ПРАВЕЦЬ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

ЗАБУТА ХВОРОБА

У березні 2019 року весь світ згадав про таку давно забуту хворобу як правець. А все тому, що у США вперше за 30 років діагностували випадок правця у дитини 6 років, повідомляє Центр з контролю та профілактики захворювань (CDC).

Малюк подряпав собі лоба, коли грався на фермі. Дитина не мала жодних щеплень. Хлопчик захворів у 2017 році, його лікування тривало вкрай довго і тільки у 2019 році експерти CDC підрахували, що: 47 днів дитина провела у реанімаційному відділенні. Усього дитина провела в лікарні 74 дні, 17 з яких – це реабілітація. Витрати на лікування становили $811, 929 і це не враховуючи витрати на транспортування, реабілітацію та після лікарняні потреби.

Через 6 днів після цього у дитини з’явились класичні симптоми правця: спазм м’язів щелепи (дитина хотіла пити, але не могла ковтати), судоми кінцівок та вигин тіла у вигляді арки.

Батьки викликали “швидку” лише коли у дитини почалися проблеми з диханням. Після одужання батьки все одно відмовились вакцинувати дитину, хоча хвороба не надає тривалого імунітету.

Ця історія може бути дуже показовою для України, адже у нас є проблеми з вакцинацією.

ПРАВЕЦЬ – це  важке  інфекційне захворювання з високою смертністю. Воно може виникнути після різноманітних травм з пошкодженням шкіри чи слизових оболонок тіла.

Актуальність профілактики правця полягає в тому, що смертність  від нього становить 30-40%. Особливо несприятливий прогноз у новонароджених –  летальність досягає 80-100%.

Резервуаром і джерелом поширення правця є гризуни, птахи, травоїдні і люди. Збудник міститься в кишечнику носія і виділяється в навколишнє середовище з фекаліями. Місцем природнього перебування і розмноження цього мікроба є ґрунт, звідки він може потрапляти у організми  травоїдних тварин і в рани. Зараження людини здійснюється внаслідок проникнення спор із ґрунту в рани  при побутових та сільськогосподарських травмах, особливо при травмах нижніх кінцівок. Тому роботи на городах, дачних ділянках, в садах, на полях слід виконувати у взутті та рукавицях. Захворювання може розвинутися при укусах, опіках, відмороженнях, при забрудненні пупкової рани у новонароджених. Безпосередньо від хворої  людини або тварини правець не передається.

Хвороба правець проявляється через 10-14 днів після зараження збудником.

Основні специфічні симптоми :

  • тризм – напруження та судомні скорочення жувальних м’язів;
  • тонічні судоми мімічної мускулатури надають обличчю своєрідний вираз – зморщений лоб, звужені очні щілини, розтягнуті губи, опущені кутики роту;
  • затруджене ковтання, яке супроводжується біллю, викликає судомні спазми м’язів глотки;
  • ригідність потиличних м’язів, обумовлена тонічними судомами скелетної мускулатури.

Тривалість хвороби буває різною. Особи, які переживають 6-7 днів від початку захворювання, здебільшого виживають. У випадку одужання хвороба триває від 2-х тижнів до 3-х місяців.

Виходячи з важкості перебігу хвороби вкрай важливим є якнайшвидше звернення людини яка зазнала травми в лікувальну установу (лікарню, поліклініку чи на станцію швидкої допомоги). Чим швидше буде проведена первинна хірургічна обробка рани та екстрена профілактика правцю за допомогою протиправцевої сироватки, протиправцевого гама-глобуліну  чи правцевого анатоксину, тим більшим є шанс не захворіти на це важке захворювання.

Але, як кажуть: «хворобу легше попередити, ніж лікувати», тому основними профілактичними заходами є запобігання травм (дотримання правил безпеки на виробництві і в домашніх умовах). Крім цього, при   планових щепленнях, які проводяться як у дитячому, так і дорослому населенню, використовують препарати, що містять правцевий анатоксин, який забезпечує людині імунітет до правцю. Тільки імунізація анатоксином призводить до вироблення антитіл, що робить організм несприйнятливим до правцю протягом 5-10 років.

Тому своєчасне проведення профілактичних щеплень, а також надання кваліфікованої лікарської допомоги людям, що зазнали різноманітних травм, опіків чи обморожень буде єдиним ефективним методом профілактики правцю.

                                                                                          Н. Яворів,

                                                                     лікар-епідеміолог

                                                                     Стрийського районого  відділу

                                                                     ДУ  «Львівський  ОЦКПХ МОЗУ».

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*