Цьогоріч Стрийська хорова школа «Щедрик» подвійна ювілярка – 55-річчя Зразковому дитячому хору «Щедрик» та 35 років хорової школи «Щедрик». Їхня історія, досягнення, освітня філософія та плани на майбутнє в умовах сьогодення незабаром вийдуть друком у книзі, яку створено на основі матеріалів теоретично-практичної конференції, присвяченої діяльності хору та школи, яка відбулася в травні в Народному домі.
Про ключові моменти святкування і не тільки нам розповіла викладач вокально-хорових дисциплін, викладач-методист, керівник зразкового дитячого хору «Щедрик» Віра Лисик, яка розпочала працю у колективі з 1990 року.
Хор «Щедрик» засновано 55 років тому як хор хлопчиків при Стрийському будинку працівників освіти з ініціативи відомого громадського діяча Віктора Романюка та Заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Циклінського. Від перших кроків невеликого хорового колективу до потужного мистецького осередку пройдено великий шлях, сповнений праці, творчості та постійного розвитку. Уже тоді закладалися традиції, які згодом стали основою унікальної школи хорового мистецтва.
Важливою віхою стало заснування у 1991 році хорової школи «Щедрик». Її ініціаторами стали керівник хору і згодом перший директор Микола Брик та педагог-організатор при хорі хлопчиків Лідія Миськів. Упродовж 1999-2024 років школу очолював Роман Буник, продовжуючи та примножуючи започатковані традиції. Сьогодні керівником хорової школи є Роман Дейнеко.
Хорова школа «Щедрик» відкрила нові можливості для музичного виховання дітей, поєднавши навчання співу зі сценічною культурою та духовним зростанням. Тут формується не лише вокальна майстерність, а й глибока любов до української пісні, національної культури та мистецтва.
6 травня відбулася велика теоретично-практична конференція, присвячена історії хору від заснування до сьогодення.
Пані Віра розповідає, що спочатку вона планувалася як семінар для викладачів хорових дисциплін Стрийського округу, але через велику кількість матеріалу переросла в масштабну конференцію. Організація відбулася за сприяння колишньої учениці Наталії Петрик (кандидата історичних наук, співробітника музею «Верховина»), директора музею Миколи Закусова й управління культури, молоді та спорту при допомозі адміністрації й усіх викладачів школи.
Серед запрошених були колишні щедриківці, батьки учнів (які також співали у дорослій групі або жіночому ансамблі), перші хористи. Обговорювалися історія, гастролі, цікаві та кумедні моменти з життя хору. Конференція супроводжувалася візуалізацією – фотографіями від початків хору до сучасних поїздок.
Молодший хор «Щедренята» під керівництвом Наталії Корпало підготував фрагмент казки композиторки Руслани Лісової.
На початку незалежності України, з появою нових шкіл мистецтв та спортивних секцій, набір хлопчиків зменшився. Щоб уникнути «дискримінації» у хоровій освіті, Миколу Брика переконали набрати перший клас дівчат.
Троє з перших учениць продовжили музичну освіту, двоє з них нині працюють в музичній сфері в Португалії. З часом дівчата стали переважати у кількості учнів.
Хоровий колектив «Щедрик» був третім хором в Україні, на базі якого відкрилася хорова школа (після Мукачева та львівського «Дударика»). У 1989 році хор брав участь у благодійному концерті у Львові з нагоди відкриття львівської хорової школи.
7 червня відбувся ювілейний концерт на сцені міського Будинку культури. Для концерту була розроблена програма, яку гості зі Львова та Дрогобича високо оцінили за вдалість, різноманітність та поступове наростання складності творів, що звучали.
Всі учні школи, окрім першого класу, були залучені до виступу. Концерт розпочався з вшанування пам’яті полеглих випускників школи – Івана Баранича та Романа Кураносова, а також працівників школи, які відйшли у вічність.
Програма включала духовні твори, джазові композиції й твори українських композиторів у виконані хору «Щедрик» (неодноразових переможців й володарів Гран-прі різних конкурсів). Також виступав хор учнів молодших класів «Щедренята».
Звучали інструментальні твори у виконанні учнів – переможців різних конкурсів та випускників школи, які нині є студентами музичних коледжів.
«Родзинкою» концерту став канон «Облітав журавель» – старший хор на сцені, молодший в залі, диригувала випускниця Вікторія Вітрів, акомпанував випускник Остап Лисик.
Фінальним акордом була пісня «Україна є, Україна буде», що символізувала віру в майбутнє.
І зараз це вже історія, ще одну сторінку «Щедрика» перегорнуто. Розпочався новий навчальний рік з амбітними планами на майбутнє.
Пані Віра каже, що школа не має проблем з набором нових учнів. Приємно, що у мистецьке середовище інтегруються дітки з Сум та Херсона, які нині проживають в громаді. Загалом 160 хлопчиків і дівчаток нині навчаються у музичній альма-матері.
Планується активна участь у святі Коляди після Миколая, можливо, у фестивалі «Коляда на Майзлях». Участь у конкурсах ускладнена через безпекові обмеження та можливі карантини, але школа прагне підтримувати високий рівень виступів.
Віра Лисик зазначає, шо «Щедрик» має свою філософію навчання, яку впровадили попередні керівники і впродовж двадцяти п’яти років розвивали Роман Буник та завуч Роман Накрийко. На жаль, Роман Буник передчасно помер, а Роман Накрийко у свій час був мобілізований до лав ЗСУ. Та нове керівництво підтримує цю філософію людяності та вміння створювати спокійну, творчу атмосферу в колективі. Школа пишається відсутністю конфліктів та стабільністю кадрів.
Багато випускників «Щедрика» повертаються до неї працювати, а інші досягають успіхів у музичній сфері далеко за межами Стрия.
В основі навчальної програми школи лежить методика вокального виховання дітей Дмитра Огороднова, яка забезпечує послідовний семирічний курс розвитку голосу та виховання любові до хорового співу.
«Школа – це не лише приміщення, а люди: викладачі, учні (минулі, нинішні, майбутні), репутація, традиції, довіра та повага. Здорова атмосфера в колективі є важливішою за будь-яку нездорову професійну конкуренцію», – наголошує моя співрозмовниця.
На думку Віри Лисик, головна місія школи – продовжувати традиції, де пріоритетом є хор, а акцент ставиться на виховання людяності, поваги та любові до музики, особливо в наш складний час.
Наталія КАРПЕНКОВА.
Фото з архіву «Щедрика».