У МЕНЕ НЕМАЄ ПРОБЛЕМ, У МЕНЕ Є МОЖЛИВОСТІ

Цей крилатий вислів сміливо можна назвати життєвим кредо директорки Стрийського молодіжного центру Любові КОСТІВ. Осере­док для молоді офіційно запрацював 1 вересня 2021 року. Та цьому передувала копітка робота влади у напрямку створення простору для юнаків і дівчат не тільки у Стрию, а й у новоствореній громаді. Чи не вперше за багато років  молодіжну політику поставили пріоритетним напрямком у розвитку міста. Тренд у цьому задає міський голова Олег Канівець та його заступники.

Все почалося з пошуку людини, яка б могла очолити центр та мала б перспективний план й концептуальне бачення. Любов Костів, працюючи директоркою Добрянського Народного дому, активно залучала молодь до організації та проведення різних заходів. Створена нею ГО «Активуйся» наочно демонструвала, що молодь хоче і може гуртуватися. Ще тоді виникла думка, було б добре відкрити молодіжний центр, який  мав би  більші можливості в результативності залучення підлітків до життя громади та змістовного проведення дозвілля.

Організація потрібна для підтримки та розвитку молоді, втілення в життя освітніх програм і цікавих проектів, написання самих проектів для активної діяльності різноманітних молодіжних просторів з соціальним підтекстом.

Таким чином співпали думки лідерів різних громадських орга­нізацій, зокрема тих, які працю­ють з дітьми і молоддю, й нової влади. На одну із зустрічей, яка проходила у Народному домі, запросили заступників міського голови –  Андрія Стасіва й Хрис­тину Грех. Громадські активісти намагалися донести владі акту­альність створення осеред­ку для  молоді. Організували так звану форму світового кафе, брейн штормили, ґрунтовно роз­гляда­ли питання, яким же має бути молодіжний центр, якого форма­ту?

Були й наступні зустрічі, до яких долучалися й християнські спіль­ноти, благодійні фонди, різні громадські організації. Маючи певний досвід та знання, Любов Костів розповідала про модель молодіжного центру як кому­нальної установи. Говорила про переваги й недоліки у порівнянні з громадською організацією. За­цікавленість зростала і в кінцево­му результаті написаний нею план розвитку Молодіжного центру і основні напрямки молодіжної політики громади співпали з ба­ченням голови громади.

Дотримавшись усіх процедур створення, написавши Статут організації, пройшовши голосу­вання у сесійній залі, міські депу­тати підтримали гарну ініціативу. Після конкурсу Любов Костів очо­лила новостворений Молодіжний центр. Ще одним офіційним пра­цівником центру став Олег Ко­вердан, який обіймає посаду за­відувача сектору національно-патріотичного виховання (на фото).

Першочергово центр розташу­вали у приміщенні колишньої міської поліклініки. Відтак пере­селили у колишню стоматологічну поліклініку, де зараз триває ре­монт, і команда ентузіастів з не­терпінням чекає на новосілля. У часі війни є багато викликів, зокрема те, що бюджетні кошти мають цільове призначення і не  всі необхідні фінансові операції можна здійснювати. Тому при­ходять на допомогу небайдужі люди, симпатики Молодіжного центру й так ремонт рухається вперед. Не завжди потрібні кош­ти, а допомога приймається будь-яка, тому знаходяться волонтери на різні ділянки роботи.

«На мою думку, Молодіжний центр – це не тільки про при­міщення, це спільнота молоді, – зазначає Любов Костів. – Та мо­лодь хоче мати місце для зустрі­чі, занять, спілкування, психо­ло­гіч­ної реабілітації, написання проектів. Тому це місце має бути комфортним і сучасним. Ми не робимо різниці між місцевою молоддю та внутрішньо пере­міщеними. Проводимо заходи, які мимоволі їх об’єднують, знайом­лять, відкривають нові горизонти для спілкування.

Ми не повчаємо і не виховуємо, ми спрямовуємо і підказуємо. Розпочинали з квар­тирників, проводили зустрічі з цікавими особистостями, пере­глядали фільми, провели еко-табір та, зрештою, чимало захо­дів вдалося реалізувати. Війна поставила на паузу придбання необхідної техніки та ми пишемо проекти й радіємо, коли навіть невеликі кошти вдається аку­мулювати для потреб Молодіж­ного центру».

Стрияни пам’ятають перший День молоді, який наша громада відзначила вже як європейська держава.  Захід  назвали «Емо­ції» й провели його у МБК. Ін­тер­актив­на виставка залучила багатьох присутніх до активності. Світлини або ж картини, створені у різний час під впливом тих чи інших емоцій, розбурхували уяву, спо­нукали до співпережиття й ро­зуміння проблем інших мо­лодих людей. Любов Костів на­голо­шує, що дуже потрібні в наш час ко­мунікація, спілкування. Й саме це Молодіжний центр і пропонує хлопцям і дівчатам. Ко­лаборація між місцевими та ВПО демон­струє, що організація рухається у правильному на­прям­ку.

