Коли літо добігає кінця, а бджоли завершують свою сезонну роботу, на землю приходить Перший Спас – Медовий (14 серпня). За давнім звичаєм, цього дня віруючі несли до храмів мед для освячення, виконуючи стародавню настанову – перший урожай Богові і лише після цього собі. Недарма в давнину казали: «перший Спас – ласунка» та «на перший спас і бідний медку скуштує». А 19 серпня відзначатимуть день пасічника України
Бджолиний мед – ні з чим не зрівняний за харчовими та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами і багатьма іншими біологічно активними сполуками.
Біолог за фахом, почесний Пасічник України, стриянин Роман Тур ще аспірантом Львівського державного університету, викладав бджільництво. Тоді ж від теорії почав переходити до практики і нині має солідний стаж пасічника – понад 45 років. Жартує, що зараз став пасічником вихідного дня. У його розпорядженні усього 15 бджолиних сімей, тому може навідатися у суботу-неділю, щоб за ними доглянути.
«На пасіці я відпочиваю і душею, і тілом. Бджоли не люблять метушні, тому зобов’язаний біля них бути спокійним, – розповідає пан Роман. – На щастя, із настанням війни у бджолиному житті нічого не змінилося. А свою внутрішню тривогу намагаюся приборкувати. Цей рік, на диво, вдалий для пасічника і бджіл через ідеальні погодні умови. Натомість зменшилася кількість тих, хто минулі роки купував у нас так звані пакети – маленькі сім’ї бджіл для створення весною пасік з нуля. Думаю, така тенденція збережеться на найближчі кілька років. Бджолярі перейдуть на медові пасіки».
За статистикою Україна має 4 місце у світі з виробництва меду після США, Китаю, Аргентини. Європа встановлює квоти і ціни на український мед. Реальність така, що наш мед найдешевший і квота – найменша.
«Війна не вплинула на наших бджіл, бо ми далеко від бойових дій, – каже Роман Тур. – Пасічники, які приходять у наш магазин «Мед», діляться різною інформацією. Розповідали, що десь на передовій розбили москалі вулики, то рій покусав всю роту окупантів. Інший випадок, від вибуху вулики порозліталися й попадали догори дном. Бджоли не покинули їх, а повернулися й продовжили жити у перевернутих і напівзруйнованих вуликах. Бо коли є їхнє гніздо, віск, мед, вони нікуди не полетять».
Цікавлюся, чи буде цьогоріч Стрийщина з медом, чи ціни зростуть?
«Буде меду достатньо. Дехто з пасічників вже чотири рази качав мед і може й п’ятий вдасться. Для порівняння: були роки, коли ледве два рази вдавалося качати. Найпопулярніший у покупців різноквітковий мед. Та є любителі липового і гречаного. Щодо цін, то минулорічний реалізовуємо по старих цінах. Свіжий мед буде дорожчий – 280 грн за літру гранична ціна. На собівартість меду впливає курс долара, ціна на хімікати для обробки бджіл, вартість цукру. Та якщо буде багато меду, то ціна для споживача може бути й знижена. На Стрийщині є близько тисячі пасічників, між якими є своєрідна конкуренція».
Більшість бджолярів активно допомагає захисникам України. Передає регулярно мед волонтерам і пан Роман, і його найближчі товариші. А вже волонтери з меду готують бійцям енергетичні батончики та передають на фронт.
Досвідчений пасічник розповідає, що збільшується кількість людей, які цікавляться бджільництвом. Починають з 2-3 вуликів біля хати, щоб мати власний мед. І це дуже добре, бо бджоли ще у міфології Стародавньої Індії займали виключно почесне місце. Варто сказати, що головний індійський бог Вішна зображувався у вигляді бджоли, яка відпочиває у чаші квітки лотоса. В стародавні часи Авіцена досить широко застосовував у своїй лікарській практиці мед і віск. У його книзі «Канон лікарської науки» є багато рецептів, до складу яких входить мед. Авіцена вважав, що людям після 45 років треба систематично вживати мед. Особливо з товченими ядрами горіхів, які містять багато жирів. Це йому належить вислів: «Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед».
