РІДНІЙ ШКОЛІ — 30

20 жовтня Стрийська початкова школа № 11 відсвяткувала своє 30-ліття. Урочистості на  шкільному подвір’ї стали заключним акордом ювілею альма-матер. Цьому передував насичений подіями, зустрічами, добрими справами тиждень, який  запам’ятається надовго.

Запорукою успіху будь-якої справи є планування, вважає директор школи Сергій Запісов, тому разом з педагогічним ко­лективом ретельно готувалися до відзначення 30-річчя навчаль­ного закладу, який називають не інакше, як рідна школа.

Понеділок розпочався з пере­дачі волонтерам інгредієнтів для виготовлення енергетичних ба­тончиків. А ще пройшов арт-флешмоб «Ми – з Вами», де школярики виготовляли для під­тримки морального духу захисни­ків та захисниць різні вироби.

У вівторок відбулася зустріч з відомими волонтерками нашого краю: Вікторією Коцур та Окса­ною Гудою з ГО «Майдан Стрий­щини». Гості розповіли дітям, як важливо не забувати, що війна триває…

Сергій Запісов зазначає: «На­віть у віці молодшого школяра можна і треба допомагати нашим воїнам на передовій. Ми в школі системно і послідовно виховуємо дітей у правильному національ­ному дусі. Про це говорять не ли­ше наші слова, а й дії. В міру мож­ливостей акумулюємо кошти, продукти, одяг тощо (за це окрема подяка батькам). Діти невтомно малюють, пишуть листи та листів­ки-побажання бійцям на фронт. Особливо тепло школярики ­сприй­няли інформацію про на­шого випуск­ника – бійця Андрія Кориневича, який захищав «Азов­сталь». На завершення зустрічі учні змогли ознайомитися зі зразками зброї та боєприпасів, зробити пам’ятне фото. Я ж в котрий раз ловлю се­бе на думці, що дітям треба го­ворити про війну, але не пере­творювати цю інформацію на «суцільний плач». Хлопчики і дів­чатка  повинні відчувати, в першу чергу, гордість за свою країну і вдячність тим, хто сьогодні захи­щає нас на пере­довій. Щира подяка за організа­цію зустрічі депутатці Стрийської міської ради Ірині Лойченко».

У середу відбувся перший тур благодійного ярмарку «Наші сма­колики на підтримку воїнів»,  для збору коштів на потреби ЗСУ.  Цього дня свою кулінарну та кон­дитерську майстерність пред­ставляли батьки й учні 1-2 класів. Панувала неймовірна атмосфе­ра. Торгівля йшла достатньо жваво під мелодії патріотичних пісень. А ще влаштували аукціон «старих фотографій», кошти від продажу яких також потрапили до загальної скарбнички. Щоб по-ярмаркувати, завітало чимало гостей, зокрема друзі школи із ЗДО № 21,  депутатка Стрийської міської ради Євгенія Пристанюк. «На мою думку, найважливішим була дружня атмосфера й очі… Неповторні очі дітей і батьків, ко­лег-вчителів, інших працівників школи. Вони світилися якоюсь невимовною радістю і в них від­чувалась приналежність до єди­ної родини, до чогось доброго і величного. Щиро дякую усім, хто долучився», – каже Сергій Запі­сов.

У четвер продовжився бла­го­дійний ярмарок, але вже від учнів 3-4 класів. День був ще більш атмосферний, багатий на зустрічі, емоції й подяку ЗСУ за те, що є можливість вчитися, сидячи за партами, спілкуватися чи ганяти з друзями на перервах, пізнавати світ й мріяти про майбутнє.

У п’ятницю святково одягнена дітвора вишикувалася на  шкіль­ному подвір’ї у передчутті чогось особливого. До них приєдналися гості, серед яких священнослу­жителі,  голова Стрийської грома­ди Олег Канівець, друзі, освітяни, меценати школи, а також ви­пускник, а нині воїн ЗСУ Андрій Кориневич, рідні ще двох випуск­ників-захисників Владислава Стасіва й Романа Сторожука, які від-дали своє життя у боротьбі за незалежність України.

Усе було святково й урочисто. Підібрані вірші й пісні, слова, які бентежили усіх, бо знакові в історії  школи.

Згадали першого директора Стрийської початкової школи № 11 Петра Івановича Козарюка, який через стан здоров’я не міг особис­то бути присутнім, але привітав рідну школу з ювілеєм. Під оплес­ки пройшли коло пошани вчителі, які нині вже на заслуженому відпо­чинку: Оксана Стецик, Лариса Со­лонинка, Романа Магніс, Любов Щепанюк, Ростислав Кащук, Ірина Ластовецька.

