«ПЛАСТ» – ЦЕ ОДНА ВЕЛИКА РОДИНА

Реальність сьогодення така, що у кожного з нас є період «до» і після». А межа цьому –  24 лютого 2022 рік. Світлиця Стрийської організації «Пласт» у Народному домі звикла до веселого щебету дітвори, серйозних розмов трохи старших школярів, патріотичних пісень, жартів наставників. Нині тут теж гамірно, бо з першого дня війни організували штаб гуманітарної допомоги, як для бійців на фронті, так і для внутрішньо переміщених осіб з дітьми до 3-ох років.

На полицях дитяче харчування і підгузки, засоби гігієни, одяг та іграшки. Безліч інших речей, які знадобляться тим, хто поспіхом тікав від війни з маленькими дітьми. Потрібно, волонтери знайдуть ліжечко чи коляску, теплий пледик чи літню панамку. Сьогодні на вахті Галина Кітраль та Рома Найденко. У кожної свій шлях у «Пласт». Поки дівчата записують відвідувачів та пакують потрібні речі, дещо розповім про організації.

ІСТОРІЯ

«Пласт» – українська скаутська організація. Його створено у 1911 році, невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 року у Львові пластуни склали першу Пластову присягу. Серед засновників організації були д-р. Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. В основі назви “Пласт” лежить відповідник англійського Scout (розвідник), взятий за прикладом пластунів – козаків-розвідників.

Гербом Пласту є трилиста квітка лілії – символ скаутського руху (відомий як Fleur-de-lis) – та тризуб, сплетені в одну гармонійну цілісність. Для досягнення виховних цілей «Пласт» застосовує власну унікальну методу виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні і навчанні через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, заохоченні ініціативи і самоврядування, пізнанні природи і житті серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді.

На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, членство в «Пласті» є пожиттєвим. Умовний віковий поділ передбачає 4 вікові категорії: новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеньйори (від 35 років). Виховна та адміністративна праця в «Пласті» здійснюється старшими пластунами та пластунами-сеньйорами виключно на волонтерських засадах.

Окрім України, Пласт офіційно існує у восьми країнах світу: Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові організації із усіх дев’яти країн об’єднані в Конференцію українських пластових організацій, на чолі світового пластового руху стоїть Начальний пластун.

ДО ВІЙНИ

В Україні він об’єднував близько 10 тисяч членів різного віку і таким чином був найбільшою скаутською організацією України. «Пласт» активно співпрацював з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.

Протягом року пластуни проводили понад 100 виховних таборів різної спеціалізації: спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністичні, археологічні, кінні, екологічні тощо. У таборах пластуни практично закріплювали знання і уміння, здобуті впродовж року на щотижневих заняттях. Серед найбільших заходів, котрі щороку проводяться «Пластом» на всеукраїнському рівні –  інтелектуально-мистецький змаг «Орликіада», фестиваль творчості «День пластуна», спортивний змаг «Спартакіада», передача Вифлеємського вогню місцевим громадам, змагання з пішого мандрівництва «Стежками героїв» та «Осінній рейд». На місцевому рівні осередками «Пласту» постійно реалізовувалися безліч акцій соціально-культурного та виховного спрямування.

ВІЙНА

На рівні «Пласту» створився центральний гуманітарний штаб в м. Київ, який координує роботу гуманітарних штабів по всій Україні. Є свій  у Львові та по всій мережі пластунських осередків. З першого дня війни стрийський «Пласт» розпочав волонтерську роботу. Є напрямок діяльності виключно гуманітарного плану, де збирають кошти, отримують допомогу і передають все необхідне захисникам і, до речі,  не тільки пластунам, а всім, хто звертається у ці штаби.  Допомога військовикам у пріоритеті. Налагоджено зв’язки з пластунами всього світу. Відповідно, штаби в Україні отримують гуманітарні вантажі з різних країн,  в тому числі з необхідними речами військової амуніції. Стрий, наприклад, мав вантаж з Іспанії. На запити земляків від «Пласту» за півроку війни було перевезено дуже багато вантажів, зібрано кошти й придбано п’ять автомобілів. Паралельно з допомогою військовим,  у штабі м. Стрия організували пункт видачі гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Звична діяльність «Пласту» припинилася, оскільки саме приміщення зараз схоже на склад. Гуманітарний штаб пластунів співпрацює з іншими волонтерськими організаціями. При необхідності відбувається обмін речами. Традиційні літні пластунські табори відбуваються за кордоном. До двох тисяч українських дітей зможуть таборувати у Польщі, Іспанії, Італії. В західній Україні не багаточисельні табори для пластунів також організовують. Зокрема, днями пройшов  міжкрайовий вишкільний табір «Золота булава», який зібрав 53 юнаків та юначок зі станиць Буча, Ірпінь, Авдіїівка, Харків, Київ, Тернопіль, Львів, Стрий, Кривий Ріг, Кам’янець-Подільський, Кропивницький, Мукачево, Івано-Франківськ, Золочів, Здолбунів, Сокаль. Юнацтво приїхало, щоб набратися досвіду провідництва.

