«Першочергово була ідея назвати наш благодійний фонд «Ангели добра», тому що допомагаємо не тільки військовим, а й цивільним, але колегіально вирішили в кінцевому результаті назвати «Ангели ЗСУ», – розповідає засновник організації Володимир Курилів. – Наш фонд об’єднує 8 патріотів різного віку та професій. Окрім мене – це Андрій Мозіль, Ігор Прядка, Сергій Зорін, Євген Кухар, стоматолог Андрій Кіт, Роман Фединець і дві помічниці Аня та Юля».
Офіційно Благодійний фонд «Ангели ЗСУ» заснували в листопаді 2022 року. Та ті, кого він об’єднує, волонтерять ще з часів АТО. З початком повномасштабного вторгнення допомога фронту набула нової форми й зовсім інших масштабів. Друзі, знайомі, знаючи Володимира Куриліва, буквально обривали телефонну слухавку з проханнями різного плану. Він знає всі східні напрямки і без навігації може доїхати до будь-якого населеного пункту. Офіс фонду, як і інші штаби волонтерів, заставлений продуктами харчування, предметами гігієни й усім іншим, що незабаром відвезуть «Ангели ЗСУ» у місця призначення.
Зустрічаємося з Володимиром після чергової поїздки в Херсон, куди привозили місцевим жителям продукти харчування, теплі ковдри, медикаменти.
– Володимире, скільки кілометрів ви наїздили з гуманітарними вантажами?
– Ой, дуже багато. У нас є один бус, який від 1 серпня минулого року до сьогодні «намотав» 65 тисяч кілометрів. Це я особисто наїздив, але ще скільки було до 1 серпня, важко підрахувати. Та й не ставили собі таку мету.
– Яка географія ваших поїздок?
– Увесь схід, куди тільки можна доїхати в умовах війни. Плануємо і в Крим за цибулею з хлопцями з’їздити після деокупації. Там дуже смачна червона цибуля.
Завжди вражає почуття гумору волонтерів та наших захисників. Упродовж спілкування Володимир Курилів теж чимало жартував. І це викликає тільки щире захоплення. Коли їдуть так званим караваном (три-чотири буси одразу), намагаються максимально виконати всі запити чи то бійців, чи цивільних, госпітальєрів. Ризикують в дорозі завжди, коли заїжджають на території, де окупант щедро насипає свинцем. Доїжджали й до самих окопів, щоб обійняти друзів і рідних, поспілкуватися та показати, що ми не втомилися від війни, а міцно тримаємо свій – волонтерський фронт.
Такі хвилини спілкування варті ризику, бо надихають і підтримують як військових, так і волонтерів. Останні бачать, що вкрай необхідно захисникам. і беруть це на олівець. Бійці ж мають можливість передати вітання рідним, сфотографуватися, подякувати за старання волонтерів, обмінятися інформацією, яку не розкажеш телефоном.
«Ангели ЗСУ» працювали як більшість волонтерів, що називається, на довірі. Та зростали об’єми допомоги і необхідно було мати рахунки в банку, тому вирішили все офіційно зареєструвати. На жаль, трапляються і псевдо волонтери, які підривають довіру пересічних людей, закордонних донаторів. Щоб не виникало непорозумінь, тепер працюють максимально прозоро, за запитами і звітують в соціальних мережах про все, що роблять. Бухгалтер веде облік коштів. Є водії, які виїжджають за кордон при потребі, а всі решта мають кожен ділянку своїх обов’язків.
Волонтери багато допомагають Стрийському 65 батальйону ТрО і перш за все тому, що там земляки-добровольці, також «Правому сектору» та, зрештою, усім, хто звертається. От зараз потрібно 8 коліс до джипів. Це чималі кошти (40 тисяч грн), ще отримали прохачку на 8 рацій, а це 150 тисяч грн, потрібен і тепловізор, тому оголосили збірку. Бідкаються лиш волонтери, що всі ці речі можна було б придбати за менші кошти та держава вимагає чек (документ підтвердження) з магазину, тому доводиться в деяких випадках переплачувати.
На рахунку волонтерів понад 80 автомобілів, які пригнали для ЗСУ. Також займаються ремонтом понівечених орками бойових автомашин. З кожної поїздки на схід привозять 3-4 авто для ремонту.
«Нас часто запитують, чому ми в Стрий тягнемо авто на ремонт, якщо б було доцільніше ремонтувати в Харкові чи Краматорську. А тому, що тут нам все майстри роблять безкоштовно, – розповідає В. Курилів. – При нагоді хочемо подякувати усім стриянам, які продають запчастини за собівартістю чи дають без грошей, фарбують і ремонтують, і все це роблять швидко, якісно і зазвичай безкоштовно».
