СПОРТ ФОРМУЄ КУЛЬТУРУ ОПТИМІЗМУ

Начальник відділу фізичної культури і спорту  управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради, майстер спорту з боксу та автомодельного спорту Руслан КАЛІЦУН (на фото) тринадцять років очолює спортивну галузь та активно пропагує здоровий спосіб життя в громаді. Був депутатом Стрийської міської ради  V демократичного скликання. Його життєве кредо: «Рухайся більше – проживеш довше». А ще він переконаний, що спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.

• Руслане Володимировичу, яка мережа спортивних шкіл у нашій громаді?
• Маємо три спортивні школи: Стрийська ДЮСШ, ДЮСШ «Сокіл» з басейном у с. Угерсько і два роки як відкрилася шахово-шашкова «Школа сестер Музичук». Перші місяці війни була ймовірність того, що у цих приміщеннях поселятимуть тимчасово переміщених осіб, та у цьому напрямку вони так і не були задіяні. Інші клуби, зокрема, боксерські, східних єдиноборств,  спортивного танцю, футбольні секції – це громадські об’єднання, які не фінансуються з міського бюджету.
• Як війна вплинула на спортивне життя в громаді?
• Звісно, війна зачепила і змінила життя у спортивній сфері. У січні ще встигли провести турнір з міні-футболу до Дня Соборності України. У лютому – турнір з волейболу до Дня Героїв Небесної Сотні, відкритий чемпіонат м. Стрия з карате, відкриту першість м. Стрия з кік-боксингу WAKO і турнір з плавання у с. Угерсько. З початком війни була маленька пауза, як і у всіх, бо не знали, як розгортатимуться події. Згодом офіційно спортивні змагання  заборонили та постановою кабінету міністрів було дозволено проводити заходи, звісно, з певними обмеженнями та з необхідним дотриманням усіх вимог безпеки. Таким чином, ми називали змагання – спортивними заходами і працювали згідно із затвердженим календарним планом. Звичайно, брали на себе велику відповідальність та потрібно було рухатися вперед, а спорт реально рятував від паніки та страху. У березні – квітні відділ організував та провів відкриті тренування з настільного тенісу для тимчасово переміщених дітей у Стрийському ліцеї ім. І. Франка. У травні влаштували Благодійний турнір з пляжного волейболу серед жінок на   підтримку ЗСУ на майданчику для пляжного волейболу СШ №10. До речі, директор ДЮСШ Микола Столярський з початку війни у лавах ЗСУ і цей турнір, зокрема, мав на меті зібрати кошти для його батальйону.
• Чи немає у Вас проблем з кадрами?
• Попри війну ми зберегли кадровий потенціал. Можу навіть похвалитися,  відкрили три нові секції у спортивній школі «Сокіл» й прийняли на роботу, відповідно, трьох молодих тренерів.  Зокрема з боротьби дзюдо, рукопашного бою ММА і баскетболу.
• Віднедавна Ви стимулюєте юних атлетів спортивною стипендією. Розкажіть про це.
• Спортивну стипендію впроваджено управлінням культури, молоді та спорту. На сьогодні маємо 21 стипендіата. Це атлети, які мають вагомі досягнення у різних видах спорту. Річний бюджет стипендії усього 200 тисяч грн. Є ще такий нюанс, що вона оподатковується і в кінцевому результаті суму, яку отримують на руки спортсмени, мізерна. Працюємо у напрямку збільшення суми. Та вважаємо, що навіть невелика допомога є справді добрим стимулом до подальшого вдосконалення. Діти у наших спортивних закладах займаються безкоштовно. У приватних клубах батькам доводиться платити. І це зрозуміло, бо має оплачуватися робота тренерів, інвентар, енергоносії, оренда приміщення. Матеріальна сторона дуже важлива. Ось, наприклад, у  нас є перспективний  Василь Іваницький, який призупинив спортивну кар’єру  і влаштувався працювати інспектором з паркування. Нині перебуває у роздумах, чи повертатися в спорт, чи ні.

