ЖИТТЯ ДЕПУТАТА В ІНШОМУ ФОРМАТІ

ГОТОВИЙ ВЧИТИСЯ ТА ПРОПОНУВАТИ ВЛАСНІ ІНІЦІАТИВИ

Олексій ІГНАТОВ депутат Стрийської міської ради фракції політичної партії «УДАР» Володимира Кличка, директор КНП «Стрийська центральна районна лікарня». Це його перший реальний політичний досвід.  Були спроби раніше балотуватися до Стрийської районної ради. Готовий вчитися у досвідчених колег та  навзаєм –  пропонувати власні ініціативи.  Вміє ставити цілі та досягати їх.

«Фракція політичної партії «УДАР» Володимира Кличка у Стрийській міській раді – це четверо вмотивованих і відповідальних, з чіткою позицією депутатів. Ми  орієнтовані на європейські цінності, дотримання прав усіх громадян, активно відстоюємо потреби наших виборців, це стосується стриян і мешканців сіл Стрийської ТГ, задіяні в роботі усіх депутатських комісій, активні під час роботи сесій, висловлюємо завжди свою позицію, підтримуємо хороші ініціативи  колег депутатів з інших фракцій і розділяємо відповідальність у тих питаннях, коли ми голосуємо за впровадження певних ініціатив. Маємо розподіл функцій у фракції в залежності від професійної приналежності. Я, як лікар, прийоми громадян проводжу переважно  з медичних питань. У часі пандемії коронавірусу доводилося безпосередньо займатися охороною здоров’я, системою соціальної допомоги громадянам. Під час планування розвитку Стрийської ТГ з моєї ініціативи нашою фракцією  було подано ряд пропозицій в галузі охорони здоров’я. Не дивлячись, що війна, працюватимемо так, щоб всі ініціативи було реалізовано, щоб медицина і Стрийська громада загалом – розвивалися», – розповідає Олексій Ігнатов.

  • Чи не важко вам поєднувати відповідальну посаду та не менш відповідальну роботу депутата?
  • Не важко. Можна сказати, тут маю вдале поєднання – очолювання багаточисельного колективу і депутатської діяльності з огляду на те, що щодня стикаюся з проблемами громадян не тільки у галузі охорони здоров’я, а й соціального захисту, побуту. Люди діляться проблемами, деколи навіть і своїм баченням їх вирішення. Аналіз цього дає мені можливість зрозуміти, яка є потреба суспільства і які є шляхи вирішення цих проблем. Звичайно, самотужки це важко. Але коли є команда однодумців, це великий потенціал і можливості для реалізації різних потреб. Маю дві галузі, якими опікуюся. Насамперед,  охорона здоров’я. І тут ми працюємо багато у плані формування бюджету медичної сфери, над розподілом цього бюджету, виносимо пріоритетні напрямки куди необхідно скеровувати кошти, які потреби щодо розвитку медицини.  Маємо серйозні надбання, беремо участь у конкурсах різних ґрантів, проектів, всі вони відбуваються за співфінансування місцевого бюджету. Так, минулого року ми виграли проект із закупівлі рентгенобладнання – це сучасний рентген, який використовується в операційних умовах. Реалізували проект велике будівництво – капітальний ремонт  приймального відділення  ЦРЛ. Тепер наші пацієнти можуть відчути різницю. Крім того, за співфінансування місцевого бюджету провели  ремонт кабінетів наших сімейних лікарів. Раніше вони приймали по-троє в одному кабінеті, тепер все по-іншому, кожен має окремий кабінет. Ще один проект пов’язаний з проведенням внутрішньої мережі і тепер  по усіх приміщеннях лікарні є безкоштовний  wi-fi.

Для зручності пацієнтів проводимо модернізацію сайту, де вони зможуть залишати свої відгуки про лікарів, перебування в медзакладі, пропозиції для покращення нашої роботи. Ми зможемо аналізувати пропозиції й відповідно спрямовувати зусилля на потреби пацієнтів.

