НЕВИДИМІ ЗАГРОЗИ

ШВЕЙЦАРСЬКО-УКРАЇНСЬКА СПІВПРАЦЯ

У зв’язку з останніми подіями, що стались після російського вторгнення в Україну, у світі гостро постало питання продовольчої кризи для багатьох країн. Для нашого суспільства, в умовах воєнного стану, також вкрай важливим сьогодні є питання забезпечення продовольчої безпеки України та гарантування  безпечності й якості продуктів харчування.

Одним з важливих продуктом харчування, який споживає людина, є молоко. Продукт, що в дитинстві замінює материнське молоко, а також стає базовим в раціоні людей похилого віку. Можливо, саме тому молоко прийнято вважати соціальним продуктом, адже по рівню його споживання та якості можна визначати якість харчування в суспільстві. Сьогодні більша частина молока виробляється в особистих селянських господарствах й сімейних молочних фермах. Для даної групи характерна значна частина фізичної праці, сезонність виробництва та недостатньо високий рівень якості та безпечності. Найчастіше таке молоко реалізується на агропродовольчих ринках. Тому необхідно звернути увагу на якість такого продукту, як молоко, яке ми можемо придбати на ринку або в сусідів. Значна робота в цьому напрямку проводиться в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що фінансується Швейцарією.

Якщо розглянути сучасні стереотипи про молоко, то їх можна подати як: «Один літр молока покриває добову потребу дорослої людини в жирах, кальції і фосфорі, а також п’ятдесят відсотків потреби білка і двадцять п’ять відсотків добової потреби енергії. Білок одного літра молока рівний 150 грамам м’яса або 5 великим яйцям, або 800 грамам білого хліба». Однак, споживаючи молоко, ми здебільшого знаємо про його надзвичайну біологічну та енергетичну цінність, як продукту харчування, але не знаємо про загрози, що можуть виникнути при споживанні неякісного продукту. Для більшості споживачів та й виробників поки що визначальним в оцінці якості молока є вміст білка та жиру. Це показники, які залежать від фізіології та годівлі корови. Водночас досвід розвинутих країн вказує про зміну акцентів в напрямку не менш важливих показників, які забезпечують якість та безпечність молокопродуктів – бактеріальна забрудненість та кількість соматичних клітин.

Зараз важко говорити про продовольчу безпеку населення України в забезпеченні норм споживання  молокопродуктів і  гарантувати якість молочних продуктів, коли основна маса молока виробляється дрібнотоварними виробниками. Втім менше ніж 20% молока надходить на переробні підприємства. Явно виражена сезонність виробництва та низька якість  молока не сприяють надійному й взаємовигідному партнерству з переробними підприємствами.

Водночас виробництво молока в дрібнотоварному господарстві селян залишається вагомим сегментом сільської економіки, а саме молоко є важливим продуктом харчування селян. Загостривши проблему якості молока в дрібнотоварних господарствах, можна значно покращити ситуацію щодо якості на ринку молочної сировини. Однак, більшість молока, яке виробляється в присадибних господарствах, використовується родиною селянина. При цьому молоко вже може бути неякісним для харчування, адже оцінка молока для власного  споживання здійснюється лише візуально на колір, запах та наявність осаду і не підлягає ніяким системним дослідженням, які свідчать про його непридатність для споживання. Молоко, яке реалізовується через мережу пунктів збору молока, вже підлягає постійному та детальному контролю.

Свіже молоко зберігає свої натуральні властивості завдяки тому, що в ньому присутні бактерицидні речовини, які не дають можливості розмножуватись мікрофлорі та спричиняють загибель мікроорганізмів з зовнішнього середовища. Саме від власників корови  залежить період, впродовж якого молоко збереже свою бактерицидну властивість. Для цього необхідно забезпечити швидке охолодження видоєного молока, що забезпечить впродовж доби належну якість молока. Санітарний стан утримання корови забезпечує дотримання вимог щодо якості та безпечності молока відповідно до  гігієнічних вимог до первинного виробництва та обігу молока від сільськогосподарських тварин, які утримуються дрібнотоварними виробниками, що визначені наказом Мінагрополітики від 07 квітня 2022 року № 209. у.

Варто знати, що в молоці екстра ґатунку загальне бактеріологічне забруднення має бути менше ніж 100 тис. КУО/мл. В молоці ж першого ґатунку – не більше 500 тисяч. Виробляючи чисте молоко, власники корови мають можливість не тільки реалізувати його по вищій ціні, але й споживати безпечне молоко та робити в домашніх умовах якісні молочні продукти.

Наступним важливим показником якості молока є кількість соматичних клітин. Необхідно знати, що соматичні клітини – це лейкоцити, епітелій альвеол та молочних ходів, які різко збільшуються при захворюванні корів на мастит. Молоко від здорових корів в нормі містить від 50 до 200 тис. соматичних клітин в 1 мл. Рівень соматичних клітин у молоці є об’єктивним показником захворювань молочних корів на мастит. Молоко екстра ґатунку має містити не більше 400 тис./мл соматичних клітин, першого ґатунку – 500 тис. Особливо важливо про це знати власникам корів, котрі споживають сире молоко і дають його дітям, що може негативно вплинути на їхнє здоров’я.

Сьогодні споживач все більше звертає увагу на якість та безпечність продуктів харчування, які купує в торговельній мережі. Відповідно ці продукти постійно підлягають системному контролю. Водночас якість й безпечність харчування селян, зокрема стосовно молока, в значній мірі залежить від них самих. Дотримання технології та належного санітарного стану дозволить виробляти якісне та безпечне молоко власникові корови для власного споживання та продажу.

В рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» в Стрийському районі заплановано провести навчальні заходи для дрібних виробників молока та для надавачів послуг у молочному секторі. Зокрема навчання пройдуть ветеринарні лікарі, котрі обслуговують власників корів в особистих господарствах та сімейних молочних фермах.

Цю публікацію було створено за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора не обов’язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG, www.qftp.org.

Михайло ВИШНЬОВСЬКИЙ.