ЖИТТЯ ДЕПУТАТА В ІНШОМУ ФОРМАТІ

ТІЛЬКИ НАПОЛЕГЛИВА ПРАЦЯ ДАЄ БАЖАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Моя співрозмовниця сьогодні – Наталія КАНІВЕЦЬ. Вона голова фракції політичної партії «Громадянська позиція» у Стрийській міській раді. Це третя каденція депутатки. Політична діяльність бере відлік з 2009 року з роботи у штабі політичної партії «Фронт змін». Відтак, в 2010 році вперше балотувалася до місцевої ради від цієї політичної сили. Наступні дві каденції представляє «Громадянську позицію» та членкинею жодної партії ніколи не була.

За фахом юрист. Як магістр права, впевнено почувала себе на відповідальній роботі секретаря Стрийської міської ради та у депутатському кріслі. Життєве кредо – безкорисливо допомагати людям. Виборцям намагається донести розуміння того, що не за помахом чарівної палички відбуваються зміни на краще, а тільки  наполеглива праця дає  бажаний результат. 

«Дуже люблю Стрий. Коли почалася війна і люди масово втікали, хто куди, я категорично заявила, що нікуди не поїду. Хочу бути корисною у рідному місті. Ми стоїмо на порозі змін. Якби не війна, процеси перетворення були б очевидніші. Вже зроблено багато. Люди чекають візуальної картинки, а до неї треба пройти чималий шлях, зокрема оформлення необхідної документації. За півтора року нашої каденції зроблено багато у плані створення фундаменту для будівництва і реконструкції міста. Дочекаймося миру в Україні й стрияни побачать разючі зміни. Вірю, що наше демократичне скликання залишить вагомий слід в історії міста. Щоб зробити гарну картинку потрібно докласти багато праці», – зазначає Наталія Канівець.

