В Ужгороді відбувся III Всеукраїнський двотуровий конкурс хорового мистецтва ім. Михайла Кречка. Він об’єднав понад триста учасників з різних регіонів країни. Серед них були і стрияни – Зразковий дитячий хор «Щедрик» під орудою Віри Лисик, концертмейстер Іван Лисик, хормейстер Ольга Товарянська. Фестиваль тривав три дні: починаючи з п’ятниці, 11 квітня і завершився в неділю, 13 квітня гала-концертом.
Творче змагання відбувалося у номінаціях «Академічний спів», «Народний спів», «Фольклорні колективи», категоріях «Аматори» та «Професіонали», а також у різних вікових групах.
Масштабний фестиваль присвячений 100-річчю від дня народження видатного диригента, педагога, керівника Закарпатського народного хору Михайла Кречка.
А ще енциклопедиста, оратора, музиканта, композитора, ідейного натхненника створення на Закарпатті хорової філармонії, людини невтомного творчого пошуку, надзвичайно багатогранної особистості.
Засновниками конкурсу є громадська організація «Яскрава країна» (м. Дніпро) та Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора. Цьогоріч фестиваль також підтримала Національна всеукраїнська музична спілка. Конкурс проводився у два тури: 24 хорові колективи взяли участь у першому етапі, у межах другого – 19 колективів прибуло до Ужгорода. Серед них колективи із зони активних бойових дій, які попри обстріли, попри таку важку ситуацію продовжують репетиції та виступи.
У підсумковому турі конкурсу хорового мистецтва взяли участь колективи з Чернігівщини, Сумщини, Києва, Одеси, Миколаєва, Рівне, Вінниці, Дрогобича, Стрия та інших куточків України. Закарпаття представляли студентський хоровий колектив Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Д. Є. Задора та аматорський вокальний ансамбль «Руменок» будинку культури с. Середнє. Вікова категорія учасників конкурсу дуже різноманітна – від 10 років до 60+.
Два дні конкурс проходив на різних локаціях: конкурсні прослуховування – в Ужгородському музичному коледжі ім. Д. Є. Задора; заключний Гала-концерт та Церемонія нагородження – в Закарпатській обласній філармонії.
Організатори зазначають, що продовжуючи разом тримати культурний фронт та розвиваючи українське мистецтво навіть під час воєнного стану, забезпечується ґрунт для виховання художнього смаку і культури підростаючого покоління.
Цифри конкурсу вражають: він об’єднав понад 300 учасників із 9 областей України.
22 колективи виконали 66 композицій. Всі номери вразили членів журі.
Про участь, емоції, хвилювання, спогади, спілкування, атмосферу конкурсу радо розповіла художній керівник та диригент Зразкового дитячого хору «Щедрик» Стрийської хорової школи «Щедрик» Віра Лисик.
«Інформацією про конкурс з нами поділилися колеги з Дрогобича. Особисто я довго думала, чи брати участь, й рада, що відважилися. Дуже високого рівня конкурс з бездоганною організацією, продуманою до найменших нюансів», – каже пані Віра.
Вона розповіла один випадок з далекого 1996 року, який вплинув на її рішення звернути увагу на цей конкурс. Як учасниця хору імені Вербицького під керуванням Ігоря Михайліва та її колега по «Щедрику» Ірина Іваницька брали участь у конкурсі ім. Лесі Українки у м. Луцьку. Тоді ж ще два теперішні викладачі хорової школи Володимир Котик і Василь Кисіль були співаками стрийського хору імені Вербицького. Головою ж журі був Михайло Кречко.
«Ми, ще не знаючи результатів нашого виступу, після конкурсних прослуховувань стояли у вестибюлі і проходив чоловік повз нас. Було зрозуміло, що він має відношення до журі чи організації. І він так, між іншим, сказав: «Ох, Стрий, звідки ви такі взялися!». От таку фразу кинув. І потім, на наступний день, у результаті Перше місце хору Вербицького. Ця фраза, така радісно доброзичлива, запам’яталася назавжди. На жаль, Михайло Кречко помер в ніч перед гала-концертом там же в Луцьку. Таке було моє коротеньке очне знайомство з видатною особистістю у хоровій царині. Звісно ж, ми знали його як автора, що писав для хорів, для мішаного складу хорів, робив обробки народних пісень. У радянський час він став свого роду пропагандистом народної пісні, закарпатської, просто української народної», – поділилася спогадами В. Лисик.
