21 травня виповнилося б 80 років стриянину Едуарду Ушневичу, фотографу і фотожурналісту. Власне, фотосправа була голосом його земного життя. Про нього згадують багато стриян, гортаючи родинні альбоми зі світлинами цього майстра.
Народився Едуард 21 травня 1942 року у місті Стрий в родині службовця. Батько Михайло був фотографом, мати – домогосподарка. З автобіографії дізнаємося, що певний час сімя жила в Стрию, а навчався він у Камянко-Буській школі, яку закінчив у 1960 році. Трудовий шлях розпочав робітником, працював на спорудженні Добротвірської ТЕС. Потім була служба в армії. Власне, в той час вирішилась його подальша професійна доля – навчався на курсах фотоспеціалістів. Напевно, на цей вибір вплинув батьківський фах фотографа. Потім, у 1966 році , вступив на історичний факультет Ульянівського педінституту. Проте, через два роки, був змушений припинити навчання через хворобу батька. Перебрався до Львова. Тут і розпочалася його фотокарєра з посади фотографа фабрики «Львівфото». Це був добрий початок, бо через рік отримав запрошення в обласну м олодіжну газету «Ленінська молодь». Потім, протягом двох років, працював фотокореспондентом газети «Львівська правда».
За час журналістської діяльності брав участь у міжнародних, всесоюзних і республіканських виставках художньої і докумен тальної фотографії. Так, у 1971 році був учасником першої національної виставки художньої фотографії в Болгарії. У 1970 році за світлини, представлені на республіканській виставці, отримав срібну медаль. У 1978 році був удостоєний ІІ премії за участь у всесоюзному фотоконкурсі. Його світлини ввійшли в альбоми «Львівщина», «Чотири подорожі по індустріальному Прикарпаттю», «Добрий день, рідна земле», «На зелених орбітах Львова» та ін. Це дещо із його досягнень.
У 1974 році у звязку з сімейними обставинами змінив місце проживання на Моршин. Працював у Стрийському будинку працівників освіти, відповідальним секретарем Товариства любителів книги. Був активним членом літературно-мистецького обєднання «Хвилі Стрия». Певний час (за договором ) працював фотокореспондентом газети «Рідне поле».
Майже десять років (1979-1989) працював фотографом Стрийського краєзнавчого музею. За цей час музейна фондова група «Фотографії» збільшилась чисельно – понад тисячу світлин ілюструють розвиток промисловості ,сільського господарства, події культурного життя Стрийщини. Все це документи епохи і вони цінні для нас.
Творчо насиченим у житті Едуарда Ушневича був час, так званої, оксамитової революції на Стрийщині. Події того часу повністю поглинули його, став їх фотохронікером. В такий спосіб зберіг для краєзнавства численні політичні мітинги, віче, засідання клубу «Аргумент», діяльність Руху, Просвіти, Меморіалу… Безцінним є його фотоальбом, в якому зібрано десятки світлин про історичний для Стрия день 14 березня 1991 року, коли вперше в Україні над приміщенням міської ради замайорів український національний прапор. За його авторства вийшла листівка, на якій зафіксовано цей важливий момент.
Колекція авторських листівок Ушневича налічує кілька десятків одиниць. Вони об’єднані в тематичні серії: Україна на зламі тисячоліть, Відомі науковці Стрийщини, Стрийщина оновлюється, Громадсько-політичні діячі Прикарпаття та ін. Більшість зберігається в фондах краєзнавчого музею «Верховина».
Едуард Ушневич був майстром фотопортрета. Умів підмітити характер людини і через відповідний ракурс створити неповторний образ. Проживаючи в США (1992-1997), будучи власним кореспондентом трускавецької газети «Франкова криниця», створив портрет першого Президента України Леоніда Кравчука, українського письменника Василя Барки.
У часі Помаранчевої Революції висвітлював епохальні для України події на сторінках преси («Високий замок», «Дзеркало тижня»).
Земний шлях Едуарда Ушневича завершився 7 серпня 2011 року. Похований в Івано-Франківську.
Відомий поет Віктор Романюк присвятив йому рядки:
Едуард Ушневич – це мільйон світлин,
Він Стрия і Сколе незабутній син.
Нині, завтра й прісно пам’ятні світлини
Як незгасле світло кожної родини.
Підготувала Галина ВЕРЕС.
Leave a Reply