  • До фракції політичної партії «Громадянська позиція», яку Ви очолюєте у Стрийській міській раді, входило 4 депутатів. У липні передчасно пішов з життя після боротьби з важкою недугою Ваш колега-депутат Ростислав Тищенко. Хто займе його місце? Це будуть вибори?
  • Виборів не буде. Закон такий, що депутати обиралися за списком, тому на місце вибулого депутата претендує наступний за списком кандидат. Алгоритм такий: територіальна виборча комісія затверджує свій протокол, далі подають його секретарю ради, на основі цього протоколу секретар ради готує рішення, яке виноситься на сесію для затвердження. З етичних міркувань прізвище не називаю, бо, можливо, кандидат під №5 відмовиться, тоді така ж процедура стосуватиметься наступного за списком претендента. Очікуємо на чергову робочу сесію вирішення цього питання. На крайній сесії ми проголосували за виключення двох депутатів: одного у зв’язку із смертю – це Ростислав Тищенко, другий депутат з  фракції «Слуга народу» написав заяву  на припинення повноважень за власним бажанням. Тепер справа за виборчою комісією, яка має зібратися і протокольно  оформити відповідні кандидатури.
  • Як оцінюєте сьогоднішню ситуацію в місті Стрию? Чи впоралася влада, депутатський корпус з викликами війни?
  • Стрияни бачать самі, що місто, всі його структури продовжують функціонувати звиклим життям. Найважчими були, на мій погляд, перші тижні. Була сильна психологічна напруга, оскільки до війни ніхто не готувався. Є багато проблем, зокрема те, що не можливо освоїти кошти бо військовий стан. Попри все, депутатський корпус працює активно, влада завжди на місці й миттєво реагує на виклики воєнного часу. Сесії відбуваються регулярно, щомісяця. Депутатські комісії, робочі комісії чи робочі групи при потребі створюються поза межами сесійних рішень. Впевнена, що влада і депутатський корпус впоралися з першочерговими проблемами. Візьмемо, наприклад,  сповіщення повітряної тривоги.  На момент початку війни на наших теренах було кілька діючих точок сповіщення. Довелося у короткі терміни вибудовувати з нуля цілу мережу пунктів сповіщення населення. Основна риса цієї каденції – все вирішується швидше, немає затягування часу. Зараз у раді багато депутатів з досвідом, а ті, хто вперше – демонструють бажання вчитися і працювати не на свій імідж, а на благо громади. Кажу це без пафосу. Маємо багато викликів. Впораємося…
  • Якими депутатськими ініціативами відзначилася Ваша фракція і Ви особисто?
  • У нашій фракції є директор школи, який очолює освітянську комісію. Тому в цій галузі він завжди вносить конструктивні пропозиції. Постійно співпрацює з відділом освіти та вирішує нагальні питання. Ще один член нашої фракції працює в аграрному секторі, тому дбає про інтереси виборців у цій галузі. Я в депутатській комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності і етики. Тому юридичні, правові питання доводиться часто вирішувати. Тісно співпрацюю з відділом житлово-комунального господарства, бо люди найчастіше звертаються з питань ЖКГ. Їхні звернення допомагають формувати своєрідний банк проблем, які в подальшому відображаються у програмах соціального розвитку міста. Серед наших ініціатив – це і асфальтування вулиць, освітлення міста в нічний час, облаштування дитячих майданчиків. Виборці мають зрозуміти, що все за один рік виконати неможливо. Тому працюємо поетапно, методично. Багато рутинної праці, якої не видно одразу. Під час війни фінансування всіх міських програм призупинено.
  • Чи проводите прийом громадян?
  • Спочатку COVID, тепер війна –  змінили формат спілкування з виборцями. Більшість питань, консультацій вирішуються і надаються в телефонному режимі.  Номер телефону не міняла з першої каденції, тому багато людей його мають і звертаються, коли є потреба. Зросла сума депутатської допомоги, тому рада, що більшій кількості людей можу допомогти. Якщо необхідно, то зустрічаюся особисто. Це, зазвичай, стосується проблем соціальної сфери. Консультую тих, хто хоче, наприклад, встановити МАФ, чи розпочати підприємницьку діяльність і не знає, як юридично правильно це оформити.
  • Юридична освіта і депутатський досвід допомагає?
  • Дуже допомагає. Зараз я розумію, наскільки важливо бути компетентним у правовій сфері. Досвід роботи у міській раді, майже 10 років, на посаді секретаря ради також стає у нагоді. Щодня доводилося спілкуватися з десятками людей, вислуховувати, допомагати, вирішувати, здавалося б, безнадійні питання. Мені подобається така робота з людьми. А знання і досвід додають впевненості в своїх силах. Добре, коли ти на «одній хвилі» з виборцями і колегами депутатами. Тоді працюється із задоволенням і натхненням. Депутат постійно повинен бути в тонусі. Це велика відповідальність.
  • Серед населення побутує думка, що депутати міських рад отримують зарплату за свою роботу.
  • Є такі розмови. Та зарплату отримують виключно народні депутати України. Депутати усіх інших рівнів ніколи не отримували заробітної плати за депутатство. Наша робота на громадських засадах. Основна ж робота, де міський обранець отримує дохід,  у кожного  своя.