Від прийняття рішення взяти участь у конкурсі до підготовки було не так багато часу. Та досвід і вміння зосередитися на меті взяти участь якнайдостойніше, попри переживання, рухали творчим колективом впевнено вперед.
Розуміючи рівень конкурсу, пані Віра обережно налаштовувала дітей на те, що, можливо, нічого не отримають, але вже бути учасниками, бо пройшли успішно перший тур, це дуже вагомо.
У першому турі суддівська комісія була одна, в другому – зовсім інша. Що в першому, що в другому – це Заслужені працівники культури, керівники відомих колективів, викладачі національних музичних академій з цілої України.
У першому турі (онлайн) хор виконував три твори. У другому турі співали інші три твори. Перший – це був твір Михайла Вербицького «Тебе поєм». Переклад на дитячий хор зробив колишній директор «Щедрика» і керівник хору Микола Брик. Другий твір – «Дощик» Андрія Дмитровича, переклад Руслана Ляшенка. І третій твір «Джаз-канон». Це твір-імпровізація, де хористи імпровізують у побудові самого твору. «Канон» це такий спосіб співання, коли кожна партія проводить одну й ту саму тему по порядку. Спочатку один голос вступає, потім наступний голос вступає на першу музичну тему, а другий голос співає іншу музичну тему, тоді третій голос вступає на першу музичну тему, так по порядку. Віра Лисик пішла далі й разом з вихованцями ще поімпровізували з формою, побудовою твору. Вони зробили це як один твір, три теми звучали разом. Імпровізував і концертмейстер Іван Лисик. Фахівці зрозуміють, як це складно й віртуозно.
Журі та глядачі були у захваті. Забігаючи наперед, зазначу, що Зразковий дитячий хор «Щедрик» – лауреат ІІ ступеня, також концертмейстера колективу Івана Лисика нагородили спеціальною відзнакою журі – «Кращий концертмейстер конкурсу».
Виступи конкурсантів оцінювало журі з числа відомих діячів культури, артистів, фахових спеціалістів хорового мистецтва під головуванням Ніни Заболотної – заслуженої діячки мистецтв України, хорової диригентки, кандидата мистецтвознавства, професора кафедри хорового диригування Одеської національної музичної академії ім. А. Нежданової.
Серед членів журі – директорка-художня керівниця та головна диригентка Заслуженого академічного Закарпатського народного хору, заслужена працівниця культури України Наталія Петій-Потапчук; Наталія Кречко (донька Михайла Кречка) – заслужена артистка України, диригентка, професорка, головний диригент та художній керівник академічного хору студентів Anima, голова київського відділення всеукраїнського хорового товариства ім. М. Леонтовича; Еміл Сокач – Народний артист України, керівник і диригент Академічного камерного хору «Кантус» та інші.
Відкрили ІІІ-ій Всеукраїнський двотуровий конкурс хорового мистецтва ім. М. Кречка – концертом духовного співу в Ужгородському Хрестовоздвиженському греко-католицькому катедральному соборі. На початку свій виступ присутнім подарували симфонічний оркестр і хор студентів Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора за участі хору «Гармонія» Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. блаженного Теодора Ромжі. Долучилися до концертної програми й учасники конкурсу – хорові колективи та вокальні ансамблі з різних областей України.
12 квітня відбулися конкурсні прослуховування в Ужгородському музичному фаховому коледжі ім. Д. Є. Задора.
Гала-концерт та нагородження переможців ІІІ-го Всеукраїнського конкурсу хорового мистецтва імені Михайла Кречка відбувалося на сцені Закарпатської обласної філармонії. Розпочали захід Державним Гімном України у виконанні Народної хорової капели «Дніпро» (м. Київ). Далі присутні оплесками висловили подяку Захисникам і Захисницям, які боронять нашу землю від ворога. Вшанували пам’ять Героїв та Героїнь, які віддали життя за свободу і незалежність нашої держави.
