СКАРБИ ПЕДАГОГІЧНОЇ НИВИ

«Серце віддаю дітям» – це про вчительку початкових класів Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №5 ім. Василя Стасюка Лідію Ігорівну  БОЖЕНКО (на фото), про її будні і свята, про її мрію, уподобання, про її покликання і жагу до життя.

Випускниця п’ятої школи. Тож не дивно, що після закінчення Волинського університету ім. Л. України та Прикарпатського університету ім. В. Стефаника стежки-дороги привели знову в 5 школу, в якій ось уже понад 35 років, плекає молоде покоління. Сьогодні своє життя не уявляє без школи та дітей. А керується в своїй роботі педагогічним кредо – «Даруй себе дітям. Будь терплячим і будь готовим з ними до зустрічі у дитинстві». Щоденні спілкування з дітьми дають їй наснагу і сили до життя, а маленькі оченята, що світяться радістю, дарують впевненість і відчуття щасливої людини.

Її уроки – це вічний пошук і творчість, а калейдоскоп уроків – це скарбничка досвіду для молодого педагога: «У маленькому сердечку живе велика мрія і у всіх одна – Перемога», «Коробочка Захиснику України», «Урок доброти», «Капелюшки мислення від Лідії Ігорівни», «Зустріч з магією вишивання», «Нам потрібне мирне небо», «Хай завжди буде тато», «В серці несемо вдячність».

Війна, яка увірвалася у наше життя, внесла корективи в роботу школи і кожного педагога. Дистанційне навчання не стало для неї несподіванкою, бо досвід вже в цьому був не малий. Її уроки знову були наповнені цікавим змістом і позитивними емоціями, які так потрібні дітям в час війни. Ну а школа в цей час була заповнена внутрішньо переміщеними людьми, цілими сім’ями, маленькими й великими здобувачами освіти. І тут проявилася ще одна грань душі Лідії Ігорівни – волонтерство. До обіду онлайн–уроки зі своїм 1-А, а після 12-ої години Лідія Ігорівна поспішала до школи, де її чекали учні ТПО (Маріуполь, Суми, Харків, Херсон). Разом вивчали українську мову, проводили різноманітні майстерки, плели браслетики із стрічок та кораликів, виготовляли брошки «З Україною в серці» і робила все для того, щоб відволікти дітей від сумних думок про рідну домівку. На сьогодні хтось із них уже повернувся додому, а ті дітки яким не судилося, продовжують дальше навчатися уже в 2-А класі, у своєї любимої вчительки.

А ще наша Лідія Ігорівна –  творча особистість. У квітні 2017 року презентувала власну виставку «Дорогою з дитинства», присвячену світлій пам’яті своїй матері Марії, яка дала життя і передала бажання творити добро і красу.

Творчість стала невід’ємною частиною її життя. Раніше вона проявлялась у вишиванках, об’ємних аплікаціях, листівках, у плетінні різноманітних оригінальних речей, зокрема одягу. Минули роки – Лідія Ігорівна розвиває свою творчість, навчилась бачити у всьому прекрасне. Вишиває картини, рушники, сорочки вишиванки, виготовляє народні ляльки-мотанки, розписує писанки у сучасній техніці декупаж. А ще дуже любить «чаклувати» над картинами, які також виконує у техніці декупаж, створює вироби у техніці «фільц» коралі та різноманітні прикраси. Вважає, що кожна жінка повинна бути оригінальною, прикраси – індивідуальні, які підкреслюють душу, вроду, уподобання.

Із 2017 року є членкинею об’єднання народних майстрів і художників аматорів при ЛОЦ І КОР. Бере активну участь у майстер-класах, а саме у Міжнародному фестивалі сімейних цінностей «Мистецтво жити щасливо», «Світ відкритий для дитини» (с. Добряни) та «Удеч-фест» (м. Жидачів) на яких проводить різноманітні майстерки «Лялька-мотанка» (із сіна), інтер’єрна лялька-мотанка, іграшки з ниток: різдвяні та великодні віночки; новорічні іграшки із мішковини; браслетики із стрічок, ниток та кораликів; етнонамиста із тканини та горіхів (зерна). А цікавинкою на виставці стали писанки виконані на гусячих, курячих та дерев’яних яйцях.

Людина живе, поки творить добро, поки серце віддає дітям. Лише той великий вчитель, хто живе так, як навчає!

                                  Марія ВАЛОВІН, директор Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №5.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*