  • Ви увійшли в нове депутатське обєднання «Рівні можливості», де виключно жінки. Яка Ваша роль у ньому?
  • Сама назва говорить за себе. Ми всі рівні, з однаковим статусом, обов’язками. У нас є голова об’єднання – Євгенія Пристанюк. Вона дуже відповідально ставться до нашої групи. Зустрічаємося часто. Організовує зустрічі, наприклад, з поліцією, щодо домашнього насильства у сім’ї, охоплюємо багато соціальних напрямків. Всі дуже активні й з бажанням щось змінювати, звісно, на краще. Є думки щодо людей похилого віку, які теж потребують уваги.
  • Життя депутата в іншому форматі – це зараз волонтерство. У якому сегменті допомагаєте Ви?
  • Досі я ніде не афішувала про цю ділянку роботи. Звичайно, що і члени нашої фракції й інші депутати, підприємці об’єднуємося задля допомоги захисникам. Придбали й відправили на передову для стриян два автомобілі й велику вантажівку, яку на 612 км допомогли підремонтувати. Перші два тижні, коли був великий наплив втікачів від війни, допомагала їх реєструвати й приймати у ВПУ-35. Копіювала документи, готувала чай, просто розмовляла. За цей час пройшло стільки наляканих і безпорадних людей, і кожен зі своєю історією, що пропускаючи весь їхній біль через себе відчувала спустошення і безпорадність та неймовірну лють на окупантів, які стільки біди завдають українцям. Закарбувалися  в пам’яті харків’яни літнього віку з 9-річною внучкою. Вони приїхали маленькою машиною аж чорні від страху. Обережно спитала про батьків дівчинки. Розповіли, що мама дівчинки медик і залишилася в метро допомагати пораненим, а батько захищає Харків. Вони досі живуть в Стрию. Днями бачила їх на базарі. Ще запам’яталася молода жінка з 6-денним немовлям. Вона була перелякана, без документів. Дівчина з рюкзаком і котиком з Гостомеля, в якої всі рідні загинули… Коли запрацював ЦНАП на реєстрації внутрішньо переміщених осіб, то потреба у реєстрації в училищі відпала. Вражена після волонтерства там не тільки життєвими історіями, болем і розпачом, а й тим, як стрияни згуртувалися, щоб допомагати. Речі, продукти несли безперестанку. Питали, чого бракує, і одразу ж привозили.  Від Благодійного фонду «Добре серце» двічі з міст-побратимів з-за кордону передавала для медичних закладів ліжка, деяке устаткування, іншу гуманітарну допомогу.
  • Бути донькою міського голови, працювати разом – це допомагає в роботі чи, навпаки, змушує постійно контролювати себе, тримати в певних рамках, бо постійно перебуваєте «під прицілом» уваги громадськості, колег-депутатів?
  • Батько політикою займався давно. Він у свій час був депутатом Львівської обласної ради, депутатом Верховної ради України, тому я звикла до уваги людей. Вихована так, що сприймаю це нормально. Прізвище Канівець не змінювала навіть із заміжжям. Звичайно, що це додаткова відповідальність, але, перш за все, перед самою собою. Ставлюся спокійно до своєї публічності.
  • Вдома обговорюєте з батьком ті чи інші рішення, прийняті на сесії, чи радитесь одне з одним ?
  • Ми любимо дискутувати на політичні теми вдома. Звичайно, ділимося своїми міркуваннями, баченням тієї чи іншої ситуації. На мої рішення батько ніколи не впливав. Поради питаю. Та загалом вважаю себе самодостатньою дорослою людиною, яка здатна сама приймати рішення і відповідати за свої вчинки. У нього зараз дуже складна й напружена робота і, відповідно, накладає свій відбиток на поведінці, настрої. Ми зараз мало бачимося. Він дуже рано встає і пізно приходить до дому. Родині залишаються вихідні чи свята, коли можна довше посидіти разом, поспілкуватися.
  • Ваш чоловік і батько вже неодноразово їздили на схід України, зокрема переганяли автомобілі до місця дислокації стриян на лінії фронту. Не намагалися відмовити, мотивуючи тим, що міський голова не зобовязаний особисто цим займатися?
  • Ніколи такого навіть в думках не було. Я просто залишаюся з ними постійно на зв’язку. З одним або з другим. Звичайно, переживаю. Звичайно, страшно. Ми всі під Богом ходимо. Коли вони вдруге поїхали, то весь час відчувала тривогу. І, як виявилося згодом – недаремно. Була у них така ситуація, що змушені були перечекати. Інші колеги депутати також їздили на схід. Це виключно їхня життєва позиція, як громадян, патріотів, українців. Так, вони могли б залишатися на місці. Як бачите, батько не кабінетний чиновник. За що його поважаю і люблю. Влада має бути разом з людьми, не відмежовуватися, а активно співпрацювати.
  • Запитую усіх Ваших колег, що найперше зробите після закінчення війни ? Про що мрієте?
  • Спіймала себе на думці, що від початку війни нікуди зі Стрия не виїжджала, окрім двох разів за гуманітарною допомогою до Польщі. Мрію подорожувати Україною, відкривати її цікаві й унікальні місця. Тому, після нашої перемоги обов’язково буду пізнавати як рідний край, так і міста, і містечка по усій Україні. Бажаю всім нам здоров’я, душевного спокою і миру. Пропускайте крізь пальці весь негатив і тоді у долонях залишаться радість та щастя. І нехай мрія кожного українця про перемогу, як найшвидше здійсниться.

                                                Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*