Молодіжний центр має актив­них учасників та тих, хто доєдну­­ється час від часу до різних пер­форменсів. Щоп’ятниці прохо­дять зустрічі, на які також може прийти кожен бажаючий. У Теле­грам та Вайбері створено групи, де завчасно анонсується все, що відбуватиметься. Звичай­но, задіяні соціальні мережі, де також можна ознайомитися з ти­ми заходами, які вже пройшли. Створюється своєрідний літопис діяльності. Все відкрито та мак­симально прозоро. Згуртувалася команда волонтерів Молодіжно­го центру, які залучаються до про­ведення того чи іншого заходу.

Є своя дорожня карта розвит­ку центру. Для цього проведено не одне опитування різних ауди­торій: шкільної молоді, студент­ської, ВПО, з інвалідністю і навіть молодих батьків, зокрема матусь, які також хочуть бути активними попри відпустки по догляду за ма­ленькими дітьми. Проведено аналіз громади, виокремлено цільову аудиторію. Є розуміння, що всіх одночасно неможливо залучити, зрештою, всі різні, тому є тематичні спрямування.

Любов Костів розповідає: «Ко­ли ми тільки відкрилися, у примі­щення колишньої поліклініки до нас часто приходили молоді лю­ди, які «тусуються» біля пам’ят­ника «Будителям». Це готи. У них своя субкультура, модель пове­дінки, яку не завжди сприймає суспільство. Але вони дуже цікаві, інтелектуальні, творчі. Організу­вали з ними поїздку до картинної галереї у Львів. З БФ «Карітас» співпрацюємо з інклюзивними групами. Маємо двох дуже актив­них хлопців попри ментальні відхилення, вони беруть участь у наших заходах й інші молоді лю­­ди дуже добре з ними комуні­кують.  Для них таке спілкування дає розуміння, що є особливі люди, які потребують уваги, і вони вчаться бути толерантнішими».

У відремонтованому примі­щенні має бути арт-простір і про­стір інновацій, розвитку та мож­ливостей. Облаштування відпо­чинкової зони, коворкінгу підтри­мує українська освітня платфор­ма. З досвіду європейських цент­рів Молодіжний центр має мати кухню та хостел. І от над відкрит­тям кухні, на якій можна буде про­водити смачні майстер-класи, у Стрию також працюють. Міжна­родний медичний корпус закупив для цього обладнання після то­го, як розглянув проект МЦ. Як­що вдасться цьогоріч до Вели­кодня все обладнати, то пані Люба каже, будуть проводити майстерку з випікання головного символу свята – паски.

«Усі проекти, які ми пишемо,  мають бути довгострокові й  гнуч­кі. При будь-яких умовах ми вті­лює­мо наші задуми. Приймаємо виклики часу, адаптуємося і пра­цюємо. Наприклад, триває спів­праця з Міжнародним медичним корпусом. Щотижня їхні пред­ставники приходять до нас, спіл­куються з молоддю, зокрема психолог. Важливо не нав’язува­ти нічого молоді і тим більше не робити замість них, а потрібно залучати їх до самого процесу. Молоді люди мають відчути від­повідальність і навчитися при­ймати рішення, відповідати за результат. Волонтерство надає молоді багато можливості й ми розвиваємо цей напрямок. Про­водимо багато майстер-класів, зокрема благодійних», – зазначає Л. Костів.

План роботи Молодіжного центру розписаний на цілий рік. Як каже пані Любов, просто заходи їм не цікаві, цікаво, щоб кожна ак­тивність мала перспективний розвиток. Молодь і саморозвиток – це ті кити, на яких тримається візія Молодіжного центру. Навчан­ня і самовдосконалення – шлях до взаєморозуміння.  Відповідаль­ність і мотивація для молоді в результаті стає мотивацією і для старшого покоління. А ресурси, які кожен бачить для себе, спону­кають до руху вперед. Власне, молодь пасивна тоді, коли не знає, куди рухатися. Мають бути ін­струменти для самореалізації й Молодіжний центр має у своєму арсеналі ці інструменти, знання і вектор руху.

Пані Люба згадує, як на почат­ку своєї роботи вдалася  до ма­лень­кої хитрості разом з отцем Петром Верхоляком.  «Взяли піцу та пішли туди, де вечорами вліт­ку збирається багато молоді в Стрию. Біля пам’ятника «Будите­лям» підійшли до гурту і не сказа­ли, що це священнослужитель, а просто їх пригостили й почали спілкуватися.  Згодом о. Петро ана­лі­зував розмову й ми  багато годин проговорили про те, як правиль­но знайти підхід до підлітків, з чого починати і як забирати їх з вулиці. Його знання духівника стали у нагоді. Він ментор в українській освітній платформі й добре розу­міє, у якому напрямку потрібно рухатися в роботі з молоддю»,  – розповіла Л. Костів.

Багато цікавих і креативних ідей є в планах Молодіжного центру. Вже у часі Шевченківських днів у березні на молодь чекає цікавий квест. Тож слідкуйте за анонсами і будьте активними. Долучайтеся й не кажіть, що ви не чули та не знаєте.

Великий Римський Цицерон казав: «Кожна частина життя має свій характер, так що слабкість дітей, сміливість молоді, сер­йозність життєвого віку та зрі­лість старості приносять свій природ­ний плід, який треба зібрати у свій час». Не прогавте свого часу!

Наталія КАРПЕНКОВА.