КРЕАТИВНО Й ПОЕТИЧНО
Саме так вітають з прийдешнім Новим роком та Різдво Христовим своїх друзів, наших читачів і усіх українців співавтори рубрики, яку дуже полюбляють прихильники газети «Гомін волі».
КНИГА РОКУ
У книгу року, що ось-ось мине,
Пакую спогади … і часточку себе,
Та не пером пишу, душа диктує,
А пам’ять, наче пензликом малює …
В ній сторінок десь триста шістдесят,
Калейдоскоп найкращих в році дат,
Перед очима – віхола подій,
Велика книга спогадів та мрій.
Все, що було, внесу я по порядку,
Як рік минув, чи в мирі і достатку,
Що він забрав, а що приніс взамін,
Чи справді добрим був для мене він …
Не приховаю в закутках печалі:
Пережила, зміцніла, мчуся далі.
У книгу запишу я список друзів,
Які були і в радості, і в тузі …
Для кожного впишу я лист-подяку,
І за підтримку, і за підлість всяку,
Бо кожна зрада бути вчить пильнішим,
Що не вбиває – робить нас сильнішим.
Внесу у книгу золотим чорнилом Того, хто у душі таким є милим,
Хто закарбований у серці на віки, – Я відведу найкращі сторінки.
Ну що додати б ще до цього списку?
Мабуть, таки вже час підвести риску:
Спасибі рокові, який ось-ось мине,
За все хороше, добре, осяйне!
Вже завершу цей немаленький том,
Почну новий … новесеньким пером.
Лиш мир, любов і друзів непідкупних Візьму з собою в рік наступний!
Зоряна КІНДРАТИШИН.
МАГІЯ РІЗДВА
Нині в небі сяє промениста
І ясніша від усіх зоря,
Бо Марія, дівчина Пречиста,
Привела на білий світ Царя.
Прославляють Господа імення Янголята співами згори.
І, побачивши святе знамення,
Волхви втрьох несуть свої дари.
За вікном виблискують бурульки,
Снігом намело іще до свят.
На ялинці лампочки та кульки
Веселять захоплених малят.
Пахне смачно з хати на порозі:
На столі – пісних дванадцять страв.
Хтось терпіти певно вже не в змозі
Й пампухи таємно скуштував.
Вівчарі наспівують завзято,
Навкруги лунає “дзень-дзелень”.
Для усіх людей сьогодні – свято Радості, блаженства та пісень.
Задрімав малий Ісус у яслах.
Благодаттю віє із хліва.
Ми живі, допоки ще не згасла
В наших душах магія Різдва.
Тарас СОРОЧАК.
(на головному фото картина Т. Сорочака)
БІЛИЙ СНІГ І ВОГОНЬ У КАМІНІ
“Люблю білий сніг і вогонь у каміні…”
Так легко впізнати тебе у словах.
Бо тихі й прості, неначе незмінні,
Всі істини світу у рідних устах…
І стіни – безкраї, і люди – безликі,
Однаково в далечі снігу малі.
Воскресну із криги при диханні свічки.
Чи в холоді ночі безжально палкі?
Ловлю твої іскри і ніжні сніжинки
На віях розтануть, повернуться в вир
Бездонного моря ясної блакиті
Очей незабутніх. І в диво повір,
Коли перетворюєш будні на казку
Простою присутністю, як деревце
Ялиночки вічнозелену поразку
Пророчить з смарагдом Зимі у лице…
Так тепло у стужу, тримчу лиш від щастя,
І в мене під ковдрою вічний вогонь…
Розтануть мерзлоти, кристали грачасті…
А поки я жар добуваю з долонь…
Наталя КУНИЦЬКА.
ПРИСМАК НОВОГО РОКУ
Присмак Нового року –
Це скрипучий мороз,
Це бенгальські вогні,
Іній пан – віртуоз.
Ще й яскрава ялинка,
Запах свіжої хвої,
В русі вальсу сніжинки,
Апельсин всім доволі.
Мчить Снігуронька біла,
З нею мчить Дід Мороз,
Це зима білокрила,
В ній гірлянд віз-обоз.
Присмак Нового року
– Відчуття неповторне,
І реальність, і мрії.
Марія ЗВІРИШИН.