ЖИВІТЬ, РАДІЙТЕ І ЛЮБІТЬ
Ці слова з вірша нашої читачки можна сміливо брати кожному як дороговказ.
Марія Малетич-Васько народилася на Івано-Франківщині. Після закінчення школи приїхала до Стрия та вступила в ВПУ-35. З того часу і проживає
в нашому місті. Виховує чудову доньку Аліну.
Жінка вдало поєднує працю на підприємстві з творчістю, то ж навіть монотонна робота не заважає мріяти та мережити словами-римами вірші.
Марія поділилася з нами кількома поезіями.
* * *
Яку квітучу і красиву
Створив Господь планету-диво:
Моря, річки і океани,
Родючі землі і савани.
Куди не глянь – повсюди казка,
Бо невичерпна Божа ласка.
Живи, людино, і радій,
Та тільки заздрити не смій.
Бери собі все по потребі
І волю май, як пташка в небі.
Та ні, людина хоче все…
Потреба в грошах все росте…
Там золото, там діаманти
Копаєм все – без варіантів.
І газ, і нафта, все, що є,
Беремо все – Земля дає.
Якби ж то люди мали розум…
То не було б зараз загрози…
Та ж ні. Людині завжди мало.
Почнем війну – щоб аж палало.
Бомбили Землю, шматували
Красу забрали ті вандали…
Земля здригнулася від болю:
“За що ж ви, люди, так зі мною?”
Тайфуни, смерчі, урагани –
Земля згадає кожну рану.
Он землетрус – одна лиш ніч
І пів країни в урізнобіч.
А Бог це бачить і ридає:
“Я землю дав вам, мов у раю.
Живіть, радійте і любіть
А ви Їй скільки лихоліть…”
***
Нас не зламати, нас не скорити
Рідна Україна вічно буде жити!
В укриттях лунають голоси пісень
Українці знають – буде завтра день.
Світло переможе, щезне зло і тьма
Сумнівів у тому в нас зовсім нема.
Час тривоги знову і крізь сльози сміх
Кожен українець донатив, як зміг.
Українці в світі, площами пройдіть.
Фото геноциду, прошу, покажіть.
Підіймайте стяги, хай почує світ
Стала Україна центром лихоліть.
Нагадайте кожному – йде у нас війна
Опору противнику є страшна ціна.
Нагадайте ворогу – нас не скорити
Рідна Україна вічно буде жити!
І як би то ще трохи потримати
Момент життя, красу осінніх днів.
І так, щоби напевно, точно знати
Життю радіти Бог тобі звелів.
Щоб лист багряний був тобі красою,
Щоб дощ осінній змив твою журбу
Наповни свою душу простотою,
Побач живу, божественну красу.
Відкинь думки, які вп’ялися в твоє серце.
Забуть образи, біль і почуття.
Тоді побачиш море розпростерте
Любові, миру, тиші, майбуття
Бажаємо Марії не полишати свого захоплення поезією. І вже уявляємо її зустріч з читачами, як роздає автографи та чарує мелодикою віршів поціновувачів свого таланту.
Наталія КАРПЕНКОВА.