«Наші народи поєднує спільна історична доля і … солідарність народів в умовах сучасних загроз для безпеки є одним із наріжних каменів миру, стабільності, розвитку і добробуту. Згадуючи досвід минулого, пишаючись досягненнями нашої теперішньої співпраці в регіоні, усвідомлюючи виклики, з надією дивимося в майбутнє. Висловлюємо переконання, що успіх нашої спільної спадщини та спільного дому, корінням яких є європейська цивілізація, вимагає, щоб Європа, як і дім, будувалася на фундаментальних цінностях і принципах. До них, без сумніву, належать: свобода, суверенітет, територіальна цілісність, демократія, верховенство права, рівність та солідарність», – цитата зі спільної Декларації президентів Республіки Польща, Естонської Республіки, України, Латвійської та Литовської Республік.
Так, наші народи єднає і спільна історія, і спільна боротьба за свободу й європейські цінності. А ще слід пам’ятати, що історична пам’ять ґрунтується на людях, родинах, героях та місцях пам’яті, з якими кожен народ ідентифікує себе нацією і ким пишається.
Такою спільною історією для Польщі й України є легендарне ім’я Корнеля Макушинського . Бо як для українців, так і для поляків Корнель Макушинський – це видатний польський письменник , але уродженець міста Стрия, що дарував людям усмішку й тепло свого серця. В його особі поєдналася всепоглинаюча любов до ближнього і до природи.
У неділю, 30 липня вшанували пам’ять свого видатного земляка представники культурно-просвітницького центру ім. Корнеля Макушинського польської громади м. Стрия, Стрийської міської ради та Стрийської райдержадміністрації, які взяли участь у спільній молитві в костелі Різдва Пресвятої Богородиці міста й поклали кошик квітів до меморіальної таблиці імені Корнеля Макушинського біля культурно-просвітницького центру його імені.
У заходах взяли участь завідувач сектору культурної спадщини Стрийської райдержадміністрації Ольга Боднар, заступник начальника управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради Юлія Курилишин, голова громадської організації «Креденс» Юлія Дворнікова, від ГО «Туристично-інформаційний центр» Ірина Сікора, громадська діячка, волонтер від ГО «ПЛЯЦ «5G» Галина Глаголєва – мати трьох захисників, що зараз на передовій, директор Денного Ресурсного Центру міста Стрия Тимофій Романчак, голова ГО «Центр Просвітництва Ініціатив Підприємництва ім. Миколи Рея Львівщини Тетяна Бойко та очільниця культурно-просвітницького центру польської громади міста Стрия імені Корнеля Макушинського Юлія Бойко.
Так розпочався спільний проект, пов’язаний з двома датами: 31 липня 2023 року – 70-ою річницею від дня смерті Корнеля Макушинського, який помер та похований в місті Закопане (Польща), та 150-ою річницею від дня його народження, що припадає на 8 січня 2024 року. Низка заходів, присвячених цим двом пам’ятним датам, триватиме до кінця року.
У рамках реалізації проекту заплановано різноманітні культурно-освітні заходи, міжнародні наукові конференції та цілий ряд тематичних зустрічей – за підтримки департаментів з питань культури, національностей та релігій; освіти і науки; архітектури та містобудування Львівської ОДА, Стрийської міської ради та Стрийської райдержадміністрації.
На ІІІ-ому історичному форумі для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського» у с. Руда Гніздичівської ТГ з нагоди відзначення 400-ої річниці отримання статусу міста і Магдебурзького права (містечка) с. Руда (1623 р.) та Міжнародного дня молоді, що цьогоріч відзначаємо 12 серпня, у рамках краєзнавчо-просвітницького проекту «Край Жидачівський: історія, сьогодення, майбутнє», що відбудеться 13 серпня 2023 року, планується презентація другого видання книжки для дітей «Пригоди Цапка Матолка» видатного польського письменника, нашого земляка Корнеля Макушинського, переклад якої зробила наша стрийська письменниця, член Національної спілки письменників України Теодора Савчинська-Латик, що отримала за цей переклад Міжнародну нагороду «Орден Усмішки» (2003 р.). Нове перевидання заплановано в рамках проекту «Цапок Матолок подорожує по світу».
Довідково: Корнель Макушинський народився 8 січня 1884 року в Стрию в родині Юлії з Огоновських та Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.
Відвідував IV гімназію імені Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґля на Клепарові. У чотирнадцять років почав писати вірші. Перші їхні публікації з’явились у львівському часописі «Слово польське», коли письменникові було лише шістнадцять… У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.
Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався в Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував Італією в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана. В середині 1915 року так само, як і тисячі мешканців Львова, був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де мешкала чисельна польська громада. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником Київського Польського театру.
До Польщі повернувся після закінчення війни у 1918 році – спершу на декілька місяців до Львова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської академії літератури. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим Академічним лавром за «видатну літературну творчість». Почесний громадянин м. Закопане (проживав у ньому з 1945 р.).
Книжки К. Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психології, вмілому конструюванню оповідань. Оптимізм, шляхетні моральні засади, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.
Помер Корнель Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні.
У притворі стрийського костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством Корнелю Макушинському була встановлена пам’ятна таблиця.
Галина ПУГА-ДАНИЛЬЦІВ.