«Багато друзів, знайомих і навіть незнайомих людей, хто нині проживає за кордоном, допомагають коштами або медикаментами, продуктами харчування і просто донатять великі суми», – продовжує Володимир.
Зауважую, що в кутку кімнати, де ми спілкуємося, чимало предметів війни. Назбиралося на експозицію в музей та волонтери розповідають, що всі ці залишки зброї, шеврони, російські каски, номерні знаки, гільзи передаватимуть для аукціону в Італію. Там до Великодня українці хочуть влаштувати ярмарок, а вилучені кошти за сувеніри з війни конвертують у конкретну допомогу ЗСУ.
Володимир Курилів та Ігор Прядка (на фото зліва) діляться різними історіями, які трапляються в дорозі. Бувало, що виїжджали на ворожий блокпост, або ж на українському, свої ж ретельно перевіряли, зокрема всі ті речі, які вони везли з передової. У Краматорську на вулиці танк обганяв тролейбус і авто, погодьтеся, для нас таке видовище незвичне. Довелося бачити на власні очі загибель людей і везти вантаж 200… Привозили врятованих котиків. З найближчої поїздки мають привезти песика.
Цікавить і настрій бійців, атмосфера «на передку». Кажуть волонтери, що багато залежить від того, який командир. Там, де він, що називається, на місці – там і порядок серед вояків. Слід розуміти, що добровольці сильно мотивовані, патріотично налаштовані, тому не дозволяють собі розхлябаності чи недисциплінованості. Від злагоджених і чітких дій залежить їхнє життя, життя побратимів та й, зрештою, ситуація на полі бою.
Відзначають волонтери неабияку згуртованість наших краян. Люди самі знаходять фонд та передають різні речі. От днями колектив магазину «АРС» передав 800 окопних свічок і це не вперше колектив продавців-консультантів привозить гуманітарну допомогу.
На рахунку «Ангелів ЗСУ» й пересувний стоматологічний кабінет. Автомобіль надав благодійний фонд з м. Судова Вишня. Львівські спеціалісти з медтехніки безкоштовно допомогли його укомплектувати усім необхідним обладнанням. Дотичний до такої потрібної справи, як організація лікування стоматолога безпосередньо в зоні бойових дій, також Владика Богдан Манишин. А стрийський лікар Андрій Кіт став бойовим стоматологом, бо тижнями перебуває на позиціях бійців та лікує зуби у цьому стоматологічному кабінеті на колесах. Зараз волонтери збирають кошти ще на рентген, який стане в нагоді у лікуванні важких випадків. Закуповують матеріали для пломб та всі необхідні ліки.
Андрій Кіт нині перебуває вдома, а його колеги з Дрогобича зголосилися підмінити та поїхали до місця призначення. В цілях безпеки не називаємо район, де саме нині перебуває пересувний стоматологічний кабінет. Так що проект працює і зберігає здорові зуби нашим захисникам.
Що десять днів відбуваються поїздки на схід. Після деокупації Херсонщини «Ангели ЗСУ» раз на місяць їздять у ці краї. І хоч стріляють по Херсону, відзначають, що там живуть надзвичайно патріотичні люди: від найменшого до найстаршого. Радіють херсонці кожній зустрічі з нашими волонтерами. Просили картоплі на розсаду, бо поки були в окупації, нічого не садили. До речі, розпочали польові роботи і кажуть, що кавуни вже висадили.
У крайній поїздці чимало гуманітарної допомоги, медикаментів передали шпиталю, що на околиці Херсону. Планують і надалі опікуватися цим медичним закладом. Зазначають, що Харківщина теж патріотично налаштована. Ось вже на Луганщині та Донеччині старше покоління має свою думку щодо війни і далеко неоднозначну, згадуючи срср і ковбасу по 2 карбованці. Молоді люди інші – проукраїнські й мріють справді жити у незалежній Україні.
Готуються «Ангели ЗСУ» і до Великодніх свят. Якщо життя не внесе свої корективи, то 7 квітня, на Благовіщення, хочуть в Херсон привезти святкові пакунки. А відтак, до хлопців на передову з домашньою ковбасою та паскою. Планує їхати з волонтерами священик, щоб бійці мали можливість посповідатися перед великим днем.
Мріє Володимир Курилів після нашої перемоги взяти дітей та дружину й проїхатися знайомими, нині фронтовими, дорогами. Показати, якою великою і прекрасною є Україна. Відвідати друзів-волонтерів у різних куточках нашої держави та привезти легендарної кримської цибулі.
Ось такі вони – «Ангели ЗСУ», які на своїх плечах тримають волонтерський фронт, а крилами турботи огортають тих, хто цього найбільше потребує.
Наталія КАРПЕНКОВА.
