ВОЄННІ РЕАЛІЇ МІСТА

УСІ ПІДПРИЄМЦІ –  ВОЛОНТЕРИ

Моя зустріч з головою ГО «Підприємницька платформа «ДІЙ» «СТРИЙ» Мартою КОВАЛЬ (на фото) була обумовлена воєнними реаліями і бажанням зрозуміти й розповісти читачам, як працюється нині малим підприємцям, ФОПам.  Ділова та енергійна, Марта вже понад 15 років займається підприємницькою діяльністю. Пройшовши від торгівлі в палатці до власного магазину, знає не з чуток, як живеться малому бізнесу, розібралася у тонкощах законодавства. Мене зачарувала з першої фрази: «Зараз війна й, напевно, не патріотично критикувати владу, та до 24 лютого малі підприємці зіткнулися з небажанням нас чути. Мабуть тому і створилася об’єднавча платформа активної частини підприємництва, де відбувається  координація, обмін інформацією задля вирішення нагальних проблем розвитку».

Марта розповідає: «Ми привикли так, що нам пишуть закони, а ми їх виконуємо. Нова влада у турборежимі почала приймати такі закони, які вимагали,  щонайменше, – обговорення з громадськістю, підприємницьким середовищем. Говоритиму, що стосується малих підприємців. Жорстке адміністрування бізнесу мало вступити в дію у 2020 році. Звичайно, що у підприємців виникло обурення.   Споживачу нав’язувалася думка, що ми проти касових апаратів, бо  не є платниками податку і працюємо «на чорно». Але якщо розібратися, то була просто атака на підприємців. І зараз, під час війни, стало очевидним, наскільки ми є фінансовою опорою для держави. Дрібний бізнес тримає фронт. Щодня, щохвилини бізнес приймає нові виклики і закриває їх. Власне, тиск на бізнес два роки тому змусив нас  створити громадську організацію. Ми не могли розмовляти з владою з вулиці. Бо почалося все з вуличних протестів. Всі підприємці Львівщини об’єдналися, щоб відстояти власні права. Ми чекали змін, але таких, щоб були вигідні й державі, й підприємцям. Та те, що понаприймали народні обранці, зводилося до штрафів та тиску з усіх сторін на малих підприємців. Це стосується трьох ланок: податкового законодавства, трудових відносин і закону по держспоживслужбі. Якщо вникнути у їхню суть, то вони прийнятні до великих підприємств, а до ФОПів вони не у всіх пунктах підходять».

Об’єднавшить  в організацію, підприємці вирішили проявити ініціативу й взялися за написання пропозицій, які потрібно врахувати для врегулювання законодавчої бази. Перш за все, опрацювали трудовий кодекс. Написали і передали до Верховної ради України свій варіант закону, і він вже навіть пройшов читання і перше голосування. Та його не прийняли тоді. Закон став на паузу.  Щодо податкової та держспоживслужби –  прийняли, за словами Марти Коваль, убивчі, саме для малих підприємців, законопроекти.

Підприємниця каже, що ФОПівець виконує багато функцій. Сам прибиральник, бухгалтер, складівник, роботодавець, тобто робить самостійно все, щоб його маленький бізнес працював. Вже у середньому бізнесі задіяно більше людей, відповідно застосовуються інші вимоги до ведення бізнесу. Тут без найманого бухгалтера, кадровика, особових карток, наказів не обійтися.  Відповідно, зростають витрати, але й прибутки більші, ніж у малих підприємців. Тому має бути різний законодавчий підхід, щоб обидва бізнеси функціонували у правовому полі та відчували підтримку  держави.

«У воєнний час малим підприємцям дозволили не сплачувати відрахування у Пенсійний фонд. Та ми відмовилися від цього «послаблення», бо думаємо про суспільство. Як працюватиме державна сфера? Від нас залежить велика кількість людей і ми це усвідомлюємо. Ми ж наповнюємо бюджет.  Також, якщо не сплачувати у Пенсійний фонд, то не нараховуватиметься трудовий стаж. Якщо взяти долю малого бізнесу у всьому бюджеті країни,  то його частка дуже велика. Тому, ми вважаємо, що держава має бути зацікавлена у нашій діяльності, сприяти, щоб ми хотіли більше людей приймати на офіційну роботу», – наголошує Марта.

На сьогодні організація  ГО «Підприємницька платформа «ДІЙ» «СТРИЙ» об’єднала   багатьох  малих підприємців, з них актив становить 50 осіб. Це ті, хто з перших днів створення їздили на акції до столиці, підтримували всі ініціативи, це люди, які мають активну життєву позицію, які усвідомлюють свою родь у вирішенні питань, пов’язаних з малим бізнесом. Загалом в Україні 1,5 мільйона офіційних ФОПів. Якщо до них додати членів їхніх родин, батьків-пенсіонерів, яких вони утримують,  то на своїх плечах малий бізнес тримає близько 5 мільйонів людей. Тому такими масовими були акції протесту в Києві, які все ж дали певні зрушення.