«Пасічництво – це найлегша фізична робота із задоволенням, користю і прибутком» – зазначає вже наш сучасник Роман Тур.
Бджільництво не стоїть на місці й попри корифеїв галузі, авторитетних авторів, які писали у цій царині, з’являються й блогери, які записують «відосики» з рекомендаціями. Мій співрозмовник скептично ставиться до них, більшість з яких дилетанти, які вирішили, що щось тямлять у пасічництві. Вони, звісно, мають право на життя, але авторитетною їхню думку не назвеш.
«У нас чомусь про політику питають артистів, про курс долара – спортсмена, а де ж фахівці? Одразу помітний непрофесійний виклад інформації. Можу ідентифікувати, яку літературу блогер читав, бо бджільництво – специфічна галузь і писали, доповнювали про неї послідовно ті, хто вивчав і займався практично галуззю. Є базові знання і література 50-х років минулого століття, перевірена науковцями, вченими радами. Та є специфіка кожного регіону. І те, що підходить в центральній Україні, нам може не пригодитися», – коментує пан Роман.
Що варто знати про мед? Бджолиний мед – один зі складних природних продуктів, у складі якого виявлено більше чотирьохсот різних компонентів. Хімічний склад меду непостійний і залежить від виду медоносних рослин, з яких зібраний нектар; ґрунту, на якому вони виростають; погодних і кліматичних умов; часу, що пройшов від збору нектару до витягання меду із стільників; термінів зберігання меду. Він володіє бактерицидними, лікувальними і дієтичними властивостями.
Бджолиний мед з давніх часів застосовували з лікувальною метою багато народів. Його використовують як загальнозміцнюючий, тонізуючий, відновлюючий сили засіб. Застосовують для лікування ран і опіків, при захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту. Проте слід враховувати, що мед в основному засіб неспецифічної терапії, нормалізуючий фізіологічні функції організму, тому його необхідно рекомендувати при комплексному лікуванні різних захворювань.
Цілителька Євпраксія-Зоя — дочка великого князя Мстислава Володимировича і онука Володимира Мономаха у своєму трактаті «Алімма» («Мазі»), у розділі «Гігієна харчування» велику увагу приділила застосуванню меду.
У науковій літературі описаний випадок, коли в одній з єгипетських пірамід був виявлений збережений труп дитини, поміщений у посудину з медом. Древні єгиптяни, як виявилося, нерідко використовували властивості меду консервувати, при бальзамуванні трупів фараонів і членів їхніх родин.
Мед добре пом’якшує шкіру, підвищує її тонус, усуває сухість і лущення, завдяки чому він широко використовується в косметиці. Та косметичні засоби на основі меду корисні далеко не для всіх. Перша небезпека – алергія на мед, яка зустрічається в 0,4 % людей. Якщо у вас надчутливість до меду, то використовувати його в косметичних цілях, не порадившись з фахівцем, у жодному випадку не можна. Відмовитися від косметичної продукції на основі меду доведеться і тим, хто страждає розширенням судин на обличчі, при так званих «зірочках», а також при таких захворюваннях, як бронхіальна астма, цукровий діабет і сердечна недостатність.
Мед необхідно споживати маленькими дозами, щоб насолоджуватись його ароматом і смаком, а через 15-20 хв. після споживання випити міцного ромашкового чаю. Так само необхідно споживати мед перед сніданком і через дві години після вечері. Якщо є можливість, то і за півгодини перед обідом. Для отримання максимального лікувального ефекту, мед необхідно як можна довше затримувати в ротовій порожнині, для засвоювання його через слизову оболонку. Мед треба цінувати, цінувати набагато більше, ніж цінують знавці хороші виноградні вина. Рекомендована денна норма споживання меду 100-150 г. Мед добре засвоюється з фруктами, овочами, з молоком і молокопродуктами. Ідеальний щоденний сніданок – каша з медом і маслом, сир з медом чи канапка не з білим хлібом, маслом, сиром та медом.
