Минув рік, як в результаті об’єднання кількох комунальних установ утворився Центр надання соціальних послуг – одна-єдина велика установа, яка успішно надає соціальні послуги різним категоріям населення Стрийської міської територіальної громади (директор Олександра Дум’як).
Чим нині живе служба, які нові послуги планується впровадити, як Центр соціальних послуг взаємодіє з іншими оранізаціями для надання допомоги різним категоріям населення, розповіла заступник директора, керівник служби соціальної роботи в громаді Мар’яна НАЛАПША (на фото).
– У першу неділю листопада в Україні згідно з Указом Президента України з 1999 року відзначають День працівника соціальної сфери. Це свято є свідченням високої оцінки державою ролі працівників, які щодня забезпечують реалізацію державної політики з питань соціального захисту населення. Ви вже в цій сфері працюєте 20 років. Власне, те, що бачимо зараз у Стрию, розпочинала Олександра Дум’як з Вами.
– Двадцять років тому нас було справді троє. Нині радіємо, що вдалося стати потужною командою, яка стоїть на варті інтересів вразливих категорій населення, яких забезпечуємо соціальними послугами.
Викликів сьогодення чимало – це і інтеграція в громаду внутрішньо переміщених осіб, це і задоволення соцальних потреб сімей, а особливо, в яких виховуються дітки з інвалідністю, родин ветеранів, одиноких, престарілих громадян, попередження насильства. Громада потребує соціально-психологічної підтримки, представництва інтересів, соціального супровіду, догляду вдома та інших послуг, затверджених державним стандартом. Крім цього, в нас є дуже гарна послуга – супроводження осіб з інвалідністю першої групи по зору. Вона не входить в стандарт надання послуг і на Львівщині такий фізичний супровід є тільки у нас. Послуга користується попитом. До нас звертаються незрячі, а фахівець допомагає їм у фізичному супроводі до різних установ, відповідно потреб.Також у певних випадках є соціальна профілактика, інтеграція чи реінтеграція, соціальна адаптація і натуральна допомога.
– Знаю, що ви зараз працюєте над розширенням спектру соціальних послуг. Що саме це буде?
– Так. Намагаємося йти в ногу з вимогами часу. Зараз працюємо над впровадженням комплексної послуги життєстійкості, послуг денного догляду, раннього втручання, підтриманого проживання. Наші фахівці проходять тренінгові навчання та відповідне стажування. Якщо говорити про денний догляд, то це для діток з інвалідністю – мама може залишити дитину з фахівцем, а сама в цей час може отримати психологічну послугу чи просто задовольнити якісь особисті свої потреби. Зручність полягатиме у тому, що і з дітьми, і з дорослими фахівці працюватимуть в одному приміщенні. Воно знаходиться по вул. Коссака і зараз там триває ремонт.
Сподіваємося, що такий центр життєстійкості з його зручностями, послугами буде користуватися попитом в нашому місті. Працюватимемо над соціалізацією дітей на основі здобутого досвіду фахівців, які не тільки проходять спеціальне навчання, а й на практиці в аналогічних центрах вчаться комунікації як з батьками, так і з дітками.
– У вас є вже орієнтовна кількість потенційних підопічних цієї категорії?
– Наші фахівці, які працюють в цьому напрямку, проводять своєрідний подворовий обхід до тих сімей, де є дітки з інвалідністю, інформують про Центр, про можливість скористатися послугами й, параллельно, вивчають потреби тих родин. Таким чином формуємо соціальний паспорт потреб громади. Це колосальна робота.
Також у с. Заплатин тривають ремонтні роботи у виділеному нам приміщенні, де буде впроваджено послугу підтриманого проживання. Ліжкомісць буде небагато. Зате створюються всі умови для людей з інвалідністю, які потребують допомоги, але можуть себе самообслуговувати. Це не для лежачих важкохворих, а для осіб з певними обмеженнями. Вони теж проходитимуть свого роду соціалізацію, тобто самостійно готуватимуть їсти, при потребі з допомогою, наші фахівці організовуватимуть для них цікаве дозвілля, тож, окрім побуту, займатимуться рукоділлям і іншими цікавими речами.
Ми проживаємо складні часи – часи війни, коли людина часто втрачає віру, силу духу, перебуває в депресивному стані, закривається в собі. Для формування стійкості у нас працює служба соціально-психологічної підтримки, психологи, які, власне, надаватимуть психологічну підтримку, допомогу; фахівці, що повертатимуть до життя, вчитимуть приймати дійсність і жити, працювати, робити те, що любили.
– Звучить дуже амбітно. Хто допомагає у впровадженні цих планів, зокрема з ремонтом приміщень, закупівлею найнеобхідніших меблів, техніки?
– За підтримку і сприяння, насамперед, дякуємо керівництву міста. А за всі ремонти, які робилися, робляться, ми дякуємо нашим донорам – громадським об’єднанням та міжнародним благодійним фондам. Насамперед, вровадження проєктів фінансово нас підтримує ЮНІСЕФ, Управління Верховного комісіра ООН у справах біженців, данська рада у справах біженців, норвежська рада у справах біженців. За сприяння Міжнародної організації з міграції, Міжнародного медичного корпусу, БФ «Право на захист» та ін. працівники центру пройшли тренінговий вишкіл з різних соціально-психологічних питань.