• Чи можна назвати Стрий спортивним містом?
• У нас культивується багато видів спорту. Широкий спектр силових видів спорту, настільний теніс, є досягнення у волейболістів, зокрема дівчата заявлені на чемпіонаті України, баскетбол тільки другий рік розвивається та є перспективи. Шахматисти дуже тішать результатами і про рівень стрийської школи свідчить те, що на турніри, які ми проводимо, приїжджають спортсмени з різних куточків України. На одному з турнірів ми бажаючих зупинили на відмітці 80 осіб, бо просто не маємо такого великого приміщення, щоб вмістив усіх бажаючих. Крайній турнір в с. Угерсько зібрав шахматистів з 5 регіонів України. Відповідно робимо висновок, що маємо брак приміщень, спортивних залів і щоб охопити більшу кількість бажаючих займатися, і щоб на високому рівні проводити змагання з різних видів спорту. У нас є перспективні хлопці й дівчата, та щоб досягати серйозних успіхів у спорті, виступати на рівні області, країни чи пробитися до олімпійських висот, потрібні, перш за все, сучасні центри тренувань, відповідні спортивні бази, інвентар тощо.  Не треба забувати про дорослих, ветеранів спорту, людей з інвалідністю. Ця категорія також задіяна у різних видах спорту. Зокрема, МСМК Ігор Сафіяник продовжує тріумфувати на кордодромах Європи. За вагомі здобутки в автомодельному спорті ще один стриянин Роман Шундаревський незабаром отримає звання Майстра спорту міжнародного класу. Команда Стрийської ТГ цьогоріч традиційно бере участь в обласних комплексних змаганнях, ХХХІ Спортивних іграх Львівщини, XV обласних іграх ветеранів спорту та VІІІ спортивних іграх серед людей з інвалідністю. Вже відбулись змагання з волейболу, шахів, скандинавської ходьби, скелелазіння, оздоровчого туризму та легкоатлетичного кросу. Наразі, за підсумками, команда м. Стрия займає першу сходинку у турнірній таблиці. 12 листопада змагання з останнього виду спорту – настільного тенісу. Сподіваюся, що і тут стрияни будуть на висоті й ми втримаємося на першій позиції. Дитячий футбол має перспективи. У планах відкриття футбольної Академії та для втілення в життя цього проекту багато потрібно коштів, відповідні приміщення для навчання і тренування. На жаль, ФК «Скала 1911» посів лиш 10 місце у прем’єр-лізі  Львівщини у сезоні 2022, відтак взяли участь у Чемпіонаті України серед аматорів та Кубку України серед аматорів. А от ФК «П’ятничани» став Чемпіоном Львівської області з футболу. Зимових видів спорту в нас немає ніяких. Колись були лижі та заливалися катки. Це, на жаль, у далекому минулому залишилося, і чи відродимо, не знаю. Маємо проект з побудови льодової арени. Це звичайно підняло б спортивне життя на вищий щабель і, власне, почали б розвивати зимові види спорту. Оскільки наша громада дуже велика, пробуємо «розрухати» й район. У кожному старостинському окрузі ми також проводимо спортивні заходи, де намагаємося поєднати і спорт, і культуру і молодіжний рух. Привозимо тренерів з футболу, волейболу, тенісу, які проводять майстер-класи, влаштовують турніри. Бракує інвентаря та шукаємо шляхи забезпечення сільської дітвори м’ячами, тенісними столами, волейбольними сітками. Тут працюємо у співпраці з освітою, доводиться їх трохи підштовхувати й наголошувати, що спорт не має бути на останньому місці в освітньому процесі. Треба дітей витягувати з-за комп’ютерів і телефонів, привчати до руху і здорового способу життя.

• Подією номер один у спортивній царині Стрия можна назвати відкриття реконструйованого стадіону «Сокіл» у червні та старт перших легкоатлетичних змагань серед дітей і молоді. Була гордість за місто, коли з’їхалися на відкриття перші особи Львівщини?
• Звичайно. Я сам активно займаюся на стадіоні у вільний час на силових тренажерах, тому його реконструкція – це справді мега подія, тим більше під час війни. Попереду ще багато роботи. Та ми вже можемо приймати чемпіонати з легкої атлетики, міні-футболу, баскетболу, бодіфітнесу чи атлетичного фітнесу.   Маємо проект надбудови ще одного поверху спортивної школи, бо бракує залу для легкої атлетики. Є проект будівництва багатофункціонального спортивного комплексу. Поряд зі стадіоном «Сокіл» має бути басейн і відкритий, і закритий.

• Що це за історія зі спортсменами із Запоріжжя, які на змаганнях у Львові представляли Стрий?
• Із Запоріжжя в Стрий переїхав спортивний інтернат у повному складі. Ми їх поселили в Моршині. Організували в актовій залі – спортивний зал для тренувань. До речі, вони привезли з собою мати і борці активно тренуються. Й справді, тричі вже брали участь в обласних змаганнях за місто Стрий. Ось така консолідація у спорті. Головне, що спортсмени мають можливість спокійно тренуватися. А після війни розберемося, честь якого міста будуть захищати. Змагання – це досвід, а у будь-якому виді спорту потрібно постійно вдосконалюватися. Наша тренерка Любов Петринець нині опікується  спортсменами з числа тимчасово переміщених. Це легкоатлети з Сум, Харкова і Київщини. Вони майстри спорту, члени збірної України  і теж виступали за Львівську область на змаганнях. Живуть і тренуються в Стрию з квітня. Домовляємося, просимо, щоб пускали хлопців у спротзал на тренажери, бо не бігом єдиним треба займатися, щоб мати витривалість і силу, відмінну фізичну форму. Маємо 5 тренажерних сучасних залів і власники йдуть на зустріч та надають можливість безкоштовно тренуватися спортсменам.

• У Стрию була така традиція щороку визначати кращих тренерів, спортсменів у різних видах спорту. Цьогоріч буде урочиста церемонія нагородження грамотами?
• Ні. І це навіть не через війну. Ми вирішили, що краще замість звичайної грамоти відзначати кращих з кращих грошовими преміями. Це буде премія міського голови за значні досягнення. Наприклад, спортсмен на чемпіонаті України здобув перше місце, відповідно отримає премію 8 тис. грн. Його тренер – 50 відсотків від суми, що отримає спортсмен.  Погодьтеся, це краще, ніж просто грамота чи символічний сувенір. Загалом у масовому розвитку фізичної культури і спорту я бачу один із кращих варіантів у боротьбі за здоров’я людини, її творчу активність і довголіття.

Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.