СТРИЙ ТУРИСТИЧНИЙ?..

У журналістиці є таке поняття як інформаційний привід. Це подія, що має значення для соціального, політичного, економічного, культурного життя громади, може зацікавити читача й стати предметом громадського обговорення. Дослідити тему цікаву для мандрівників мене спонукала інформація, на яку випадково натрапила на сайті однієї Львівської туристичної фірми про екскурсію в м. Стрию. Звісно ж, зацікавилася. Тур вихідного дня передбачав, окрім неї,  дегустацію сирів неподалік міста та поїздку ще у дві  локації в напрямку м. Сколе.

Ось як описують екскурсію Стриєм у путівнику туристичної агенції: «Запрошуємо на теат­ралізоване дійство у місті, де про­живав король Польщі, де був ув’язнений Іван Франко, де ходив вулицями найвідоміший манд­рівник Європи 20-го ст., де був один з найбільших військових аеро­дромів України, де жив і навчав­ся найвідоміший націо­наліст Украї­ни, творив найплід­ніший архітектор Галичини, де співались найвідоміші джазові шлягери і писались неймовірні картини, де живуть чемпіони сві­ту та Європи (шахи, бокс, танці, карате, автомодельний спорт), де підняли вперше в Україні націо­нальний прапор! Під час екскурсії вас зустріне середньовічний князь, ви зможете викувати моне­ту з гербом міста у балакучого ко­валя, ви ознайомитесь з побутом середньовіччя та сучасністю істо­ричного королівського Стрия».

Звісно, я не могла пропустити нагоду в такий спосіб прогулятися рідним містом, тим більше ціка­вість аж розпирала. Погодьтеся, реклама, де називають твоє місто королівським, спрацьовує на всі сто. Я здогадувалася, хто буде проводити екскурсію в образі се­редньовічного князя, тому те, що це буде колоритно, весело і не­забутньо, сумнівів не мала. То ж без вагань забронювала тур.

У призначений день (неділя)  і час 9.30 год. прибула на місце зустрічі з туристами, які приїхали зі Львова. До слова, в групі були не тільки львів’яни, а й багато тих, хто нині вимушено проживає на на­ших теренах через війну. Саме звідси, з заправки ОККО на вул. Болехівській, 2, і мала стартувати екскурсія. Не забарився і наш гід.

До юрби туристів підійшов вже одягнутий у костюм князя, відо­мий стриянин, автор ідеї фільму «Стрий. Легенда» і багатьох інших проектів Юрій Комарницький. Якщо я не здивувалася, то, поба­чивши мене, Юрій був трохи спан­теличений. Ми обмінятися приві­тан­нями і князь-екскурсовод приступив до роботи.

На місці АЗС колись був Стрий­ський замок, оборонні му­ри –  про це та перші згадки про місто з демонстрацією листівки із зображенням фортифікаційної споруди і почав розповідати Юрій. Далі туристів провів повз колиш­ню лазню до розвалин синагоги. Це була друга локація. Тут також продемонстрував листівку із зо­браженням іудейської святині та багато жартував про єврейську підприємливість.

Відтак вулицею Міхновського провів до вул. Івана Павла ІІ та, зупинившись на перехресті,  кіль­ка слів розповів про Кафе­дра­льний собор Успіння Пресвя­тої Богородиці й вивів на майдан Ринок. Тут і була наступна зупинка, яка супроводжувалася розповід­дю про знакове місце для стриян у всі часи. Далі маршрут проліг до римо-католицького костьолу і про­довжився бічною вулицею до школи № 1 і Народного дому. Завершилася екскурсія біля пам’ятника Степану Бандері.

З досвіду мандрівника знаю, що у кожній групі завжди знайдеться людна, яка обізнана більш-менш в історії й задає чимало запитань. Була і в нашій групі така жінка. Окрім цього, вона в дитинстві жи­ла в Стрию й, згадуючи те, що за­лишилося в пам’яті, «засипала» запитаннями гіда-князя. Рятувало Юрія тільки те, що він корінний стрия­нин, виріс неподалік майда­ну Ринок, і природна харизма та жарти. Обіцяного карбування монет не було. Та година часу, відведеного на прогулянку міс­том, проминула швидко, отже було цікаво.

У кінцевому результаті гості нашого міста залишилися задо­воленими. Львівська екскурсо­водка вже в автобусі продовжила розповідь про Стрий. Говорила про те, що не сказав і не показав Юрій. «Стрий — місто, у яке варто повертатися. Особливо весною, коли цвістимуть магнолії», — ска­зала на завершення вона.

