МУЗЕЙНА НОВИНКА — ВИСТАВКА-ПРОДАЖ

Як приємно, коли, незважаючи на війну, двері меморіального музею Ольги Бачинської, що у м. Стрию, буквально не зачиняються від відвідувачів. Попри постійну експозицію наукова працівниця Романа Савчини завжди перебуває в пошуку нових цікавих і творчих людей, які у колаборації з музейниками дивують своєю майстерністю.

Запрошуємо цього разу дорослих та діток відвідати міні-виставку-продаж «Магія в’язання» молодої майстрині Зоряни Федунів.

Двадцятирічна уродженка с. Гірне у дворічному віці з батьками переїхала у сусіднє село Любинці. Ще навчаючись у місцевій школі, захоплювалася малюван­ням, ліпила з пластиліну та найбільше лю­била вишивати нитками, бі­сером.

Зоряна залюбки відвідувала різні гуртки, де вдосконалювала свої таланти. Брала участь у шкільних виставках. З 16 років навчалася у Дитячій школі мис­тецтв села Братківці, де фахові ви­кладачі допомагали розвивати її таланти. Нині вона студентка дру­гого курсу Дрогобицького дер­жавного пе­дагогічного універси­те­ту імені Івана Фран­ка. Дівчина активно бере участь у різних кон­курсах малюнків, що допомагає творчо  фантазувати, шукати нові художні форми.

В’язання іграшок – нове захоп­лення Зоряни Федунів.

– Я в’яжу уже більше року, – розповідає авторка робіт. – Саме цей вид мистецтва я вперше по­бачила у своєї бабусі Оксани, але вона в’язала спицями, тому мене це не силь­но зацікавило. Гачку­ванням я захопилася, коли навча­лась у Дитячій школі мистецтв с. Братківці. Моїм наставником стала  ви­кладачка Наталія Лаганяк. Саме в неї я побачила, що можна створювати іграшки гачком. Це був зимовий період і вона в’язала новорічні іграшки на ялинку. Мене теж поглинуло це заняття. Після багатьох спроб почало виходити, і я продовжувала роз­виватися. Переглядала багато відео-уроків та практикувалася. У результаті  навчилася в’язати новорічні іграшки.

Кожен з нас хоча б раз у житті пере­кону­вався у правдивості ви­слову «його величність випадок». Зоряна Федунів не виняток. Мист­киня згадує, як на деякий час  перестала в’язати. У цей період вона на­вчалася на 1 курсі. Її кура­торка Галина Віта­ліївна Савчин порекомендувала поїхали до Львова на виставку картин. І там дівчина поділилася з нею тим, що в’яже новорічні ялинкові іграшки. Це зацікавило пані Галину й вона зробила у студентки замовлення на кульку та ангела.

– Після цього я знову почала в’язати, –  каже Зоряна. –  Спершу гачкувала з джин­сової пряжі. Оскільки це була зима, займала­ся виготовленням сніговичків. Почала виставляти у соцмережі фото готових виробів. Так з’явився перший клієнт на 5 чи 6 сніговиків для своїх дітей. Жінка написала хороший відгук і це мене моти­вувало при­носити не тільки дітям, а й батькам чудові емоції. 3 кожним відео-уроком, з кожною новоство­реною іграшкою в мене виходило щось нове та цікаве. Згодом наважилась відкрити власний маленький магазинчик під назвою «Магія в’язання». Саме на цій ви­ставці ви можете побачити мої роботи, у які я вклала частинку свого серця. А якщо щось спо­добається, можна і придбати.

Кумедні й милі звірятка різного розміру, маленькі брелки, пух­кенький бургер – все це витвір фантазії мисткині на радість лю­дям, які люблять  м’які дрібнички.

Виставка-продаж «Магія в’я­зання» триватиме протягом мі­сяця. Її вже відвідали рідні Зоряни, одногрупники з Дрогобицького пе­дагогічного університету, стрия­ни, які слідкують за музей­ними новинками. Завітайте і ви, щоб розфарбувати свої сірі будні у яскраві й м’якенькі  емоції.

Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.