботи. Витинанки в моїй уяві зовсім інші і те, що я бачила до сьогоднішнього дня кардинально відрізняється. Це справді високе мистецтво яке дано не кожному. Дякуємо, Марічко, що ви виконали Божий наказ і не змарнували свого таланту, а тепер даруєте його нам».
Стриянка Таїсія Гайдукевич, яка експериментує у багатьох видах мистецтва, також дала високу оцінку експозиції. «У різні хвилюючі моменти історії, переломні, тяжкі люди потребують краси і мистецтва. Треба думати про майбутнє, пускати красу у своє серце і тоді ми матимемо більше сили. Дуже важливо, що у нас сьогодні є така виставка не присвячена війні, а присвячена нам, нашим почуттям, душам, нашій філософії й зачіпає вічні теми. Життя триває. І ця виставка дуже сучасна, з новими ідеями, це своєрідний сучасний український модерн. Справді, це має побачити світ, щоб зрозуміти якими є талановитими і багатогранними українці. Різнобарв’я робіт – це почуття весни і щастя якого нам так бракує», – влучно підмітила пані Таїсія.
Поділилася своїми мистецькими рефлексіями й винуватиця свята. Марія Гупало свій виступ розпочала з роздумів: як залишатися людиною у час війни? «Власне своїм мистецтвом я пробую дати відповідь на це питання. Бути людиною, це мистецтво бачити в іншій людині щось прекрасне. Ми бачимо не очима, а душею. Вміння торкатися душі людини, серця це вияв людяності. Я намагалася справитися з пережиттям побаченого жахіття війни й так у мене народилися найновіші роботи де зображені жінки з дітьми та мужні чоловіки, які рятують дітей від війни з Ірпеня чи інших міст. Ми повинні бачити у своєму ближньому образ Божий і я намагалася передати це – бо Бог нині страждає з українським народом. Ці жінки – матері, які своїм тілом прикривають дітей від куль, які народжують у метро, які ховаються у підвалах. Ця виставка може стати стартом для того, щоб задуматися про людяність під час війни. Ворог намагається у нас забрати гідність якої сам не має», – зазначила мисткиня.
Директорка Університет Третього Віку м. Стрия та Часопису «Гомін волі» Ольга Пилипів зауважила, що така експозиція особливо потрібна в час війни. «З огляду того, що в наше місто приїхало багато людей, які рятувалися тікаючи від війни, ця виставка і для них, як ковток свіжого повітря, спогад мирного, спокійного життя. Я бачу в цих роботах надію і перемогу. Мати з немовлям – це символ продовження життя. Наш Університет активно займається волонтерством серед внутрішньо переміщених осіб і ми запросили на відкриття виставки киян і маріупольців, яких навчаємо української мови і даємо надію на те, що все буде Україна», – наголосила пані Ольга.
Від згадки про розбомблений Маріуполь присутні оплесками підтримали його мешканку пані Ірину, яка з великим пієтетом говорила про гостинність стриян. Щемливим був момент коли Марічка Гупало просто підійшла й обійняла маріупольчанку. Сльози з’явилися у всіх, бо розуміємо, що люди втратили все у цій війні і дякують Богу, що залишилися живими.
Драйву та настрою першим відвідувачам виставки та звісно, авторці робіт які закохали у себе стриян з першого погляду, додав бард, волонтер, тероборонівець Зеновій Медюх і його побратим Максим Перев’язко. Дует «Кулі», який зародився ще у 2014 році під час початку окупації Донбасу й нині своїми запальними піснями тішить бійців на передовій чи волонтерів у тилу. Кілька старих пісень на новий лад, про недолугих росіян, у їхньому виконанні налаштували всіх на мажорний лад.
Завершилося відкриття виставки не традиційно – майстер-класом із виготовлення витинанок, який провела Марія Гупало. Вона показала інший спосіб вирізання витинанок, коли папір не складають, а цілісно вирізають картину спеціальним ножем. Мисткиня високо оцінила хист і прагнення стриян у перших творчих спробах.
У доробку Марії близько 150 робіт у різноманітних жанрах витинанкового мистецтва: портрети, натюрморти, архітектурні пейзажі та різноманітні сюжетні картини. В залежності від натхнення на виготовлення роботи йде від одного дня до місяця. Та, невелика частина, яка експонується у Стрию вповні демонструє творчий потенціал художниці. За наснагою і позивом запрошуємо у виставкову залу краєзнавчого музею «Верховина». Виставка «Чорне і біле» експонуватиметься протягом квітня місяця.
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.
Leave a Reply