Соборність і Конституція – взаємопов’язані чинники, що мають об’єднувати самостійну Україну в межах її усталених державних кордонів. В багатовіковій боротьбі українці здобули самостійність і будуємо суверенну державу, що діє на підставі міжнародного права.
День Соборності, який ми відзначаємо щороку 22 січня, як одну із найважливіших історичних і доленосних дат, на мою думку, вказує українцям напрямок руху нашого розвитку. Але як важко втриматися в цьому проукраїнському векторі особам, які займають державницькі посади та, на жаль, зовсім не мають державницького мислення і ментальності. Може тому і складний шлях нашої держави, бо часто намацувальні інтереси та хапальні рефлекси спрацьовують частіше, ніж моральні та лицарські.
Відкрийте будь-які за 23 січня 2023 року газету, журнал чи інтернет-видання. Про святкування Соборності України читаємо: концерт, зустріч в музеї чи бібліотеці, флеш-моб, виставка, творчий майстер-клас… А попри це – виключення «історії України» з національного мультипредметного тестування для вступу до вищого навчального закладу. І депутати спокійно спостерігали за цим процесом, а тепер стурбовані тим, що це «раптом» сталося.
Як на мою думку, Соборність буде тоді, коли кожен чиновник буде знати історію України і сприйматиме її як історію своєї держави. Коли «Історія України» буде книгою, яка ніколи не ховається в книжкову шафу в кожній родині. Може її і не можна читати «без брому», як колись сказав «великий партач життя» Володимир Винниченко, але треба знати, бо історія – це назавжди. Бо «безпечність бездумних вигубить їх». Бо «безжурне життя миші під віником» та пасивне очікування ніколи не принесуть свободи для соборної України.
Україна продовжує боротьбу за свою Соборність. «Сама війна, без уваги на її висліди, ніколи не принесе визволення. Чужі держави, які ведуть війну, борються за власні цілі, за власне добро, а не за волю інших народів… Війна лише створює нагоду й пригожі можливості для визволення власною боротьбою» (Степан Бандера, «Перспективи української революції»).
Голова ГО «Майдан Стрийщини» Вікторія КОЦУР.
Leave a Reply