По вул. С. Бандери, 24, де знаходиться головний офіс Центру, проводиться ремонт в соціальних майстернях, де працюють швачка, взуттєвик, перукар. Це будуть сучасні приміщення, сучасне обладнання. Меценати оцінили важливість таких послуг не тільки для осіб з інвалідністю, людей похилого віку, а й для членів їх сімей, а ще цим можуть скористатися сім’ї в складних життєвих обставинах, внутрішньо переміщені особи.
Послуга натуральної допомоги (пошиття чи ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги) давно була, і ми її розвиваємо, підтримуємо, тому що це є потрібно нашим підопічним. Зараз ці потреби є доволі дороговартісні, а у нас їх можна отримати безкоштовно, чи частково платно. Рішення про надання послуг приймається управлінням соціального захисту. Людина звертається, пише заяву, надає довідку про доходи. В такому тандемі ми й працюємо.
– Мар’яно Іванівно, зупиніться, будь ласка, детальніше на такій актуальній соціальній послузі, як екстрено-кризове втручання.
– Справді, на сьогодні кризове та екстрене втручння є актуальним. Це, в першу чергу, оперативне реагування на насильство в сім’ях, особливо над дітками. Коли надходить інформація, вже і негайно фахівці здійснюють виїзд за адресою. Діємо спільно зі службою у справах дітей і поліцією. На місці вивчаються потреби. Якщо є загроза життю і здоров’ю, то тоді приймається рішення негайного вилучення дитини з мамою чи без мами у безпечне місце. Це може бути і у випадку з насильством щодо дорослої особи. Оскільки зараз живемо у воєнний час, то усі без винятку послуги надаються екстрено-кризово. Статистика отриманих повідомлень вражає – це близько 200 звернень уже станом на 1 жовтня про випадки сімейного насильства. На жаль, ця статистика має тенденцію до зростання і фахівці прогнозують, що зараз ми живемо в такому часі, коли є дуже багато різних чинників, які впливають на насильство.
У Стрию на обліку в службі у справах дітей є до сорока школярів які потерпіли від психологічного насильства. Діти зараз можуть самі звертатися і є у нас такі випадки, коли вони самостійно телефонували. Зараз згідно з чинним законодавством, якщо дитина присутня при насильстві між дорослими членами сім’ї, то вона вважається такою, що постраждала психологічно, оскільки є свідком сварок чи бійки дорослих. Ми ще маємо такий проєкт, як мобільна бригада. У їхньому розпорядженні є автомобіль. Бригада складається з психолога і соціального працівника, фахівця соціальної роботи, який веде напрямок попередження і профілактики насильства в сім’ях. Тільки приходить повідомлення з поліції, вони спільно виїжджають, після того, коли вже там побували правоохоронці, до сімей і працюють на місці. Це дуже добре, тому що наша громада велика, села є віддалені, і не завжди жінка може приїхати, щоб хтось з нею пого-ворив, попрацював. Тому фахівці виїжджають на місця, спілкують-ся з жінками чи чоловіками. Дуже багато є потерпілих людей похилого віку, коли діти чи внуки знущаються над своїми батьками. В більшості випадків це відбувається в стані алкогольного сп’яніння.
– А якщо кривдники вже потрапляють у поле зору вашої служби, ви берете ці родини під опіку? Моніторите ситуацію через місяць, через два, чи все гаразд?
– Так, ми спілкуємося. По-перше, вивчається потреба. Тому що там, де відбулися якісь конфлікти, насильство в сім’ї, бувають ще інші складні обставини, які потребують допомоги. А люди навіть не знали, що це можна вирішити, що можна кудись звертатися і що є люди, які тобі готові в тому допомогти. Дівчата підключаються, потім перенаправляють, залучають безоплатну юридичну правову допомогу. Не всі громадяни є юридично грамотні і не знають, що коли є випадки насильства, чим вони можуть скористатися, як себе захистити тощо. Тому спеціалісти про це інформують, розказують, дають візитки. Безпосередньо мобільна бригада має номер телефону, на який можна дзвонити, але це виключно в робочий час. Окремої «гарячої лінії» в нас немає. Є загальна національна, державна «гаряча лінія», куди можна звертатися. Наші працівники про це ж говорять. Зрештою, поліція працює цілодобово і в них є група швидкого реагування. Вони мають право забирати людей, якщо є загроза життю і здоров’ю. У нас в області є притулки для потерпілих від насильства жінок. Ми так само скеровували туди жінок, де вони мали змогу певний час перебувати.
– У вас на кожну соціальну послугу є окрема людина? Чи є такі фахівці, які надають кілька соціальних послуг?
