День волонтера-музиканта розпочинається не з філіжанки кави, а з телефонних дзвінків з фронту чи особистих зустрічей з бійцями-земляками, які приїжджають у коротенькі відпустки додому. Та замість того, щоб побути з родиною, поспішають виконати замовлення побратимів, тому приходять до волонтерів, щоб подякувати за вже зроблене й передати нові «прохачки».
А далі збір «на базі», завантаження музичних інструментів і виїзд на людну локацію. І так тричі на тиждень у літній період та у вихідні в інший час при сприятливих погодних умовах. Концерти просто неба тривають по 3-4 години. За один день вдається зібрати від 25 до 30 тисяч гривень.
Представляти широкому загалу автора і виконавця Михайла Золотуху немає потреби. Людина він відома. Та про його співочу команду, яка з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну самовіддано працює на музичному фронті, варто розповісти.
Об’єднав навколо себе маестро однодумців-колег та юних вихованців-патріотів, які розваги на канікулах та вихідних залюбки проміняли на волонтерську роботу. Їхня мистецька трупа налічує 7 дорослих – Михайло Золотуха, Степан Целюх, Оксана Лісовська, Володимир Приходько, Михайло Гішта, Олександр Ілечко, Марія Бардин та 5 дітей – Христина Шоробура, Роксолана Синиця, Данило Максимів, Всеволод Куприк і Владислав Чучман.
Михайло Золотуха розповідає, що працювали з різними волонтерськими організаціями й амбітного плану зібрати мільйон гривень для перемоги не полишають. «Хіба що війна закінчиться скоро, тоді не встигнемо, – усміхаючись зазначає пан Михайло. – І дай Бог. Тоді співатимемо для переможців і для всіх українців. Наразі «горить» замовлення трьох цифрових зарядних станцій для стрийської ТРО. Їхня вартість приблизно 80 тисяч гривень. Цього тижня маємо закрити цю потребу. Це вкрай необхідно для підзарядки тепловізорів, телефонів, інших гаджетів».
З червня музиканти-волонтери усі зібрані кошти передають о. Івану Барабашу, який ще з часів Майдану також став духовним наставником, підтримкою й опорою для всіх, хто обрав боротьбу за незалежність. Його присутність серед військових на сході України чи в інших регіонах вселяє віру й не дає занепасти духом бійцям на передовій. Та не тільки молитвою священнослужитель підтримує захисників. За роки АТО і повномасштабної війни знає потреби на фронті й вояки постійно тримають з ним зв’язок, передають прохання про потреби в амуніції, обладнанні, медикаментах. Так, акумулюючи кошти, зібрані волонтерами й пожертви з інших джерел, спільно вдається рухатися до перемоги.
Днями волонтерів-музикантів у церкві Всіх Святих Українського Народу після Служби Божої було відзначено Подякою від єпарха Стрийського Владики Тараса Сеньківа. У якій, зокрема, йдеться: «Від себе особисто та духовенства і мирян Стрийської єпархії вдячний за Вашу небайдужість та патріотизм, співочий труд та жертовність. Ми усі свідомі, що спів несе не лише красу звучання, але його місія – це нести слухачам високі ідеали Істини, Добра і Божої Любові. Дякую за те, що Ви творите можливість духовно і морально збагачувати людські серця, а також при цьому збираєте кошти на ЗСУ. Від щирого серця уділяю Вам архиєрейське благословення та випрошую у Всемилостивішого Бога щедрих ласк та благодатей для Вас і Ваших рідних на многії і благії літа!».
Отримавши церковну Подяку, Михайло Золотуха скромно зазначає: «А ми дякуємо всім, хто нас слухав, чув, підтримував. Ця подяка – стимул до праці. Пра- цюємо! Пісня до пісні, гривня до гривні, а нашим хлопцям допомога. Вояки наші отримають потрібну їм техніку-електроніку. Ми співаємо і впевнено йдемо до перемоги, піднімаючи настрій людям і віру в нашу перемогу над ворогом».
Бійці дуже цінують роботу волонтерів, порівнюючи її з тією ж, що вони виконують на передовій. Від таких слів пан Михайло каже, що аж ніяково, бо тут, в тилу, здається, що ми не допрацьовуємо. Війна змінює пріоритети й демонструє сильні сторони суспільства. Тому праця кожного на своєму поприщі – це цеглинка до спільної перемоги.
Наталія КАРПЕНКОВА.