НОСОВА ХУСТИНКА: ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ

Що тільки не колекціонують українці? Спектр захоплень надзвичайно широкий. Чимало міні-експозицій з домашніх колекцій демонстрували у меморіальному музеї Ольги Бачинської, що в м. Стрию. І ось новинка – виставка «Носові хустинки» з колекції Анни Москаленко зі Львова (на фото).

Жінка – переселенка з Криму, нині проживає у місті Лева. Вона зібрала понад 350 носових хустинок, практично із різних країн та різних епох, а на виставку підібрала найоригінальніші, яскраві і витончені.

Наукова працівниця музею Романа Савчин запрошує завітати до музею і відкрити для себе цікавий світ носової хус­тини. Ви побачите хусточку, на якій написа­не меню, бавовняні з Японії, англійські ручної роботи 1925 року, батистові з Швей­царії 1976 року, хустинку з картою Відня та інші оригінальні екземпляри.

Колекціонерка більшість з експонатів придбала, подорожуючи різними країна­ми, чи друзі, знаючи її захоплення, приво­зили носовички пані Анні. Рідкісні екзем­пляри знаходить на так званих «блошиних ринках».

Носова хустка, як предмет гігієни, з’яви­лася в Ассирії і виготовляли її з пергаменту. У Китаї у ІІ ст. до н. е. носові хустки теж були папе­ро­ві. Перші відомості про появу хустки з тканини відносяться до ІІІ ст. до н.е. Першими, кому довелося користуватися нею, були грецькі аристократи та римські патриції. Впро­вадженню  її у побут сприя­ли дві обставини: спекотний клімат Серед­земномор’я та етикет.

Власне, яким був шлях носової хустинки та розглянути найоригінальніші взірці цього предмету необхідності можна на виставці.

Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.