ПЛАНОВА ІМУНІЗАЦІЯ – ЗАСІБ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ ДИТЯЧИХ КРАПЕЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ
Протягом століть лікарі, вчені та філософи висловлювали припущення про необхідність не стільки лікувати, скільки запобігати захворюванню. Проте, людство навіть не могло й уявити ті успіхи, які забезпечить цей напрямок науки, а саме профілактичні щеплення, тобто вакцинація. Завдяки вакцинації у світі врятовані мільйони людських життів. Останнім часом створюються все нові і нові вакцини, що запобігають багатьом, раніше дуже небезпечним хворобам.
І в той же час, знаходяться люди, начебто, з дипломами лікарів, які виступають проти проведення вакцинації, яка, з їхньої точки зору, шкідлива для людей. Щоб з’ясувати, чи потрібна вакцинопрофілактика сьогодні, і що вона дала людству, треба відповісти на такі запитання:
- Як вплинуло на людство проведення вакцинації від певних інфекційних хвороб?
У дощеплювальний період летальність від дифтерії становила майже 50%, тобто серед захворілих на дифтерію помирала кожна друга людина. Правець виникав не тільки внаслідок військового травматизму, але і в мирний час ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно важкий і в кожного другого правець закінчувався смертю. Лише щеплення дозволили здолати цю небезпечну хворобу і зберігати щорічно життя понад 0,5 млн. людей. Кір не рідко був причиною дитячої смертності. В світі щорічно помирало від кору не менше, ніж 400 тисяч дітей, а в окремі роки і значно більше. В Україні на протязі 20-го століття померло від кору біля 500 тис. дітей. Причиною смерті найчастіше було ускладнення у вигляді пневмонії та менінго-енцефаліти.
Прикладом успішної імунопрофілактики є ліквідація натуральної віспи, поліомієліту у всій західній півкулі, у більшості країн Європи, у Тихоокеанському регіоні, включаючи Китай. Успішність імунопрофілактики підтверджується відсутністю випадків захворювання новонароджених на правець, зниженням захворюваності порівняно з періодом до щеплень на дифтерію, кір, кашлюк – у 64 рази. Слід зазначити вплив імунізації від захворювання на краснуху у дівчаток: вироблення імунітету до вірусу краснухи сприяло значно зменшити випадків захворювання жінок краснухою під час вагітності, що попередило реєстрацію випадків внутріутробного інфікування плода.
- Від скількох інфекцій вакцинуються діти в інших країнах світу?
В інших країнах набагато складніший календар профілактичних щеплень. Так у США обов’язкова вакцинація від 16 хвороб, у Швейцарії – 14, в Німеччині – 13, в Австрії – 13, Ірландії – 12. В Україні ж діти мають можливість отримати захист від 10 інфекцій.
- На скільки значне імунологічне навантаження на організм дитини при використанні багатодозних вакцин?
Дослідження різноманіття антигенних рецепторів виявило, що імунна система має здатність відповідати на надзвичайно велику кількість антигенів. Сучасні дані свідчать, що теоретична здатність вироблення специфічних антитіл сягає 10 в дев’ятому степені. Отже, кожна дитина здатна відповісти на 10000 вакцин в будь-який час. Ми можемо припустити, якщо призначати 11 вакцин одночасно немовляті, то таким чином тільки 0,1% потенціалу імунної системи буде залучено.
- Які протипокази до проведення щеплень?
Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, визначений в інструкції про її застосування. Планові щеплення вакциною, анатоксином відкладаються до закінчення гострих проявів захворювання та загострення хронічних захворювань і проводяться після одужання. Часті прояви діатезу чи алергії в дитини не є протипоказом до планових щеплень, тільки алергічна реакція, яка проявилась на якийсь компонент вакцини може бути проти- показом до подальшого введення вакцини.
А щоб імунізація пройшла без ускладнень потрібно знати наступне:
– своєчасно прийдіть з дитиною на пункт щеплень. Явка в призначений день забезпечить присутність дільничного педіатра, який проведе огляд дитини з термометрією безпосередньо перед щепленням;
– якщо дитина виявилась здоровою, в медичній документації здійснюється відповідний запис.
