ШКОЛА ЛЮБОВІ ТА ДОБРА

Сміливо так можна називати зовсім непросту школу. КЗ ЛОР «Підгірцівська спецшкола-інтернат», створена з метою соціальної допомоги і реабілітації дітей із вадами зору, складними вадами  розвитку (фізичні та розумові), затримкою психічного розвитку. Цей навчальний заклад далеко відомий за межами Стрийської ОТГ. Таким він став завдяки згур­тованому  колективу педагогів  і тих,  хто щодня переступають поріг школи, бо вважають її своєю другою домів­кою.  

Що обумовило відкриття Під­гірцівської школи-інтернату? У травні 1947 року в селі Підгірці в приміщенні палацу Бруніцьких було створено міжобласну спец­шко­лу-інтернат для незрячих. Тут навчалися діти із усієї України. Першим директором був Самсон Іванович Чепірко. В 1955 році в спецшколі для сліпих дітей було відкрито два перших класи для  слабозорих. У 1977  році  – збудо­вано нове приміщення школи. Згодом  освоєно територію навко­ло інтернату, закладено клумби троянд, висаджено алеї туй, ство­рено спортивний майданчик.

Школа  дуже  активно  розви­валася, відбулися суттєві  зміни для  учнів та для колективу інтернату. Зараз  є  всі умови для навчання і виховання дітей: більше 20 на­вчаль­них кабінетів, актовий зал, їдальня, спортивні  зали, слю­сар­на майстерня, хатина-музей на­родознавства, кімната  психологіч­ного розвантаження, кабінет  пси­холога тощо.

У приміщенні фойє школи побудовано капличку, де прав­ляться Служби Божі. Класи, різні  приміщення, вітальні, коридори  прикрашені картинами, які нама­лювали учні школи, та декора­тив­ними виробами ручної роботи. Є і  кутки  спортивних  звитяг  учнів.  На чільному місці розташований  куток, де розміщені фото викла­дачів та колишніх учнів, які зараз захищають Україну.

Неможливо перелічити всіх, розповісти про ті міста, куди за­кинула  доля  учнів школи. Зараз це люди багатьох робітничих про- професій, а також є художники і митці, науковці і спортсмени. Пе­дагогами школи створено книгу «Літопис шкільного життя», де зі­брано матеріал про історію школи, фотографії, спогади педа­гогів, династії працівників школи, фо­тографії найвагоміших і найви­значніших подій в історії розвитку  школи. В 2010 році школа-інтер­нат стала переможцем Все­ук­ра­їн­сь­кого конкурсу на краще викла­дан­ня фізичної культури в навчальних закладах. Випускни­ками школи є: Надія Савінська – учасниця Паралімпійських Ігор у Сіднеї, Орест Лазурко – заслу­же­ний економіст України, Ярослав Кулинич – доцент кафедри міжна­родних відносин Львівського уні­верситету ім. І. Франка, поет Степан Підлужний  та багато  інших успішних випускників.

Зайшовши до холу школи,  од­разу відчуваєш, що тут працюють і навчаються рідні люди. Все зро­блено дуже по-домашньому і з любов’ю.

Розповісти про школу люб’язно погодилася заступниця директо­ра Леся Володимирівна Вовщук. Вона провела екскурсію рідним на­вчальним закладом і з гордістю розповіла про досягнення ко­лективу і учнів школи.

У школі-інтернаті навчається 173 дитини, з них 20 – сироти, 24 дитини з інвалідністю, решта з порушенням зору. Є діти із синдро­мом Дауна, ДЦП, діти-аутисти. В школі висококваліфіковані викла­дачі, які професійно проводять корекційні  заняття для  таких  дітей. Хлопчики й дівчатка приїхали із Стрийського та навколишніх ра­йонів. 60 дітей проживають на пов­ному пансіоні з понеділка до п’ят­ниці.

Леся Володимирівна розпо­відає, що в інтернаті з 16 березня по 1 вересня 2022 року  проживало 85 дітей ВПО. Це були сироти та діти, позбавлені батьківських прав із Великоберезківського мистець­кого ліцею та Очаківської школи-інтернату Миколаївської області. Весь колектив опікувався цими дітьми. Дуже допомогли волон­тери із США, Великобританії, Ні­меч­чини, Польщі, Італії, Португалії. Спів­працюють з ЮНІСЕФ. Це були продукти харчування, засоби гігієни та одяг. Увесь час прово­дилося дистанційне навчання для  усіх учнів.

«Ми активно працюємо над проектами, спрямованими на розвиток нашої школи. Основний напрямок – це проекти соціальні, національно-виховні, духовні. Один із останніх – «Я син землі, що Ук­раїною зоветься» спрямований на патріотичне  виховання наших учнів. В капличці  проводимо молитви на вервичці, одна із таких молитов транслювалася по 5 каналу теле­бачення на весь світ. Молитва – наша зброя», – зазначає Л. Вовщук.

Кожна дитина, кожен вихо­ванець школи-інтернату чекає  прийдешнього дива, відчуття того таємничого різдвяного свята. Охочих при­вітати вихованців із святом св. Миколая, Новим роком та Різд­вом Христовим було багато. Леся Вовщук висловлює щиру подяку за допомогу і підтримку  Братству Святого Миколая Львів­ської духовної семінарії Святого Духа, подарунки для дітей від Національної гвардії, Уляні Ратич, Андрію Гнатіву та Івану Пасічнику за фрукти, за подарунки від Маль­тійської служби, БО «Благодійному фонду «Бути поруч», курсантам Академії сухопутних військ ім. Пет­ра Сагайдачного за допомогу.

Дякують о. Роману Стойко,  парафіянам церкви св. Володи­мира і Ольги м. Стрия за маску­вальну сітку для випускника інтер­нату, який зараз на передовій захищає рідну землю. Багато по­дарунків передали через волон­терів німецькі  школярі.

«Волонтери із  БО «CHARITABLE organization» «Bevar Ukraine» із Данії подарували потужний гене­ратор, який дає змогу повноцінно працювати школі. Вони  весь день  провели в інтернаті, знайомилися з колективом і вихованцями, навіть разом були в укритті під час по­вітряної тривоги. Ми дякуємо  усім-усім за підтримку, тепло і мило­сердя», –  наголошує Леся Вовщук.

Директор школи Ярослав  Пет­ро­вич Сенько  вже  понад  тридцять  років успішно очолює непростий, але дружний колектив. Школа-інтернат за роки своєї праці має   чим гордитися, перш за  все – це  колектив педагогів і учні зі своїми надбаннями, традиціями, успіхами в розвитку і навчанні дітей з особливими потребами. Тут люб­лять дітей, люблять Україну і впев­нені в нашій Перемозі.

Ольга ПИЛИПІВ.

На фото: вихованці КЗ ЛОР «Підгірцівська спеціальна шко­ла» під час заходу «Ми віримо Богу і в нашу перемогу!».