Наступна галузь якою я опікуюся – це спорт. Дещо критично ставлюся до тих напрямків спорту, які є в м. Стрию.  Вважаю, що спорт має мати більш масовий характер, тобто потрібно підтримувати ті види спорту, які необхідні для людей. Зокрема, легку атлетику, різноманітні види змагання, які доступні різним віковим категоріям, розвивав би ветеранський спорт. Можна влаштовувати марафонські забіги, щоб вони стали традиційними. Це не потребує особливого обладнання, фінансових затрат, приміщень, стадіонів. Розробити маршрут, наприклад, від села Розгірче до центру Стрия. Люблю настільний теніс. За моєї ініціативи було включено в бюджет на 2022 рік закупівлю тенісних столів для Стрийської ДЮСШ. Не встигли, бо почалася війна. Призупинено, але обов’язково буде реалізовано. Є багато талановитої молоді та немає на чому займатися. Спортсмени виступають на турнірах різних рівнів, а в Стрию ми не можемо прийняти змагання через те, що немає тенісних столів.  Маємо багато напрацювань і впевнений, зможемо їх втілити в життя.

  • Ви входите до депутатської комісії з питань охорони здоровя. Кілька слів про її роботу.
  • Є графік роботи комісії перед черговою сесією міської ради. Якщо виникають спірні питання, які необхідно додатково обговорити, звичайно, зустрічаємося. Розглядаємо і статистичні показники, і певні напрямки, приймаємо рішення тоді, коли воно єдине  і обґрунтоване для подачі на розгляд сесії.
  • Які нові виклики принесла війна в робочий ритм районної лікарні?
  • Змінилося багато що. Неспокійними були перші дні. Спостерігаючи за бойовими діями, ми знали і вірили, що наші Збройні сили вистоять, але не знали, якою ціною, скільки буде поранених військових і цивільних. З перших днів готувалися до активного прийому травмованих, поранених. Ми виписали з лікарні майже всіх пацієнтів. Проводили інтенсивне навчання персоналу з надання медичної допомоги внаслідок бойових поранень. Збільшували запаси медикаментів, протишокових препаратів, перев’язочного матеріалу. Терміново облаштовували в сховищі операційні, після операційні палати, палати інтенсивної терапії. З перших днів відгукнулися волонтери і допомогли провести в укритті ремонт, захистити укриття мішками з піском, перевезти ліжка. Надзвичайно біда нас згуртувала. Зараз вже наші медики багато волонтерять,  допомагаємо фінансово ЗСУ. Ми швидко переорієнтувалися і допомагаємо внутрішньо переміщеним особам.  Гарантовано від нас вони отримують кваліфіковану медичну допомогу.

Буквально після двох перших тижнів війни ми прийняли рішення продовжувати впроваджувати проекти і ґранти. Надалі активно працюємо над реформою галузі, втілюємо в життя світовий отриманий ґрант, який ми виграли, щодо наближення лікарні до пацієнта. Ми вже ототожнюємо себе з країнами європейського союзу, бо всі європейські стандарти, в тому числі які працюють в охороні здоров’я,  працюватимуть в Україні. Не чекаємо, що хтось прийде і зробить. Працюємо вже сьогодні.

  • Пане Олексію, всі хороші результати не можливі без фахового колективу. Як воєнний стан вплинув кількісно та якісно на ваш медперсонал і чи зявилися у колективі нові люди з числа внутрішньо переміщених?
  • Так, справді, без колективу –  ніщо ремонти у лікарні,  обладнання.  Нам вдалося зберегти його. Ще до війни було незначне скорочення, та воно не відбилося на наданні медичної допомоги. На сьогодні у нас 735 чоловік працює в лікарні. П’ятеро  осіб, які в перші дні війни виїхали за кордон з маленькими дітьми, всі мають бажання повернутися. Лікарня розрахована на 270 ліжок. Було 290. Скоротили на 20 –  для більш ефективного використання ліжкового фонду. Лікарня на даний час заповнена на 80 відсотків, це 250-260 хворих.

Через життєві обставини у наш колектив влилися лікарі з числа внутрішньо переміщених. Це фахівці, які допомогли нам запровадити нові методи  оперативного лікування: завідувач неврологічним відділенням Харківської міської лікарні й асистент кафедри отоларингології Національного університету ім. Богомольця з Києва. Днями мав зустріч з директором Першого територіального медичного об’єднання Краматорської лікарні. Їм вдалося евакуювати більшість обладнання, персоналу і ми працюємо над  виділенням для них декількох палат, щоб вони змогли працювати в умовах нашої лікарні. Це напрямок – хіміотерапія для онкологічних хворих. В колег є запас хіміопрепаратів. Це якраз той напрямок, де ми не надавали допомоги  хворим. Ми оперуємо онкохворих, а на хіміотерапевтичне лікування змушені скеровувати до Львова. Тепер з’явиться можливість продовжувати лікування в Стрию у фахівців високого рівня.  Ми ж розуміємо, що війна завтра не закінчиться. Треба вистояти і добити ворога. І поки чекатимемо параду Перемоги лікуватимемо хворих.