Стрий пишається регіональним «Музеєм-виставкою бджільництва Карпатського краю». Попри будь-які перипетії музей живе своїм розміреним життя і все тут чітко і продумано, як у справжньому вулику. Створили музей ентузіасти, які багато років займаються бджільництвом, й аматорами їх у цій справі не назвеш. Ідейний натхненник і за сумісництвом голова Стрийського районного товариства бджолярів-любителів Ігор Брик написав кілька унікальних книжок з дослідження бджолярства, які отримали визнання на Всеукраїнському рівні і не тільки. Тож під його орудую в 2005 році вперше двері унікального і єдиного наЛьвівщині музею бджільництва відчинилися для відвідувачів. Експонати збирали роками в приватних колекціях бджолярів-стриян. Власними силами оформили експозицію. Відкриття приурочили Форуму-фестивалю пасічників України, який проходив саме в Стрию у серпні 2005 року. Тоді його й освятили.
Музей існує на громадських засадах, екскурсії проводяться безоплатно щонеділі. Його легко знайти у Стрию, він розташований в центрі міста по вул. Валовій, 10. Музейне подвір’я стилізовано вуликами, а з фасаду на нас дивиться маленька бджілка і промовистий вислів «Бджоли – здоров’я нації». Один зі стовпів паркана має табличку: «Пам’ятний знак про перший рамковий вулик батька українських пасічників П.І. Прокоповича
1775-1850».
В експозиції представлено всю історію бджільництва, починаючи від стародавніх вуликів-дуплянок і дерев’яних медогонок, точної копії дзвоноподібного вулика М. Вітвицького, медогонка початку ХХ ст. з цікавим кривошипно-шатунним валом приводу, гербарію медоносних рослин Прикарпаття, старих видань, та закінчуючи сучасними винаходами у різних куточках України та світу. Є тут і галерея портретів під назвою «Великі люди в галузі бджільництва». Звісно, почесне місце відведено Петру Прокоповичу.
У перші роки з дня відкриття музею, заснованого зусиллями Стрийського товариства бджолярів-любителів, його відвідали тисячі гостей: вчені-бджолярі, бджолярі-виробничники, бджолярі-аматори, журналісти, краєзнавці,
керівники обласних, районних, міських бджільничих товариств з ycієї України. Всім кортіло подивитися на унікальні і рідкісні експонати. Зберігається тут хоругва пасічників міста Стрия i району.
У 2006 році за рішенням Вченої ради Національного наукового центру України «Інститут бджільництва ім. П. Прокоповича» музею присвоєно статус «Філіал музею Національного наукового центру України «Інститут бджільництва ім. П. Прокоповича», що водночас покладає велику відповідальність на стриян та говорить про визнання й високий професійний рівень наших бджолярів.
Останні ж роки життя в музеї та навколо нього немов зупинилося. Сподіватимемося, що війна не зітре файли історії бджолярів нашого краю. І найпродуктивніша Карпатська бджола не дасть нашим пасічникам відпочивати на лаврах минулої слави, а спонукатиме до популяризації знань про бджільницво, збереження і примноження предметів музейного значення.
Наталія КАРПЕНКОВА.
Цікаві факти про мед:
- Бджолі потрібно облетіти 46 тисяч кілометрів, щоб зібрати 100 г меду — це приблизно довжина екватора.
- У меді міститься багато фруктози, яка відмінно допомагає виводити з організму алкоголь.
- Тепло вбиває корисні властивості меду, тому нагрівати його не варто.
- Термін «медовий місяць» прийшов в сучасну мову з давніх обрядів, коли було прийнято, що в перший місяць молодята повинні були обов’язково їсти мед і пити медові напої.
- У Словенії розвинений «апітуризм» — маршрути для любителів меду — цю країну називають країною бджіл, бджолярів і «медової любові». Маршрут об’єднує зелену природу, туристичні садиби і відкритих до спілкування сертифікованих бджолярів.
Leave a Reply