«Львівщина завжди була попереду всіх процесів в державі, тому і в  питанні відстоювання своїх прав малий бізнес нашого краю став флагманом, – розповідає далі Марта Коваль. – Після вуличних протестів, довший час які вважали проплаченими,  ми обради іншу тактику – створили офіційну організацію, яка далі лобіює наші інтереси.  Ми вільні й самодостатні люди, які стали посеред горла олігархам. Якщо не змінити законодавчу базу щодо малого бізнесу, то кількість ФОПів зменшиться удвічі. Представники Спілки громадських організацій підприємців Львівщини  зустрічалися з народним депутатом України, головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом  Гетьманцевим, розмовляли з багатьма депутатами з фракції «Слуг народу». Ми пропонуємо модель, яка буде вигідна і державі, й малому бізнесу.  Та ці зустрічі виявилися бутафорними і нерезультативними. Тоді ми пішли ще іншим шляхом.  Львівські керівники Спілки попрацювали з помічниками народних депутатів, переважно з партії «Голос», які, власне, й займаються законодавчою базою, й вони допомогли всі наші пропозиції викласти у законопроект. І його вже зареєстрували у ВРУ. Паралельно підприємці за власні кошти надрукували буклет для депутатів, де покроково, в картинках зображено цей законопроект. Щоб обранцям було зрозуміло: що, як і звідки береться. Знаємо, що читати лінуються, тому розраховували, що з цікавості розглянуть наш законопроект в картинках. Наші представники стояли під Верховною Радою і вручали кожному депутату в руки цей буклет. Ми так хотіли, щоб до 15 грудня (це було минулого року) депутати встигли розглянути наш законопроект. Та його на голосування не поставили. І він завис…».

Обов’язкове встановлення касових апаратів малий бізнес проігнорував. Марта Коваль це пояснює так: «Сам касовий апарат нам підходить, ми не маємо нічого проти. Та треба зміни закон про роботу касового апарату, який працює з 90-их років минулого століття. Підприємці мене зрозуміють. Навіщо нам те, застаріле адміністрування, якщо все йде вперед. Ми не полишаємо надії, що доб’ємося розгляду нашого законопроекту. Ми ж ідемо в Європу. То потрібно працювати, як у Європі. Як тільки закінчиться війна, ми підніматимемо це питання. Законопроект потрібен країні, бо він витягне «на білу сторону» багато підприємців і стане вигідно працювати  офіційно. Від цього виграє і місцевий бюджет».

Розібравшись у мотивації створення ГО «Підприємницька платформа «ДІЙ» «СТРИЙ» та її перших, нелегких кроках у відстоюванні своїх прав, повертаємося до воєнних реалій міста. «Як і всі, наша підприємницька спільнота була в шоці від звістки про повномасштабну війну. Та час розставив все на свої місця. Ми включилися у роботу, розпочали свій підприємницький фронт. Підприємці взяли на себе, перш за все, забезпечити Стрийську тероборону всім необхідним. Ми обладнали їм приміщення, на це збирали кошти. Через вайбер-чати спілкуємося з усіма підприємцями. У нас в Стрию зареєстровано  1150 ФОПів. Всі долучаються і здають кошти на потреби бійців. Ми закупили умивальники для частини, де дислокуються тероборонівці. З самого початку постійно був запит на одноразовий посуд. Згодом були потрібні звичайні гумові шльопанці в казарму. Ми закуповували цілими партіями. Коли хлопців відправили на передову, підприємці повністю забезпечили їх 30-40-літровими баняками, цвяхами для будівництва бліндажів, продуктами харчування. Зрештою, веду реєстр, що  купуємо. На всі товари є чеки. Готові звітувати за кожну витрачену копійку. Що, зрештою, у вайбер-чаті постійно роблю. Вони у себе в частині теж записують в книгу прийому, що від кого отримали. Нещодавно купили автомобіль і відправили його у підрозділ на передову. На нього збирали гроші не тільки малі підприємці, а й музиканти, й співаки, які проводили концерти для збору коштів та храм  Архистратига Михаїла ПЦУ (біля МБК). Цей автомобіль ми завантажили продуктами для бійців «на нулі». Зараз збираємо кошти на ще один автомобіль. Маємо від частини запит на вантажний бус. Шукаємо підходящий. Постійно в русі. Зараз, наприклад, маємо запит з Полтавщини на   засоби гігієни для біженців з гарячих точок. Вони до останнього не виїжджали з Лисичанська, Сєверодонецька. Це переважно літні люди. Особисто від себе замовила прального порошку на 4 тисячі гривень і відправила. І так кожен підприємець робить, що може. Разом це дуже багато», – зазначає Марта.

Допомагає малий бізнес і внутрішньо переміщеним особам у Стрию. Таке враження, що всі підприємці стали волонтерами і вирішують безліч питань. На мільйони євро «притягнули» допомоги з-за кордону підприємці Львівщини. Допомагають Чернігівщині, Сумщині іншим областям, які потерпіли від окупації. Єдине, що збирають гроші на пальне, щоб від кордону з Польщею ввезти допомогу в Україну й порозвозити, куди потрібно. Неоціненна роль підприємців у цій війні.

Сподіваємося, що і держава згодом допоможе малому бізнесу, а не зажене його у глухий кут.

                                                                                    Наталія КАРПЕНКОВА.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*