  • Чи вистачає фінансування з міського бюджету?
  • Звичайно. Ми отримуємо фінансування на всі енергоносії. У нас в лікарні завжди тепло і світло, забезпечені гарячою і холодною водою. І все це за рахунок місцевого бюджету. Важливим є розуміння із забезпечення інших потреб лікарні з міської казни. Це наприклад, медикаменти для приймального відділення. Цьогоріч  вперше зникло таке поняття, як  пацієнт має купити –   шприц, системи, знеболюючі, препарати від тиску, бинт, гіпс, шовний матеріал. Є розуміння міської влади і така співпраця тільки на користь громаді. Якщо коштів не вистачає з фінансування Національної служби охорони здоров’я,  то є підтримка місцевої влади. Люди це вже відчули і можуть порівняти: як було і стало. Я прихильник того, що гроші не варто давати просто так. Треба переконати і доказати, продемонструвати, що вже зроблено  і тоді, щоб було ще краще – просити кошти. Співфінансування має йти у вигляді ґрантів, конкурсів, або програм, які розігруються на підставі конкурсу.
  • Чи підготовлена лікарня до надзвичайних ситуацій, наприклад, вимкнення світла під час операції?
  • Минулого року за кошти місцевого бюджету нам вдалося придбати дизельний генератор, який ми періодично випробовуємо. На щастя, він нас не підводить на той період, коли відключається світло. Він запускається і далі продовжується робота апаратів штучної вентиляції легенів, робота операційних. Так що ми підготовлені до такої ситуації. У нас проблема з евакуацією хворих під час тривоги. Лікарня побудована 30 років тому і не відповідає сучасним вимогам щодо розташування приміщень і облаштування сховища. У нас реанімація на 7 поверсі й доставити хворих з реанімації на цокольне приміщення практично неможливо. Аналогічна ситуація з пацієнтами з гострим інсультом. Якщо такого хворого везти на ношах, потім переставляти, то вже на той час тривога закінчиться.  Ось тут маємо проблему. Питання стоїть гостро, як планувати в подальшому надання медичної допомоги, розташування відділень. Пристосовуємося до того, що маємо на даний час. Готові працювати навіть, якщо буде руйнування будівлі. Операційні, реанімаційне відділення  в укритті можуть функціонувати.
  • За фахом, ви дитячий лікар-інфекціоніст. Не скучаєте за лікарською практикою на адміністративній роботі?
  • Два роки, як не практикую. Кожен у свій час обирав фах лікаря, і це на все життя.  Найбільшою вдячністю  є оченята дитини, посмішка, коли ти її вилікував. Поряд щаслива мама. Розумію, що колись повернуся до цієї роботи. Дуже скучаю за цим періодом. Сьогодні мені довірили керівну посаду, де маю викластися на всі сто. Зробити, як керівник, все для того, щоб медичне обслуговування було на найвищому рівні. Як депутат, маю мати чітку позицію й дотримуватися передвиборчих обіцянок. Колектив нашої лікарні –  один з найбільш патріотично налаштованих. І наша фракція у Стрийській міській раді також. Керівник і депутат має щодня демонструвати свої переконання. А наші вчинки демонструють, яка сутність людини.
  • У червні медики відзначають своє професійне свято. Щоб ви побажали своїм підлеглим, колегам у цей не легкий час?
  • Насамперед, я хочу подякувати тим медичним працівникам, які зараз на передовій. Двоє колег, лікар і медична сестра, призвані у ЗСУ. Вони достойно представляють нашу лікарню і нашу громаду. Це високого рівня фахівці. Бажаю їм здоров’я і чекаємо з перемогою. А всіх медичних працівників вітаю з прийдешнім професійним святом бажаю, щоб у сім’ях була злагода, мирного неба і нехай Бог допомагає в нелегкій, щоденній праці віддавати краплинку своєї душі для порятунку наших громадян.

                                        Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*