Наші читачі вже знайомий з роботою соціального центру «Go Friends Save UA». Його засновники кияни Юлія та Євген Мойсеєві в процесі роботи помітили, що, окрім задоволення побутових проблем, внутрішньо переміщені особи, зокрема діти, потребують психологічної допомоги. І вона має бути фаховою, щоб не погіршити становище.
Для психологічної реабілітації своїх підопічних запросили киянина нейропсихолога Олександра Глобу. Оскільки допомога для постраждалих під час воєнних дій доволі специфічна й у практиці навіть такого досвідченого фахівця, Олександру довелося розробляти спеціальну програму психологічної допомоги дітям та їх батькам. Другий місяць поспіль її успішно втілюють в життя серед мешканців соціального центру.
У нагоді також стала Програма «Діти війни», сертифікована організацією «UNICEF» та розрахована на дітей і дорослих, які психологічно постраждали під час воєнних дій. Як проходить допомога? Насамперед, підтримують імунітет; роблять вправи спрямовані на стимулювання ділянок мозку; займаються арт-терапією; проводять тренінги.
Все це допомагає зменшити стрес та страхи, бо подальший розвиток можливий лише з точки зору спокою. Олександр проводить заняття з батьками на тему виховування дітей, влаштовує дитячі та дорослі кінозали, у формі гри запровадив у центрі внутрішню валюту «смайлики», які діти отримують за виконання певних справ та можуть обміняти їх на щось солодке в імпровізованому магазині.
Психологічна підтримка також відбувається при допомозі організації «Help Us Help UA» – Міжнародний Благодійний Фонд, які скерували своїх психологів, роботу яких координує Олександр Глоба.
Фахівець розповів про деякі нюанси терапії, яку застосовує в соціальному центрі.
- Вправа для стимуляції мозку «Bilgow balancer». Що це?
- Сучасні нейропсихологи дійшли висновку, що мозок задіяний в інтелектуальному, мовленнєвому та емоційному розвитку дитини. Не дарма його називають «королем мізків». Першим, хто підкреслив важливість стимуляції мозку у розвитку здатності дітей до навчання, став доктор Френк Белгау (Білгау). Програма стимуляції мозку – це прямий та інноваційний результат спостережень, досліджень, взаємодії та рефінансування протягом 30 років. У його основі лежить баланс Белгау (балансуюча дошка), а також комплекс вправ, які є найбільш ефективними для послідовного покращення працездатності читання, фізичної координації та когніативної системи.
Програма стимуляції мозку покращує: рівень концентрації; всі види пам’яті; розвиток мовлення (як усного, так і письмового), а також навички читання; математичні та логічні здібності; аналіз та синтез інформації; вміння планувати; робота емоційно-вольової сфери. Доведено, що вправи для стимуляції роботи мозку, виконуючі перед початком корегуючих заходів, значно покращують їх продуктивність.
- На практиці, як ви займаєтеся з дітьми?
- Все спілкування побудоване у формі гри. Наприклад, зранку робимо руханку, при можливості ходимо босими ніжка по росі. Кожного вечора діти разом з батьками соціального центру «Go Friends Save UA» парять ніжки у воді з хвойним екстрактом. Це знімає стрес і втому, заспокоює і покращує сон. Під час цього я читаю дітям терапевтичні казки. Одна з них – «Казка про смерть». Здається, навіщо піднімати цю болючу тему? Але не все так просто. Тема дитячих страхів (в тому числі смерті) найбільш актуальна з 5-6 років і в разі неправильної реакції на ситуацію з боку батьків може продовжувати й далі у старшому віці. Головне: такі страхи нормальні для 5-6 років, тому що саме в цьому віці діти активно розвивають інтелект та уяву. Їх поява свідчить про те, що ваша дитина нормально розвивається. Виникає питання: як реагувати, що робити в такій ситуації? Казка – один з найкращих способів зачепити цю чутливу тему. Коли я запитав дітей: чи хочуть вони, щоб я розповім їм казку про смерть? Думаєте, діти лякаються? Зовсім ні. Реакція така ж, коли я запитую у підлітка під час статевого дозрівання: «Хочеш, я розповім тобі про секс?». Звичайно – так.
Загалом в арсеналі психолога чимало, на перший погляд, простих методів, які дають гарний результат. Діти й батьки стають врівноважені, сон спокійним, вони мріють та планують майбутнє. Юлія Мойсеєва каже, що вони радіють з того, як змінюються діти й дорослі, які залишилися в їхньому центрі. Радіють, що зуміли створити майже домашні умови проживання для тих, хто тікав від війни. Попереду ще багато потрібно зробити, щоб адаптувати дітей і дорослих для життя у відносно спокійних умовах.
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото із соцмережі.
Leave a Reply