Серед яскравих вражень за останні два роки особисто для мене зустріч у Стрию з письменником Володимиром Шовкошитним посідає місце у топ-трійці. Майданчиком для невимушеного спілкування, своєрідного творчого вечора автора стала «Книгарня Кав’ярня». Власне, до нашого міста пан Володимир приїхав на запрошення господині творчого простору з ароматом кави Анни Хемій.
Володимир Шовкошитний за освітою – геофізик, інженер-атомник, літератор, політолог. Доктор філософії. Активний учасник боротьби за Незалежність. Народний депутат України І скликання. Під час Чорнобильської катастрофи – керівник групи ліквідації наслідків аварії на ІV блоці ЧАЕС впродовж півтора року.
Автор низки збірок поезії, прози, публіцистики, наукових статей, кіносценаріїв. А ще надзвичайно харизматична та з неймовірним почуттям гумору людина. У цьому переконалися ті, хто не пошкодував часу й прийшов до «Книгарні Кав’ярні», щоб послухати та поспілкуватися з глибою українського книговидавництва.
Володимир Шовкошитний не- одноразово бував у Стрию. Зокрема, поціновувачі його таланту пам’ятають душевні зустрічі з ним у книжковому магазині «Ідея», які організовувала світлої пам’яті Любов Хомчак, були презентації в школах, бібліотеках і на книжковій толоці.
Розмову пан Володимир розпочав зі свого дитинства. Він зазначив, що навчився читати у 5 років по батькових газетах, яких той багато передплачував. Потім, пішовши у перший клас, перечитав усі підручники свого старшого на 3 роки брата. Зрештою, з тих пір читає, як несамовитий. Перечитує все, що друкується у його видавництві.
«Я назвав видавництво «Український пріоритет», щоб у ньому друкувалися книги, які є справді пріоритетними, на мій погляд, на погляд художньої ради, для українців. Це і проза, і поезія, це і наукові розвідки – все, що возвеличує Україну», – зазначає В. Шовкошитний.
До речі, є стрийські письменники, які друкуються у видавництві «Український пріоритет». Це Любов Пікас, Зоряна Кіндратишин, Тарас Сорочак. Вони, звісно ж, були присутні на зустрічі й неодноразово потрапляли у поле зору спікера, який з великою повагою та ніжністю говорив про «своїх авторів».
Левову частку зустрічі гість присвятив періоду, коли працював на Чорнобильській атомній станції, а це якраз тоді, коли сталася аварія. Власне, вірш про Чорнобиль, написаний російською мовою, зробив його у певній мірі відомим.
«Колись я починав писати російською мовою. Але з 1988 року я жодного слова – ні прозаїчного, ні поетичного – не пишу російською (і це ще до здобуття Незалежності). Бо я не хочу. Мене Росія не цікавить, хоч там величезний ринок збуту. Мені чужа їхня агресія і безкультурна експансія московської попси. Я глибоко шаную і закоханий в класику, творену українцями, починаючи з Гоголя. Взагалі, українці першопрохідці у багатьох галузях: від землеробства, до космосу», – констатує В. Шовкошитний.
За його словами, сучасна українська література вижила завдяки наполегливій праці, стоїцизму письменників перш за все. Радий, що минув той час, коли як і на естраді, так і в літературі – попса вбивала все українське.
Зараз Україні потрібно гідно пройти шлях від потенційного до повноцінного члена ЄС. Ставши частиною Європейського союзу, ми матимемо прямий доступ до європейських авторів і переклад, наприклад, англійською, іспанською буде не через «московію», як було раніше, а одразу українською, а не на «росєйський». Відповідно і наших авторів будуть перекладати іншими мовами з оригіналу.
Багато слів у житті Володимира Шовкошитного були пророчими, тому стрияни ловили кожну фразу столичного гостя. Його виступ можна розібрати на цитати. Наприклад, «Не бійтеся мріяти. Мрії точно збуваються. Головне – вірити».