– Є певні напрямки роботи. Якщо взяти, наприклад, насильство, це є екстрено-кризове втручання, але там надається послуга інформування, консультування, може бути соціального супроводу, залежно від тих складних життєвих обставин, чинників, які спричинили це. Це може бути малозабезпеченість, безробіття, відсутність документів і так далі. І тоді вже оформляється супровід і дівчата вирішують ці питання. Вишукують й залучають інколи навіть якісь громадські організації, благодійні фонди для надання людям конкретної допомоги. Тому що ми не надаємо, ми шукаємо ресурс, хто може допомогти конкретній людині з конкретною проблемою. Співпрацюємо, наприклад, з БО БФ «Карітас». Остання спільнодія – це була акція «шкільний портфелик» для малозабезпечених дітей, які йшли до школи.
– Проводите інформаційно-профілактичні заходи, зокрема, зустрічі в освітніх закладах?
– Так, у нас є план заходів на рік, а відтак щомісяця видається наказ на проведення превентивних заходів. Зустрічаємося з педагогічними колективами. Наші спеціалісти розказують, інформують. Займаємося профілактикою насильства, булінгу, профілактикою вживання алкогольних чи наркотичних речовин, профілактика кібербулінгу, азартних ігор, психічне здоров’я, репродуктивне здоров’я молоді. Ось такий спектр нашої роботи.
– Чи працює ваша служба з внутрішньо переміщеними особами?
– Так, ми працюємо з внутрішньо переміщеними особами. Насамперед вивчаємо потреби, виїжджаємо у місця проживання й проводимо інформаційні заходи. Зараз отримали інформаційні матеріали, які стосуються внутрішньо переміщених і готуємося їх розвезти по місцях тимчасового поселення, щоб люди ознайомлювалися, читали і знали про спект послуг, які можуть отримати. У нас ще є комісія з питань тимчасового поселення і цим ми також займаємося. Прибулі пишуть заяву, комісія розглядає, приймає рішення і тоді людям рекомендують житло.
Ми залучаємось до різних проєктів, одним з яких є простір «Вільна» для жінок і дівчат. Тут проводяться різні активності для жінок. Від середи до неділі включно з 11.00 до 20.00 години. Майстер-класи; безкоштовні вивчення іноземних мов: англійська, німецька, польська; спортивні заняття: стрейчинг, пілатис. Також різні екскурсії організовують, малюють картини за номерами, роблять брошки. Також є психологиня, яка проводить групові й індивідуальні заходи. Ще у нас є Центр громадського дозвілля «HelpEdge» – це група для внутрішньо переміщених 60+. Вони теж свої активності проводять на базі центру надання соціальних послуг.
Є у нас ще такий проєкт для внутрішньо переміщених осіб, який стосується здоров’я «Тобі слід знати про туберкульоз». Це заохочення до проходження медичного обстеження, флюорографії чи рентгену і за це їм видаються сертифікати номіналом на 300 гривень, який вони можуть використати на покупки в магазині «Сільпо». Люди охоче користуються цим. До речі, були випадки виявлення хвороби і відповідно такі особи проходили лікування.
Наша установа бере участь в експериментальному проєкті надання комплексної послуги життєстійкості. Він має на всю потужність запрацювати у приміщенні по вул. Коссака. Та вже працює тут, у нас, по вул. С. Бандери, 24. Є психологи, фахівці соціальної роботи, мененджер. Людей вчать бути стресостійкими, жити в часі війни, дбати про свій психоемоційний стан, одне слово, бути стресостійким. Бо якщо ми будемо стійкими, то біля нас наші діти, близькі теж не будуть стресувати. У межах проєкту проводяться навчання і заходи різного характеру з підтримки психічного здоров’я, з батьківської відповідальності, по командній роботі.
– Я знаю, що Ваші психологи працюють з батьками, які втратили на війні своїх синів, з дружинами, які втратили чоловіків. Кілька слів про цей напрямок роботи.
– Так, є такі групи. Це ще один напрямок по роботі із сім’ями загиблих, зниклих безвісти. Люди звертаються до нас і ми надаємо відповідну допомогу. Все починається з вивчення потреб. Згідно з чинним законодавством є нормативна база, коли звертається людина з будь-яким повідомленням, фахівці мають прийняти його і зробити оцінку потреб. І тоді вже бачать, чи є та сім’я, родина, чи особа в складних життєвих обставинах, чи ні. Якщо є складні життєві обстани, тоді працюється конкретно з кожним випадком, або береться під супровід. У нас є така картка обліку соціальних послуг, по якій ведеться людина, надаються послуги залежно від потреб цих людей і так само є групи, де психологи працюють із жінками, які втратили на війні чоловіка. В цьому напрямку ми співпрацюємо з «Будинком воїна».
Тішимося, що в нас така велика, потужна установа й гарна команда професіоналів. Особливо раді, що приходять і хочуть працювати в нашій сфері молоді люди. У нас всі фахівці є взаємозамінні. Постійно навчаємося як не онлайн, так офлайн.
Відтак, завжди раді поділитися своїми навиками, допомогти, скерувати, інформувати.
Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.