Стриянка Романа Найденко у «Пласті» з 1991 року. З першого дня війни волонтерить.  «У нас в пріоритеті військовики. Ділимося усім. Потрібно вологі серветки, пакуємо їх, потрібні харчі – пакуємо, що маємо. На наше переконання, ті, хто стоїть на передових позиціях –  повинні бути забезпечені усім, бо від них залежить, як ми, тут, в тилу, зможемо працювати й допомагати іншим. Отримавши багато дитячого харчування, підгузок вирішили допомагати родинам з маленькими дітьми, зокрема немовлятами. Щодня штаб у Стрию відвідує до 40 осіб, яких ми реєструємо, а приходять цілими родинами, тому загальна кількість людей набагато більша», – розповіла Романна.

Волонтерка каже, що війна показала, наскільки   пластуни усього світу є згуртованими, практично – це одна велика родина. Нині зі зброєю в руках захищає Україну 447 пластунів, 11 з них – загинули.  Зі Стрия 13 пластунів воюють у лавах ЗСУ.

Галина Кітраль у «Пласт» прийшла чотири роки тому й займається вихованням наймолодших. Загалом Стрийська організація налічує більше 200 школярів різного віку. Сьогодні багато родичів їхніх вихованців воюють, тому волонтери мають кого підтримувати. З перших днів війни  Галина розповідає, що разом з іншими плела сітки, координувала роботу штабу, чергує на видачі гуманітарної допомоги.  Окрім цього, організувала і провела акцію зі збору коштів для ЗСУ. З травня до кінця липня спільно з фондом «Рідня» втілила в життя проект для дітей з числа внутрішньо переміщених – вчили їх грати у настільні ігри на базі ЗОШ №7. Діти дуже здружилися й з нетерпінням чекають, щоб мати змогу знову зустрічатися та грати в інтелектуальні ігри.

Були й інші проекти. «Стрийський «Пласт» закупив 71 упаковку таблеток для знезараження води по 20 таблеток в кожній, за кошти, отримані від фонду «Рідня». А це 1420 літрів чистої води для наших захисників,  – розповідає Галина. – Багато таблеток для знезараження води передали розвідникам на передову за що дякуємо БО Благодійний фонд «Святого Юди Тадея». Ще передавали «одноразові душі» для індивідуального миття. Це унікальна річ, яка стає в нагоді захисникам у найвіддаленіших місцях від цивілізації, в окопах. В упаковці мочалка зі спеціальним мильним розчином, яким можна митися без води. Зараз на паузі ще один наш проект – виготовлення енергетичних батончиків із сухофруктів. З вересня плануємо його відновити. Ми дуже хочемо, щоб війна закінчилася і такої нашої допомоги не потрібно було. Тому чим можемо, пришвидшуємо  перемогу – забезпечуємо надійний тил захисникам і готові знайти й відправити на передову все потрібне».

ІНФОРМАЦІЙНА БОМБА

Кілька тижнів тому, фейсбучний пост керівниці Стрийського «Пласту» Оксани Кобрин «підірвав» інформаційне поле. Пані Оксана написала: «К…а мать! Сьогодні моє терпіння луснуло як мильна бульбашка. Коли до нас у штаб прийшла жінка біженка зі Щастя, яка разгаваріваєт на руском язикє і на питання: чи вона не пробує розмовляти українською?, каже «што ета єйо прінципіальная пазіция». Я відмовила їй у видачі. Сказала, що це моя принципова позиція. Мова має значення!».

Дівчата у штабі розповідають, що повністю підтримують свою колегу. «Справді накипіло, –  каже Романа Найденко. – Ми толерантні до усіх, допомагаємо як можемо, а більшість з вимушено переміщених, у тому числі згадана у дописі жінка,  ходять до нас ще з березня місяця і постійно чимось невдоволені, бурчать, що ми «ім должни» і навіть не привітаються українською мовою. Конкретно ця особа  п’ять  місяців живе в Стрию і не те, що навіть не намагається перейти на українську, а ще й антиукраїнську позицію просуває. А її фраза: «война же началась не із-за язика»  стала емоційно-вибуховою  для Оксани і для нас. Дискусія завершилася нашою принциповою позицією – говоримо українською».

 

ЕПІЛОГ

«Пласт» виховав не одне покоління активних громадян. З ним пов’язані імена багатьох борців за незалежність України.  За роки відновлення в Україні «Пласт» виховав нове покоління молодих спеціалістів, які успішно працюють у різних галузях. І коли прийшов час гуртуватися та захищати свою Батьківщину, пластуни не стоять осторонь, а готові власне життя покласти на вівтар боротьби з окупантами на передовій та на волонтерському фронті.

                               Наталія КАРПЕНКОВА. Фото архів Стрийського «Пласту».

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*