Протягом усієї мандрівки ме­не не полишало відчуття, що не те показав і розказав князь-екскур­совод. Гнітила думка, що люди, які вперше приїхали у наше місто, бачили тільки старий квар­тал навколо майдану Ринок, не спробували смачної кави, не при­дбали сувеніра на згадку, не сфо­тографувалися біля знаку «Я люблю Стрий» та… Зрештою, багато чого справді цікавого і зна­кового для міста можна показува­ти туристам. Звісно, години часу дуже мало та в інших містах це роблять, зацікавлюють най-най- кращим.

Мудрі люди кажуть, коли є проблема, її треба проговорити, обміркувати, виокремити «за» і «проти». Давайте умовно розді­лимо сторінку на дві частини і в першій напишемо все добре, а в іншій, що потрібно змінити.

Отже, те, що Стрий став об’єк­том для відвідин мандрівників відомої львівської турагенції – це добре. Те, що історія нашого міста має багато цікавих фактів, буді­вель, особистостей, знакових по­дій – супер. Гарна ідея проведення екскурсії в театралізованій манері.

Що потрібно покращити? Змі­нити маршрут екскурсії. Було б добре розпочинати її з майдану Незалежності, місця, яке стало знаковим для Стрия. Розказати про єдиний в Україні пам’ятник «Будителям», поруч єдиний на Львівщині музей футбольної ко­манди, алея, яка веде до воріт міста –  залізничного вокзалу, будівля колишньої поліклініки та палац «Марисі». Пройти далі кіль­ка хвилин і будівля міської ради, над якою вперше в радянській Україні встановили синьо-жовтий прапор, ліворуч на вул. Олесниць­кого перший в Україні меморіал Героям та краєзнавчий музей. Ще кілька хвилин і туристи оглядали б Народний дім та римо-като­лиць­кий костьол. І завершення на  пат­ріотичній ноті біля пам’ятника Степану Бандері, який, до речі, також вперше в незалежній Украї­ні встановили у Стрию.

Зрештою, це моя суб’єктивна думка. Тоді б туристи змогли зро­бити собі багато гарних світлин, дорогою скуштувати каву, біля Народного дому в Туристично-інформаційному центрі придбати сувеніри на згадку і все ж викар­бувати монету. Бо екскурсія — це враження. Чому люди мандрують? Бо хочуть дізнатися щось нове, побачити цікаві місця, залишити спомин про поїздку в маленьких дрібничках та світлинах.

Я не знаю, що будуть пере­повідати знайомим про відвідини Стрия. Хіба що про колоритного, веселого гіда у костюмі середньо­вічного князя, розвалену синагогу та красивий Народний дім. За моїми спостереженнями, фотогра­фувалися хіба біля костьолу й пам’ятника С. Бандері. Й порів­нюючи інші локації, які відвідува­ла група в цей день, на жаль, Стрий був найслабшою ланкою.

Зараз війна й більшість, мож­ливо, засуджує тих, хто мандрує, та туристична галузь потерпає від бойових дій як усі. Й саме війна спонукала агенції розвивати внутрішній туризм. Саме зараз тисячі людей зі сходу вперше приїхали до нашого краю та на власні очі можуть побачити його красу, зануритися у національ­ний колорит і надихнутися бажанням вивчати мову й любити Україну різну та єдину.

Стрий, на жаль, пасе задніх. Туристичний напрямок не розви­вається. А є ж потенціал і бажання. Музейники розробили чимало маршрутів, силами громадських активістів і меценатів видавалися путівники, буклети про місто. Є гар­ні подарункові листівки зі старо­давніми й сучасними зображен­нями. Фотольбоми та брендовані сувеніри.

Як все це поєднати, щоб в кін­цевому результаті на запитання: чи Стрий туристичний? — можна було б однозначно відповісти – так. І додати: ви що не були в Стрию? То­ді вам до нас!.. Наразі, не маю відповіді.

Респект Юрію Комарницько­му за ідею театралізованої екс­курсії та спроби закласти фун­дамент у туристичній сфері. По­дяка директорові ТІЦ «Стрий» Олександру Сікорі, який не втом­люється з проектом «Стрийський вернісаж» робити промоуцію міс­ту далеко за його межами та на просторах всесвітньої павутини. Директор Народного дому Олек­сандр Ілечко проводить також екскурсії для однієї трускавецької турагенції, маршрут якої пролягає через Стрий із зупинкою біля римо-католицького костьолу, роз­повідаючи все про створення та існування нашої головної туристич­ної принади.

Так хочеться, щоб рідне місто було туристично привабливим у всі пори року. Наразі, чекаємо перемоги і весни, коли зацвітуть магнолії та мандрівники частіше цікавитимуться Стриєм – містом на березі швидкоплинної річки зі своїм особливим галицьким шар­мом.

Наталія КАРПЕНКОВА.