«Україна буде духовним лідером нової Європейської спільноти».
«Вже сьогодні Україна номер один в Європі, «нахабно» пропонуючи в Раді Безпеки змінити таку комфортну для них гру в демократію на дієву мирну пропозицію».
-«Це у них покидьки гинуть, а у нас найкращі».
«Сьогодні в Європі ми диктуємо цінності».
«Ми воєюмо за те, щоб не мінялися цінності на ціну».
«Вишенькою на торті» були авторські читання. Володимир Шовкошитний не просто декламував власні вірші, він проживав разом з нами ті емоції й відчуття, які у свій час сподвигли на написання того чи іншого твору.
Був і майстер-клас для тих, хто робить перші проби пера чи хоче вдосконалити свою майстерність у володінні словом.
Зробив також презентацію творів, які, до речі, можна придбати у «Книгарні Кав’ярні», авторів видавництва «Український пріоритет» і його авторства, зокрема трилогію «Кров – свята». Це епопея про Україну ХХ століття. Усі романи самодостатні і їх можна читати окремо. Епопея-трилогія неначе скидає з нашої історії шкаралупу ворожих міфів і являє читачеві храм української державності вже без риштувань. А заодно і вказує шлях очищення колективної пам’яті через її звільнення від намулу малоросійства й меншовартості, через прищеплення українському суспільству гену гідності й самоповаги та психології переможців.
Автор розвінчує багато міфів про УПА, зокрема пише про те, що УПА було створено у червні 1941 року, а не на Покрову 1942 року. Все на основі архівних матеріалів, які збирав 11 років, а вже саму книгу написав досить швидко.
Має Володимир Шовкошитний і рецепт, як привчити читати дітей: «Все дуже просто. Ще Огієнко писав: «Чого мама з татом навчать у родині, з тим і в життя піде дитина». Ми від братів наших менших відрізняємось єдиним – ми вміємо читати. А від маси ми відрізняємось тим, що любимо читати. Тому дитину змалечку треба привчити до книжки. Це завдання родини, дитячих садочків, школи, суспільства».
«Які ж теплі емоції викликають такі зустрічі, коли у колі поціновувачів культури, українського слова ти цілий вечір насолоджуєшся атмосферою та енергією великої геніальної людини Володимира Шовкошитного. Дякуємо усім, хто завітав на цю зустріч, адже вона, направду, була щирою, теплою та такою дружелюбною. Дякуємо пану Володимиру за кожне слово і вміння донести до кожного серденька, що Україна понад усе і головне зберегти в собі Людину», – поділилася післясмаком спілкування Анна Хемій.
А письменниця Любов Пікас згодом написала у фейсбук: «Ось уявіть собі: ви сидите у затишній стрийській книгарні-кав’ярні, до якої вас запросила її мила та привітна власниця, поетеса Анна Хемій. Перед вами стоїть відомий в Україні (й не тільки!) громадський та політичний діяч, світило сучасної української літератури, директор видавництва «Український пріоритет» Володимир Шовкошитний і більше двох з половиною годин говорить, говорить, говорить – розповідає про себе, про свій творчий та життєвий шлях, про Україну, читає вірші – палко, натхненно. А ви, прихильники таланту письменника і просто любителі художнього слова, його уважно слухаєте. Уявили? А я не уявляла. Я просто була учасницею цього фантастичного дійства».
Такі зустрічі завжди закінчуються автограф-сесіями та продовженням розмови у неформальній обстановці. Шкода, що ця подія пройшла у надто камерній обстановці, а вартувала б аншлагу у великій залі. Газетна шпальта не передасть тієї атмосфери, яка панувала в книгарні, не надихне так, як це зробив автор. Сподіватимемося, що хоча б спонукаємо прочитати щось з новинок видавництва «Український пріоритет» та, зрештою, просто взяти до рук книгу, друковану версію, яка несе енергетику автора, і ці відчуття ні з чим не порівняти.
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото Сергія ПОЖАРА.