«ЗАСПІВАЙТЕ ГОСПОДЕВІ ПІСНЮ НОВУ»

Минуло 25 років, як на руїнах розформованої військової частини  о. Іван Барабаш почав гуртувати і духовно ростити громаду, своєю глибокою вірою запалив у людських серцях любов до Бога і розпочав спорудження храму Всіх Святих Українського Народу. Серед тих, хто першими відгукнулися,  стали співаки церковного хору. Прийшли, щоб служити Богові  та людям разом зі своїм настоятелем та священиками-сотрудниками.

Праця хориста — це не тільки використання своїх талантів, подарованих Богом. Це великий труд, обов’язок, пожертва своїм вільним часом, відпочинком, планами, бажаннями своєї ро­дини. Це розвиток у собі стри­маності, самокритичності, добро­зичливості та взаємопідтримки і надзвичайної відповідальності до свого служіння співаком хору. Служіння, яке вони обрали самі, але яке відбулося з Божої волі. Праця хориста, духовні піснеспіви стали потребою і, водночас, оберегом їхнього життя. І дуже важливим на цьому шляху є повне взаєморозуміння та співпраця між отцем-парохом та регентом і хо­ристами. Ми постійно відчуваємо підтримку та допомогу отця Івана Барабаша. Він дуже толерантно цікавиться не тільки нашими хоровими потребами, а й проб­лемами сімей, підтримує у наших починаннях, розраджує та допо­магає у вирішенні особистих проблем.

За весь час існування хору у нашій співаній спільноті є лише троє професійних музикантів. У хорі співають вчителі, вихователі, бух­галтер, економіст, залізничники, швачка, приватні підприємці. Та, незважаючи на свою різну музич­ну підготовку, усі хористи розумі­ють важливість якості співаної молитви, її місію підносити люд­ські душі до Бога, посилити глибину Богослужбових текстів, пропові­дувати своїм співом. Співаючи Богослужіння, хористи також ви­ражають і свою особисту віру в Бога, свій досвід спілкування з Всевишнім, свій стан та настрій у дану хвилину. Тому звучання Лі­тургійних творів ніколи раз і на­завжди не є однаковим. І перед хористами щоразу є нові, більш складні творчі завдання, які і ре­гент, і співаки намагаються реалі­зувати.

4 січня 1998 р. хор церкви Всіх Святих Українського Народу заспівав свою першу Службу Божу. І з того часу щонеділі ми співали спочатку в каплиці, а згодом у чудовій новозбудованій церкві. Відтак правили Літургії в церк­вах міста і району, на прощах у Зар­ваниці та Гошеві, Уневі, Погоні, Волі Довголуцькій. Були учасни­ками фестивалів коляди, Єпар­хіальних конкурсів церковних хо­рів, фестивалів духовної музики «Великодні передзвони». Разом з парохом о. Іваном хор двічі (у 2001 та 2016 р.р.) співав Служби Божі та концерти духовної музики у церквах Кам’янця-Подільсько­го, 4 рази хористи співали Ар­хиєрейські Літургії у храмах Києва; двічі у церкві Василія Великого, у 2012 році в храмі на Аскольдовій могилі. А у 2018 році у Патріаршо­му соборі Воскресіння Христово­го  служи­ли Літургію та колядували разом з Блаженні­шим Свято­славом.

Стараннями регента та хористів у 2012 р. нам вдалося випустити збірник улюблених літургійних творів «Хваліте Господа», а у 2016 р. «Зародження та розвиток цер­ковного співу в Україні до 19 ст.». Читаючи цікаві історичні факти та дослідження, хористи знаходять відповіді на багато запитань, також отримують теоретичні знання, які необхідні для розуміння важли­вості Літургійного співу.

З нагоди 25-літнього ювілею хору годиться поіменно згадати усіх тих, хто творив і продовжує творити пісенну молитву Господеві на нашій парафії. З гордістю можна сказати, що в хорі виросла гарна співоча молодь: Ростислав і Назар Ватралі, Ігор Пак, Наталія Паньків, Марія Василишин, Наталія і Мар’яна Федько, Софія Квас, Ірина Кардаш, Юлія Братан. На жаль, через різні життєві об­ставини  не всі зараз мають змогу співати в хорі. У хорову спільноту вливались цілими сім’ями: чверть століття співають Марія й Богдан Паньківи, згодом Оксана та Ро­ман Ватралі, Василь Кисіль і Ган­на Полупанець, Ольга Товарян­ська і Роман Ілик. З перших років тримають честь хору Тетяна Урам, Іван Насінник, Надія Дмитришин, Стефанія Чупріна, Оксана Федько, староста хору Зеновій Гаврилів. Зацікавлення в церковному співі віднайшли Наталія Грицик, Ната­лія Шемпуля, Наталія Кропив­ницька, Оксана Груба, Назар Січ, Тетяна Поживотенко, Мар’яна Козак, Оксана Марків.

Тішимося, що у важкий для України час на захист Вітчизни стали наші баси Ярослав Цап і Тарас Кардаш. Молимося за них та усіх захисників.

Понад 20 років у хорі віддано служили Марія Шпіцер, Павліна Лоєвич, Ганна Брик та Ганна Смирнова, Ярослав Долішній, Леся Василишин, Наталія Лилак, Галина Шевчук.

У різний час учасниками були Мар’яна Солтис, Ольга Танасевич, Ігор Мацько, Мар’яна Гречинська, Василь Долішній, Іван Василишин, Петро Тіханський, Галина На­сінник.

Ми пам’ятаємо тих, кого від­провадили у засвіти… Богдан Іва­ник, Володимир Лоєвич, Ярослав Шпіцер, Нестор Андрусишин, Сте­пан Дмитришин.

Коли я, стоячи перед хорис­та­ми, такими різними за віком, фахом, характером, бачу їх на­тхненні обличчя, то розумію, що глибокий зміст текстів піснеспівів, збагачений музикою багатьох композиторів, переходить через їх серця. І наша співана молитва дійде і до сердець присутніх у церкві.

І сьогодні, вітаючи усіх хорис­тів, отця Івана Барабаша, усіх отців-сотрудників, парафіян церкви Всіх Святих Українського Народу з прийдешнім святом Різдва Христового та з 25-літнім ювілеєм хору, я дякую Господеві, що така була Його воля і отець-мітрат Іван Барабаш запросив мене керувати хоровою спіль­нотою. Дякую шановному отцю Івану за розуміння, підтримку та повагу до нас і нашої праці. Я дякую дорогим хористам за роки напо­легливої праці, цікавої творчості, за спільне пізнання важливості нашого служіння, за щире родин­не спілкуваня.

Ніхто не знає, коли настане той останній момент нашого життя і коли ми востаннє заспіваємо Богові. Тому і надалі щоразу при­носімо Господеві якнайкращу пісню.

Віра ЛИСИК, регент хору церкви Всіх Святих Українського Народу.