– тільки після згоди батьків проводиться щеплення відповідною вакциною з використанням одноразових шприців;
– після імунізації слід 30 хвилин побути під наглядом лікаря після чого можна спокійно. йти додому.
ЯК ЗАПОБІГТИ ПОЛІОМІЄЛІТУ
Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання людини вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту. Найнебезпечніший з них – дикий поліовірус, який сприяє розвитку гострого паралітичного поліомієліту. При тяжких формах перебігу захворювання характеризується ураженням сірої речовини спинного мозку та інших відділів центральної нервової системи з розвитком атрофічних паралічів та парезів кінцівок і тулуба.
Після впровадження вакцинопрофілактики (1955 – 1965 рр.) поширення поліомієліту і захворюваність почали спадати і він став інфекцією, яку можна контролювати.
Основним джерелом збудника поліомієліту є інфіковані люди (хворі чи вірусоносії). Хворі найбільш заразні в перші дні хвороби, коли вірус розмножується в носоглотці і виділяється при експіраторних актах (кашель, чхання, під час розмови) у повітря. Вірус виділяється із слизу носової частини глотки через 30-40 годин після зараження, на 3-у добу – з випорожненнями. Висока частота здорового носійства і тривалість його створюють більшу епідеміологічну небезпеку порівняно з випадками, коли хворих виявляють та ізолюють.
Для поліомієліту характерні два механізми передачі збудника: фекально-оральний та повітряно-крапельний.
Клінічні прояви поліомієліту різноманітні (поліморфні). У понад 90% інфікованих осіб інфекція протікає безсимптомно, у 4-8% захворювання перебігає в абортивній формі без рухових порушень. Абортивна форма поліомієліту може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції або гострої кишкової інфекції, у 1% хворих розвивається серозний менінгіт. Лише у 1-10 з кожних 1000 сприйнятливих до захворювання осіб (0,1-1,0 %) розвивається паралітична форма хвороби з ураженням мотонейронів клітин переднього рогу спинного мозку з наступним стійким випадінням їх функцій, розвитком незворотних паралічів і парезів (зазвичай ніг або рук). 5-10 % із числа таких паралізованих помирають в результаті паралічу дихальної мускулатури.
Профілактика поліомієліту.
Найбільший ризик зараження мають діти до 5 років, які не щеплені проти цієї інфекції. З метою профілактики захворювання дітям необхідно робити профілактичні щеплення, які входять до Національного календаря щеплень
Щеплення оральною поліомієлітною вакциною є єдиним ефективним засобом для припинення розповсюдження поліовірусу.
Велике значення у попередженні поліомієліту відіграє дотримання правил особистої гігієни. Слід частіше мити руки з милом. Вживати тільки кип’ячену або спеціальну воду для пиття (бутильовану). Свіжі овочі, фрукти, сухофрукти та зелень перед вживанням необхідно ретельно мити під проточною водою і ополіскувати кип’яченою або бутильованою водою.
Щоб попередити зараження дитини на поліомієліт необхідно: обов’язково дотримуватися графіку профілактичних щеплень; уникати контакту з особами, що перебували в країнах ендемічних по поліомієліту та відвідування країн ендемічних по поліомієліту; навчити дітей мити руки з милом; провітрювати приміщення декілька разів на день; проводити вологе прибирання оселі; пити тільки кип’ячену або бутильовану воду, їсти тільки добре вимиті овочі та фрукти.
Увага, шановні батьки! Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігається: висока температура; головний біль; біль у горлі, м’язах і кістках; нежить; диспепсичні розлади – блювання і проноси; біль в кінцівках; раптове порушення ходи, неможливість стати на ніжки; підвищена пітливість.
Н. Яворів, лікар-епідеміолог
Стрийського міськрайоного центру
ДУ «Львівський ОЛЦ МОЗУ»