На цій світлині ви бачите відтиск судової печатки Стрия, яка датована 1541 роком. Печатка як печатка – скажете ви, що у ній аж такого цікавого..? Може і так, а може – й ні.
Але почну з іншого. Якщо ви загуглите, звідки походить назва “Стрий”, то вам висвітить, що вона пов’язана зі словосполученням “стр”, яке у давньоєвропейських мовах означало швидку течію. На перший погляд, тут все логічно: поруч з однойменним містом є ріка Стрий, від якої й саме місто отримало свою назву. Що тут може бути незрозумілого..?
Однак…
Якщо заглибитися у відомості з давніх манускриптів, то нас чекає і відкриття, і здивування водночас: місто Стрий не завжди мало свою сьогоднішню назву.
Нещодавно потрапила мені на очі одна малознана (принаймні, мені) стаття галицького священика Василя Залозецького (висвячений у 1858 році), яка надрукована в часописі “Червона Русь” за 1890 рік.
Так, от, у цій статті о. Залозецький цитує два документи від 1396 року, в яких нинішнє місто Стрий названо як “districtus Strigensis”. Отож, у найранішому написанні назва міста звучала як Стриг.
Ну, буває – подумає дехто з вас, може той середньовічний писар помилився або ж хто з переписувачів наступних років щось не так зрозумів. Але от що цікаво: і в наступних віках ця назва “Стриг” постійно виринає, причому у дуже поважних офіційних документах. Навіть у досить пізньому латиномовному документі від 1708 року, замість сьогоднішньої назви міста, вжито назву “Strig”. Зрештою, маємо враховувати й те, що поблизу Стрия до нині є село Стриганці з тим самим коренем у своїй назві.
От, як тут бути..?
Сам о. Залозецький пов’язав походження назви Стрия зі стригами, які відомі у демонології майже в усіх країнах Карпато-Подунав’я, окрім Угорщини. І, власне Стригом, за повір’ями тих країн, називали духа із Потойбіччя або ж душу померлої особи, яка має здатність вселятися у людину. Причому, задокументованих прикладів “підселень” цих духовних істот у звичайну людину є стільки, що у румунській демонології науковці навіть виділяють таке явище як “стригоїзм”. Одним словом, за давніми карпатськими повір’ями, стриг – це людина опанована тим духом, яка однозначно пов’язана з Дияволом, а по ночах перетворюється на примару, шкодить людям і має справу з чарами.
Звісно, нині багато хто просто посміється над такими “забобонами” і тут же, забуде. Але пару століть назад все було інакше і тогочасні люди (нерідко – освічені і впливові) доволі серйозно підходили до таких питань. Чого б це..?
Тут лише зазначу, що ота “окультна проблема” у ранній історії міста Стрия, таки реально існувала і влада міста, а також найвизначніші особи того часу, намагалися якось її вирішити.
По-перше, невдовзі після отримання магдебурзького права (1431) магістрат Стрия як міг, уникав старої назви, впроваджуючи в офіційних документах нову назву “Стрий”;
По-друге, чи не найрадикальніше у цьому питанні вчинив король і одночасно стрийський староста з 1660 по 1696 рік, Ян ІІІ Собєський, який з невідомих причин раптово у 1683 році запросив до Стрия православного митрополита Досифея зі Сучави, що в Молдові і той прибув до Стрия з мощами святого Йоана Сучавського та у супроводі трьох православних ченців: Андріана, Йони та Іларіона., яких поселили у стрийському замку, де вони мешкали впродовж 1683-1684 років. А, самі мощі св. Йоана Сучавського перебували в Стрию і вже після їх від’їзду – впродовж цілих восьми років. У ті ж роки на стрийському замку, за свідченням проф. Володимира Александровича, Ян ІІІ Собєський спорудив величаву каплицю св.Йоана Хрестителя із розписами на євангельську тематику.
Вам не видається дивним, що католицький король Ян ІІІ Собєський, який у тому ж 1683 році (коли прибули згадані святі мощі до Стрия) отримав дві блискучих військових перемоги: одну – під Віднем, другу – під Парканами, запросив до себе у резиденцію жити не римо-католицького митрополита, а православного церковного ієрарха та ще й зі святими мощами і супроводжуючими духовними особами..?
Ми почнемо потрохи розуміти, чому (а, головно, для чого) вчинив тоді так польський король коли пригадаємо, що згадані на початку Стриг (чи стриги) походили власне з молдово-румунського середовища де, власне, й знаходиться місто Сучава, в якому перебували ті святі мощі і, крім того, титул Досифея, який прибув до Стрия, звучав як: Митрополит Сучавський.
Чи було оте прохання короля Яна ІІІ Собєського до митрополита Досифея якось фахово зарадити тій “стрийській окультній проблемі зі Стригом” (в латиномовних документах це ім’я пишеться з великої букви) і чи проводилися тоді на стрийському замку якісь дії, які б ми нині пов’язали з екзорцизмом – я не знаю. Такі питання, як правило тоді не розголошували і про них знало дуже обмежене коло утаємничених осіб.
Єдине, що можу стверджувати так це те, що приїзд митрополита Досифея до Стрия був лише наслідком чогось істотного і важливого, яке передувало цій події. Чи докучав отой Стриг (чи стриги) давнім стриянам чи якось інакше вони мали вплив на тогочасну міську спільноту, я теж не знаю (зрештою, навіть щоб так поставити питання, то треба спершу уяснити чи у випадку зі стригами ми маємо справу виключно з народними пустими повір’ями, чи з чимось іншим…).
Отож, маємо лише факт, що близько трьох століть тому сучавський митрополит зі святими мощами і у супроводі ще трьох ченців для чогось два роки проживали на замку в Стрию. Яка була ціль їх приїзду і чим конкретно вони там займалися та для чого привезли зі собою святі мощі, я теж не знаю. Можу лишень здогадуватися і робити, на цю тему, лише обережні припущення…
Микола БАНДРІВСЬКИЙ, історик.