Продовжуємо знайомити читачів з Концепцією інтегрованого розвитку Стрийської громади. Сьогодні у фокус нашої уваги потрапив розділ про Добробут населення.
Нагадаємо, що Стрийський район — один із семи районів Львівської області, що охоплює територію площею близько 3800 км2. Адміністративним центром району є м. Стрий, а серед інших важливих населених пунктів — Миколаїв, Сколе та Жидачів, які роблять вагомий внесок в економічне та культурне життя регіону. За оцінками
на 2022 рік у Стрийському районі проживало 319 464 особи. Район вирізняється різноманітною економікою, природною привабливістю, а також поєднанням міських і сільських поселень.
Стрийська громада розташована у південнозахідній частині Львівської області за 67 кілометрів від обласного центру — міста Львів. Громада межує з Трускавецькою МТГ, Дрогобицькою МТГ, Меденицькою громадою, Миколаївською, Новороздільською та Жидачівською міськими територіальними громадами, Гніздичівською та Журавненською селищними територіальними громадами, Долинською сільською територіальною громадою, Моршинською МТГ, Сколівською МТГ, Грабовецько-Дулібською сільською територіальною громадою, а також Долинською та Болехівською МТГ Івано-Франківської області. Громада об’єднує 47 населених пунктів із адміністративним центром у місті Стрий. До складу громади входять селище Дашава та 45 сіл: Великі Дідушичі, Малі Дідушичі, Угільня, Гайдучина, Загірне, Йосиповичі, Олексичі, Щасливе, Добрівляни, Добряни, Діброва, Заплатин, Братківці, Жулин, Розгірче, Семигинів, Кути, Луг, Лисятичі, Пукеничі, П’ятничани, Бережниця, Лотатники, Миртюки, Слобідка, Стрілків, Голобутів, Завадів, Ланівка, Нежухів, Райлів, Верчани, Комарів, Підгірці, Піщани, Стриганці, Ходовичі, Ярушичі, Зарічне, Лани Соколівські, Подорожнє, Сихів, Вівня, Кавське, Угерсько. Завдяки розташуванню на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів громада має добре розвинену транспортну інфраструктуру. Основними шляхами сполучення у Стрийській міській громаді є автомобільні дороги регіонального та міжнародного значення, які забезпечують ефективний транспортний зв’язок як усередині регіону, так і з іншими частинами України. Через громаду проходить дорога міжнародного значення М06 (Київ – Чоп), яка з’єднує Стрий із Закарпатською областю та центральними регіонами України, та є частиною трансєвропейської транспортної мережі. Дороги регіонального значення включають маршрути, які сполучають Стрий із сусідніми містами, такими як Дрогобич, Самбір, Сколе та Миколаїв. Місто Стрий є важливим транспортним вузлом Львівської області. Залізнична станція в місті забезпечує сполучення з ключовими регіонами України: Львівською, Закарпатською, Івано-Франківською, Одеською, Київською та Харківською областями.
ДОБРОБУТ НАСЕЛЕННЯ
Добробут мешканців Стрийської МТГ вважається високим завдяки податковій стабільності та фінансовій спроможності громади. Доходи загального фонду бюджету громади склали більше 1 370 млн грн, що в розрахунку на одну особу дає 13,03 тис. грн — один із найвищих показників у Львівській області. Основними джерелами наповнення бюджету є податки, зокрема ПДФО, податок на майно та єдиний податок. У 2024 році капітальні видатки на одного мешканця сягнули 2,52 тис. грн, що перевищує аналогічні показники в громадах Львівської області з подібною чисельністю населення. Згідно з даними опитування домогосподарств, понад 95 відсотків працюючих мешканців зайняті в межах громади або Львівської області, а трудова міграція за кордон залишається мінімальною (приблизно 1,3 відсотка респондентів). Частка постійно зайнятого населення дещо знизилася порівняно з довоєнним періодом — 39,4 відсотка проти 47,8 відсотка. Водночас зросла кількість пенсіонерів, загальний рівень безробіття підвищився до 6 відсотків, причому на периферії він є вищим (7,5 відсотка) порівняно з центром (4,9 відсотка).
Галузева структура зайнятості зазнала змін: сфера послуг і освіта залишаються найбільшими роботодавцями, тоді як зайнятість в обробній промисловості знизилася з 11,4 відсотка до 9,6 відсотка, що свідчить про скорочення промислової діяльності. Попри відносно стабільну зайнятість, частина мешканців стикається з труднощами на ринку праці: відсутністю доступних вакансій, необхідністю догляду за родичами чи економічною невизначеністю. Частина працюючих обирає неофіційну зайнятість через вищий дохід або гнучкий графік.
Водночас реєстрація безробітних у центрах зайнятості залишається низькою, що вказує на потребу у більшій адаптації соціальних послуг до потреб громади, а саме розширення можливостей навчання, консультаційної підтримки, програм сприяння зайнятості та адресної допомоги тим, хто не може працювати через соціальні чи економічні обставини.
Виклики і можливості демографічного профілю Стрийської МТГ
Сильні сторони: Відчуття безпеки та сприятливі умови проживання роблять громаду привабливим місцем як для постійних мешканців, так і для внутрішньо переміщених осіб. Високий рівень утримання ВПО: 97,2 відсотка ВПО планують залишитися в громаді, що свідчить про стабільний процес інтеграції. Стабільний рівень населення збережено незважаючи на війну завдяки припливу внутрішньо переміщених осіб та працівників, що здійснюють щоденні поїздки на роботу.
Слабкі сторони: Наявні негативні демографічні тенденції, зокрема низький рівень народжуваності, висока смертність та еміграція молоді й жінок із дітьми. Обмежені можливості задовольнити зростаючі потреби збільшеної кількості вразливих груп населення і ВПО виключно за рахунок місцевого бюджету. Слабкі сторони ринку праці, зокрема скорочення частки постійної зайнятості (з 47,8 відсотка до повномасштабного вторгнення до 39,4 відсотка) та зростання безробіття (6 відсотків), особливо у віддалених населених пунктах (7,5 відсотка). Обмежена кількість робочих місць і економічна невизначеність створюють перешкоди для включення в ринок праці. Старіння населення підвищує частку залежного населення та посилює тиск на систему охорони здоров’я і соціального захисту.
Можливості: Міграційна динаміка через прибуття ВПО може стимулювати активізацію економічної діяльності та розвиток інфраструктури. Розширення послуг для вразливих груп населення та МГН. Розробка стратегії щодо розвитку людського капіталу в громаді з дослідженням міграційних та демографічних тенденцій та інструментів подолання демографічної кризи.
Залучення молоді до процесів прийняття рішень в громаді. Активізація та підтримка креативного класу, розвиток сектору креативних індустрій та крафтового виробництва. Програми повернення та реінтеграції жінок і дітей, які емігрували, можуть сприяти демографічному відновленню та возз’єднанню сімей. Розвиток місцевого підприємництва та залучення інвестицій для створення нових робочих місць у сільських районах.
Загрози: Війна, що триває, та демографічна криза загрожують довгостроковій стабільності та перспективам зростання.
Молодь і жінки з дітьми продовжують емігрувати за кордон, зменшуючи місцеву робочу силу і населення. Зростання рівня безробіття на периферії може посилити економічну нерівність та соціальні виклики.
Наталія КАРПЕНКОВА.
(За матеріалами сайту www.stryi-rada.gov.ua.).