З початком літнього сезону, теплою погодою, виникає ризик захворювання людей на гострі кишкові інфекції. Найбільш поширені серед них: дизентерія, харчові токсикоінфекції, черевний тиф, паратиф, сальмонельоз та найнебезпечніша – холера.
Інколи кишкові захворювання набувають гострого перебігу з різними ускладненнями, особливо якщо хворі своєчасно не звертаються до лікаря і починають самі лікуватися, плекаючи надію на швидке одужання.
Легкий початок хвороби ніколи не гарантує такого ж її завершення. Наприклад, дизентерія може початися незначним розладом кишківника без гарячки, без слизу і крові у випорожненнях, а потім набути важкого тривалого перебігу з загостреннями. До речі, з незначних розладів кишківника можуть починатися й інші кишкові інфекції. Правильно поставити діагноз, призначити відповідне лікування може лише лікар, адже різні кишкові хвороби спричиняються різними збудниками і вимагають різного лікування.
Збудники цих хвороб — мікроби. З кишківника хворого вони потрапляють у зовнішнє середовище, де можуть довгий час зберігатися і навіть розмножуватися. Дуже швидко вони розмножуються в молоці, м’ясних, рибних та овочевих стравах, якщо їх неправильно приготувати чи зберігати в теплому місці. Влітку поширюються кишкові інфекції також через мух, які можуть літати на значні відстані й переносити мільйони мікробів.
До гострих кишкових інфекцій належить і така важка хвороба, як холера. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я уже в цьому році кілька країн в різних куточках світу повідомили про реєстрацію випадків цього захворювання. Зайвим буде пояснювати, що при сучасній ситуації пов’язаній з агресією росії проти України, та в ході війни на нашій території, ми не можемо бути убезпечені від завозу та поширення збудника цієї хвороби. Тим паче, що холера є типовою кишковою інфекцією з фекально-оральним механізмом передачі. Особливість її лише в тому, що вібріон краще, ніж збудники інших кишкових інфекцій, пристосований до існування у воді. Через те водний шлях передачі є провідним у поширенні холери. При цьому слід пам’ятати, що роль питної води як провідного чинника у минулому, нині відійшла на другий план, а головною причиною стала вода відкритих водойм у випадку її забруднення стічними водами.
Зараження людей може відбуватися не тільки біля місця скиду стічних вод, але й на значній відстані від нього, внаслідок переносу збудника річковими і морськими течіями.
Поряд з водним шляхом передачі суттєве значення мають харчовий, особливо при споживанні риби, рибопродуктів придбаних на стихійних ринках, а також побутовий, який відрізняється від аналогічного при інших кишкових інфекціях тим, що може забезпечити швидку передачу холери від однієї людини до іншої.
Дуже важко своєчасно виявити хворих, а також тих, хто з ними спілкувався і міг заразитися. Перші ознаки захворювання на холеру з’являються не пізніше, як через шість днів, тому варто ізолювати на цей час усіх, хто був у контакті з хворим. Якщо протягом цього часу ніхто не захворів, значить можна знімати карантин.
Холера може мати різний перебіг — від легкого розладу кишечника (без температури, болю в животі, блювоти) до майже неспинного проносу і блювоти, які за декілька годин призводять до втрати організмом величезної кількості рідини. При цьому спостерігаються судоми, недостатність серцево-судинної діяльності, з’являється посиніння, шкіра стає холодною, вкривається липким потом. Інколи хвороба починається невпинною раптовою блювотою, яка не супроводжується нудотою. Нерідко вібріон холери, потрапляючи в організм, не спричиняє захворювання, але в такому разі людина стає бацилоносієм і загрожує стати джерелом інфекції для великої кількості людей.
Часто холеру без спеціального бактеріологічного дослідження важко відрізнити від інших кишкових інфекційних захворювань. Тому при перших ознаках розладу кишечника треба негайно звернутися до лікаря. Тільки таким чином можна за побігти зараженню інших людей, а також цілковито вилікуватися. Адже хвороба може раптово набути тяжкого перебігу, і без втручання лікаря людина загине, заплативши за свою легковажність життям.
Але, як відомо, захворюванню завжди значно легше запобігти, ніж його лікувати. А тому завжди слід пам’ятати, що в теплу пору року слід бути особливо обережним, щоб уникнути зараження кишковими інфекціями, в тому числі і холерою. Для цього потрібно не багато, а саме:
- не вживати воду з сумнівних джерел;
- воду для пиття використовувати тільки після кип’ятіння, або фасовану;
- не проводити закупівлю продуктів харчування у невстановлених місцях торгівлі;
- перед вживанням в їжу ретельно мити фрукти, овочі;
- дотримуватись заходів особистої гігієни, завжди мити руки перед прийняттям їжі та після туалету;
- не купатись у непризначених для цього місцях.
- не купувати на ринках рибу та інші морепродукти на які відсутня відповідна документація;
- у разі появи симптомів гострого кишкового захворювання (пронос, блювота і інш.) обов’язково звертатись за допомогою в медичний заклад.
Іван ЗРАЙЛО, завідувач відділенням епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Стрийського районного відділу ДУ «Львівський обласний центр Контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
Leave a Reply