«На початку було слово, і слово було з Богом, і слово було Бог!» – саме так розпочав захід, приурочений суцвіттю свят: Всеукраїнському дню бібліотек, Міжнародному дню музики, Дню вчителя, Дню художника, отець Олег Кобель.
Свято проходило під патронатом сектору культури Стрийської районної держадміністрації, об’єднане у величі слова у різних проявах: друкованому слові, малюнку, пісні та в українському костюмі.
Проект культурної дипломатії об’єднав Стрий, Харків, Херсон, Балаклею, Київ. Це пізнання своєї історії, традицій, звичаїв. На святі виступали вчителі, бібліотекарі, музиканти, художники і волонтери.
Величне звучання скрипки у віртуозному виконанні Олександра Ілечка допомагав ще більше душевно розчинитися у високій ідеї свята.
Слово мали волонтери, які з першого дня війни працюють на Перемогу в тилу. Це сеньйори зі Стрийського УТВ ГО «Родина Кольпінга», які виготовляють «кікімори». Кажуть, за маскувальними халатами – черга, а волонтерки зробили їх понад 100 і не думають зупинятися.
Познайомилася з волонтерами Вікторією та Настею – це мати і дочка із м. Краматорськ Донецької області. Понад три місяці вони живуть у Стрию. Задоволені спілкуванням і життям, хоч далеко від рідного дому. Плетуть сітки, прагнуть наблизити закінчення війни. Запрошують у гості в своє місто після Перемоги.
А розмова з Михайликом (на фото) і його мамою Анною вийшла дуже емоційною… Вони з м. Балаклеї Харківської області. Анна з дітьми ще в квітні приїхала в Стрий. Вони також волонтери, плетуть сітки. Хлопчику 10 років, він самовіддано допомагає мамі й дуже хоче додому. Сльози котилися у всіх, особливо боліла душа за Михайла, за усіх дітей, які зазнали таких поневірянь в дитинстві.
Спільно творили оду Слову і життю в затишній атмосфері ресторану «Breadway». Запашний гарячий шоколад від депутата міської ради Івана Зрайла зігрівав в осінню днину.
Післясмаком зустрічі було відчуття переживання за щирі дитячі сльози Михайлика. У скронях пульсувало запитання: хто відповість за знівечене дитинство українських дітей?
Ольга ПИЛИПІВ.
Leave a Reply