Згадали і тих, хто все життя «сіяв розумне, добре, вічне», хто віддавав своє серце дітям та  нині добрими янголами споглядають з неба на шкільну родину. Їхні імена закарбовані у книзі історії школи: Любов Домбай, Михайло Лесів, Олександра Хоміщак, Надія Оль­шанецька, Віра Войтович, Іван Шоп’як, Михайло Гамеляк, Ген­надій Громов, Степан Клим, Юрій Клічук, Михайло Кравець, Микола Хома, Остап Швед.

Слушно зауважили ведучі свя­та, що за 30 років навколо зміни­лося все й  змінилася школа.  Але сьогодні, як і 30 років тому, вона залишилася символом дитинст­ва, джерелом спогадів про цікаве, захоплююче життя.

Годинник школи відлічує час уроками та перервами. Невтом­ний шкільний дзвоник щоранку кличе дітвору за парти. І кожен навчальний рік буває для когось першим, а для когось випускним.

У школі навчалось не одне по­коління дітей. Є вчителі, які сиділи за учнівською партою, а згодом пересіли за вчительський стіл своєї альма-матер. Усі вони віддані педагогічній справі й горді з того, що повернулися у рідну шко­лу.

Директор навчального за­кла­ду Сергій Запісов вперше пере­сту­пив поріг школи у 1993 році  двадцяти трирічним молодим вчителем. Так і прикипів усім сер­цем до колективу, до дітей, то­му, звертаючись до присутніх, з неймовірною гордістю зазначив: «моя величезна шкільна роди­но». Саме так, кожен, хто пере­ступає поріг навчального закладу, стає членом шкільної родини, а не працівником чи працівницею. Тут звикли все вирішувати дружно, обговорюючи і дослухаючись по­рад. Так і дітей вчать жити дружно й головне – цікаво.

Хто знає пана Сергія, той не спе­речатиметься, що він сміливо може конкурувати зі «співочим ректором», бо має звання «спі­вочого директора». Розповівши історію навчального закладу, по­дякувавши батькам та випуск­никам за довіру, під оплески усіх присутніх він виконав пісню про рідну школу.

Який день народження без подарунків? Були вони і в ювіляр­ки. Міський голова Стрия Олег Канівець вручив директорові початкової школи бездротові мікрофони та зазначив, що наступного року на школу буде виділено кошти, відповідно до підготовленої документації, на  дитячий ігровий майданчик з елементами інклюзиву, а також спортивний майданчик, на ре­монт харчоблоку та заміну дверей.

До речі,  старші доньки місько­го голови також навчалися у цій школі, тому з певним трепетом  він сьогодні завітав на урочистості.

«Я люблю цю школу, бо тут по­чинають давати путівку в життя діточкам одразу після садочка, створюючи затишну й сімейну атмосферу. Батьки спокійні, що їхні діти в надійних руках. Для вчи­телів створені комфортні умови праці й це дає їм натхнення до роботи. Школа є другим головним закладом, після церкви, у житті дитини, де дають необхідні знан­ня й спонукають до духовного зро­стання. Бажаю, щоб початкова 11 школа завжди залишалася для учнів другою домівкою. Пе­да­гогам бажаю вдячності за ти­танічну працю як від батьків, так і від дітей. Успіхів, хороших, якісних знань! Дякуємо за особливу ро­динну атмосферу та бажаю по­дальшого  розвитку», – наголо­сив О. Канівець.

Кульмінацією й головною по­дією під час відзначення 30-річчя школи стало освячення фігури  Божої Матері та пам’ятного знаку загиблим Героям у війні, які на­вчалися в школі – Роману Сто­рожуку й Владу Стасіву. Чин освя­чення провели о. Іван та о. Роман –  духівники навчального закла­ду.

Спільне виконання духовного Гімну «Боже, великий, єдиний» було логічним завершенням свя­та. А віршовані рядки: «Свято школи і радість свою,  Розмішай­мо живою сльозою. Вклонімося тим, хто поліг у бою,  Хто прикрив рідну землю собою», – лейт­мо­тивом сьогодення.

Приєднуємося до усіх приві­тань та побажань. І нехай наступ­ну річницю школа відзначає вже у мирний час з новими планами і перспективами.

 Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.