ВШАНУВАЛИ ЛЕГЕНДАРНОГО ПОЛКОВНИКА УПА ОЛЕКСУ ГАСИНА

31 січня виповнилася 74-а річниця від дня загибелі Олекси Гасина (1907–1949 р.р.), українського політичного і військового діяча, легендарного полковника УПА, відомого під псевдо «Лицар». Минулої неділі, 29 січня  націоналістичні організації та партії Стрийщини, а саме представники Стрийської станиці Всеукраїнського братства ОУН-УПА ім. генерала Романа Шухевича-Тараса Чупринки, Конгресу Українських Націоналістів Стрийської міської та районної організацій, Правого сектору, ВО «Свобода» та громадськість у його рідному селі Конюхів провели захід з вшанування пам’яті видатного земляка.

Олекса Гасин – учасник ви­звольних змагань 1940-х років, полковник УПА, керівник групи УПА-Захід (на початку 1944 р.), начальник Головного військового штабу УПА (1946-1949 р.р.). Його життя – типовий приклад само­відданого служіння Україні, муж­нього людського протистояння величезним репресивним ма­шинам Польщі, Росії, Німеччини, які безупинно намагалися пі­дім’яти під себе українську не­залежність, взірець нонконфор­мізму, віри і самопожертви до останньої миті.

Народився Олекса Гасин у селі Конюхів на Стрийщині. На­вчався у Стрийській гімназії, де познайомився й потоваришував зі Степаном Бандерою. Член УВО, в ОУН з 1929 року. Навчався у Львівській політехніці (1931-1935 р.р., з перервами через арешти).

Поряд з прагненням здобути вищу освіту ґрунтовно вивчав військову справу. Зокрема, у 1929 році закінчив польську школу під­хорунжих зі званням чотового-підхорунжого, зайнявши друге місце серед всієї школи, що було нечуваним досягненням для українця. У 1937 р. – скорочений курс Баварської воєнної академії.

У 1934-1935 р.р. відбував по­карання у концтаборі Береза-Картузька. Неодноразово ареш­тований польською поліцією (1931 р., 1933 р., 1937 р.). Напередодні ні­мецько-радянської війни ви­кладав на краківських старшин­ських курсах ОУН, працював за­ступником шефа повстанського штабу. Співавтор «Єдиного гене­рального плану» збройного по­встання проти радянської влади (1941 р.).

У 1942 році був арештований гестапо. Після звільнення у 1943 році став одним із керівників партизанської боротьби проти гітлерівців і «совєтів» у Карпатах, яку вели відділи Української Народної Самооборони. Разом із Євгеном Коновальцем написав «Військовий підручник».

У січні 1946 року був призна­чений начальником штабу УПА. Розробив і реалізував план бо­ротьби УПА в нових умовах. Ос­таннім часом мусив перехову­ватися, перебувати в підпіллі. На нього посилено полювали енка­ведисти.Загинув у перестрілці з чекістами 31 січня 1949 року у Львові.

Батьків Олекси Гасина було вислано до Сибіру, брати загинули, захищаючи незалежність України; дружину Ольгу (теж підпільниця) згодом було арештовано й засла­но до сталінських таборів (після звільнення жила в Броварах під Києвом, там і похована; одна з вулиць названа її ім’ям); діти – син та дві дочки – поневірялися по дитбудинках та інтернатах.

На батьківщині О. Гасина вста­новлено пам’ятник, діє меморіаль­ний музей; у Львові, на розі вулиць Стефаника і Коперника (місце загибелі) встановлено пам’ятний знак.

Ольга ІВАНІВ.