Ми її так довго чекали! А вона все дразнила нас своїми заморозками, справжнім снігом у квітні та холодними дощами. Весна! Нарешті розкрилась усією красою цвітіння квітів, кущів, дерев. Зазеленіла травичка, радісно співають пташки!
Наше місто особливо красиве цвітінням старих і нововисаджених магнолій та сакур. Вони квітнуть на кожному кроці. Одного нам зараз бракує – миру!
Йдучи вулицею нашого міста, любуючись його весняною красою, я побачила групу ще зовсім юних хлопців в дівчат. Вони весело гомоніли і щось радісно обговорювали. Все б нічого, якби не величезний білий ведмідь, якого хлопці по черзі несли на плечах. Іграшка в зріст дорослої людини.
Я вирішила познайомитися із школярами. Це друзі, які навчаються в 9 та 8 класах першої, п’ятої, другої, восьмої шкіл. Привітні і виховані. Приємно було спілкуватися. Я дізналася, що ведмідь – це подарунок одного із хлопців дівчинці. Це було так зворушливо.
Давно не розмовляла із школярами, мої внуки, на жаль, далеко. Отримала масу позитивних емоцій. Школярі запропонували зробити спільне фото.
А мені дуже захотілося написати про нашу молодь. Вони такі юні, щирі, люблять своє місто.
Молодь – майбутнє нашої країни!
Ольга ПИЛИПІВ.