Сьогодні спробую з’ясувати, як профтехосвіта адаптувалася до умов війни. Для цього завітала до ДНЗ «Вище професійне училище №8 м. Стрия». Директор навчального закладу Віталій НИКИФОРІВ (на фото) – керівник з досвідом. Зустрічає з посмішкою, з гордістю розповідає про цьогорічних випускників, зокрема, спеціальності «Коваль ручного кування» і «Електрогазозварник», які виготовили тризуб та встановили на центральній алеї училища. Це група №36 (майстер виробничого навчання Роман Мицьків) і група №42 (майстер – Світлана Лапшин). Тривають роботи з декорування кованого герба, та в перспективі хочуть зробити підсвітку, щоб здалека було видно патріотичне училище.
Віталій Никифорів розповідає, що ставати на воєнні рейки роботи їм було не складно, оскільки починаючи з ковідного карантину, навчальний процес перебудували до умов дистанційного навчання. «Ми не залишимо країну без фахових кадрів робітничих професій. Комбінуємо навчання з практичними заняттями. Після 24 лютого, можна сказати, перейшли і на волонтерський фронт роботи. Почали з виготовлення «протитанкових їжаків» і відправляли на фронт. Шиємо бронежилети і викладачі плели маскувальні сітки. Надали приміщення в їдальні на вул. Осмомисла для гуманітарного штабу «Клаптик Надії» і «Спілки солдатських матерів та дружин Стрийщини». Гуртожиток відремонтували для внутрішньо переміщених осіб. Можемо розмістити до 175 людей. На сьогодні тут проживає 60 вимушено переміщених з гарячих точок війни. Організували для них одноразове харчування у « B.Kh.Cafe » за що велика подяку власнику Артему Марченко. Обідають на вул. Людкевича, 1, де соціальний центр «GoFrends Save UA» організував щодня гаряче харчування. Нам допомагають волонтери, які для вимушено переміщених осіб привозять засоби гігієни, продукти харчування і миючі засоби. «Карітас» Стрийської єпархії УГКЦ надав холодильник, пральні машинки. Благодійний фонд «Міграція» від ЮНІСЕФ теж допомагає, зокрема постільною білизною. Від Львівської військової адміністрації отримали 280 матраців, 164 ліжка. Потрапили в програму реконструкції гуртожитків для внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні ми допомагаємо тим людям, які залишилися без житла, та після перемоги України у війні до гуртожитків повернуться наші учні. Маємо освоїти 8 млн грн, замінюємо вікна, внутрішні електромережі, кімнати робимо під готельні номери. Буде комфортно і затишно. Допомагаємо випускникам та викладачам, які нині на самому «передку» воюють. Купили тепловізор одному з них. Збираємо кошти та посилки й відправляємо захисникам», – зазначає директор ВПУ-8.
Виникає запитання, що ж зі студентами? Тут також запевняє Віталій Никофорів – все під контролем. Навчання відбувалося згідно з навчальними планами і програмами. Практикували змішану форму навчання. Онлайн – теорія, а от практичні заняття у ковалів, зварників, електрогазозварників і автослюсарів відбувалися у майстернях, де майстри проводили виробничі навчання. Водії також практично займалися і, відповідно, отримали права на водіння. Якщо була можливість безпечно проводити заняття оф-лайн, тоді проводили. Захист дипломних робіт відбувався за таким самим принципом: онлайн та оф-лайн. Понад 30 учнів виїхали за кордон та змогли завершити навчання й отримати диплом. Загалом, цьогоріч путівку у самостійне трудове життя отримали 120 випускників ДНЗ «Вище професійне училище №8 м. Стрия».
Розпочалася вступна кампанія. Набирають на усі ліцензовані професії. З їх переліком можна ознайомитися на інтернет ресурсах училища. Віталій Никифорів зазначає, що навчальний заклад, який він очолює, виплачує стипендії учням – 1250 грн. Є студенти з числа певних категорій, які отримують соціальну стипендію до 8 тис грн. Гордість училища – єдиний в нашому регіоні навчально-практичний центр з електрогазозварювання. Обладнання австрійське, якісне, ліцензоване. Випускники училища за професіоналізмом котируються і за кордоном, бо навчені на сучасній апаратурі фаховими майстрами-викладачами.
Браку студентів нині немає. Та були роки, коли справді гостро відчувалася нестача бажаючих вчитися у професійному училищі. «Зараз державна влада, розуміючи важливість професійної освіти, усіляко сприяє нам, – розповідає Віталій Никифорів. – Велике значення мають професійно-навчальні центри, матеріально-технічна база, комп’ютеризація, стипендія, комфортні умови проживання та навчання, педагогічний склад. Ми знівелювали стереотип, що це бурса в яку вступають ті, хто погано вчиться у школі. З 1 вересня плануємо розпочати повноцінне навчання, дотримуючись усіх вимог воєнного стану. У нас є надійне укриття як у гуртожитку, так і в навчальному корпусі».
Директор каже, що проблем з коштами немає, оскільки профтехучилища фінансуються обласним бюджетом. Налагоджена співпраця з міською владою та профільними заступниками, Стрийською РДА. «Хотів би наголосити, щоб влада, зокрема, комунальні служби, звернули увагу на те, що в нашому училищі виготовляють та реалізовують ковані смітники, лавки, огорожі, дашки, інші цікаві речі. Повірте, все, що стосується металообробки – ми найкращі. Продаємо ковані вироби, наприклад, у Дніпропетровську область, Моршинську ОТГ, Стинаву, Синьовидне в інші райони Львівщини. Ціни у нас найдешевші. А в Стрию жодного нашого смітника чи лавки не встановлено. Раніше на фестивалі «Органік фест» виставляли власні вироби і люди бачили та захоплювалися. Тому нашій владі на замітку. Нехай звертаються. Та зараз нам головне перемога. А все решта на другому плані», – наголошує Віталій Никифорів.
Важко не погодитися з останньою фразою. Приємно спілкуватися з людьми, які віддано роблять свою справу, вболівають за всі процеси, які відбуваються навколо і не втрачають оптимізму. Разом до перемоги!
Наталія КАРПЕНКОВА.
Leave a Reply