Отже, переможцями стали:
Народна хорова капела «Дніпро» (м. Київ) – лауреат І ступеня;
Дитячий хор «Пастораль» (м. Київ) – лауреат І ступеня;
Вокально-хорова студія «Голос-ОК» (м. Суми) – лауреат ІІІ ступеня;
Зразковий дитячий хор «Щедрик» (м. Стрий) – лауреат ІІ ступеня, концертмейстер колективу Іван Лисик отримав спеціальну відзнаку журі – «Кращий концертмейстер конкурсу»;
Народний художній колектив, вокально-хоровий колектив «Мозаїка» (м. Суми) – лауреат ІІ ступеня, також колектив відзначили спеціальною відзнакою від Миколи Борща – заслуженого працівника культури України, головного хормейстра капели бандуристів імені Остапа Вересая, старшого викладача Чернігівського музичного коледжу імені Левка Ревуцького, першого випускника Михайла Кречка;
Народний аматорський вокальний ансамбль «Руменок» (с. Середнє, Закарпатської області) – лауреат ІІІ ступеня;
Зразковий дитячий хор «Adiamus» (м. Одеса) – лауреат І ступеня, також хормейстера колективу Миколу Охримчука удостоїли спеціальної відзнаки журі – «Кращий хормейстер конкурсу»;
Камерний склад Народної академічної хорової капели КПІ ім. І. Сікорського (м. Київ) – лауреат І ступеня;
Народний хоровий колектив «Зоряниця» (м. Миколаїв) – лауреат І ступеня;
Народний аматорський вокальний ансамбль «З роси й води» (с. Вінницькі Хутори, Вінницької області) – лауреат І ступеня;
Ансамбль «Діти Магури» (м. Чернігів) – лауреат І ступеня;
Зразковий дитячо-юнацький хор «Vivat Musica» (м. Рівне) – лауреат І ступеня;
Ансамбль студентів КНУКіМ «Primavera» (м. Київ) – лауреат І ступеня.
Гран-прі конкурсу здобув чоловічий ансамбль «Axios» при Храмовому комплексі «Всіх святих Чернігівських» (м. Чернігів).
Родзинкою гала-концерту стало спільне виконання учасниками композиції «Многая літа» під керівництвом заслуженої артистки України, головної диригентки та художньої керівниці Академічного хору студентів «Anima» КНУКіМ, доньки видатного композитора – Наталії Кречко.
Віра Лисик розповідає: «Була надзвичайно доброзичлива і дуже фахова організація всього дійства. Починаючи від спілкування по телефону з керівниками, організацією харчування дітей, проживання і завершуючи перебуванням на сценічних майданчиках. Все добре сплановано і організовано, місця для розспівок, для переодягання. З нами постійно контактували і запитували: чи все влаштовує, чи щось потрібно, якась допомога.
Сам гала-концерт був просто яскрава феєрична подія. У невимушеній обстановці, без радянських штампів ведення концертів. Навіть непередбачувані ситуації, на кшталт щось впало, десь треба було заповнити паузу – це все відбувалося дуже-дуже фахово.
Спектр емоцій найрізноманітніший. Уявіть два колективи з міста Суми – дитячий і юнацький. Вони на сцені, а їхнє місто в той час бомбардують. Була така хвилина, де зал встав і аплодував за їхню відвагу.
З Миколаєва цікавий колектив. Їм поставили категорію поважний вік. Це були старші жінки. Їхня керівниця розказувала: вони виїжджали під шахедні обстріли. Сумніви розривали душу їхати чи не їхати. Всю дорогу були на зв’язку зі своїми родичами.
Окрім конкурсу, наші юні хористи мали можливість побувати на екскурсіях. На другий день після виступу була екскурсія в Ужгородський замок. Гуляли містом, багато фотографувалися, бо якраз почали квітнути славнозвісні сакури.
На зворотному шляху, після нагородження, ми заїхали в Мукачівський замок на екскурсію.
У ході конкурсних днів відбулося спілкування з членами журі. На організаційній зустрічі ми були з в. о. директора хорової школи «Щедрик» Романом Дейнекою. Дуже доброзичливо й тепло проходила зустріч. На всі запитання відповіли вичерпно.
Після конкурсних прослуховувань, ще не знаючи результатів, також відбулася зустріч з членами журі. Виступали вони тактовно. Сказали в загальному зауваження, пропозиції щодо репертуару, сценічної поведінки тощо. Відтак, мали можливість поспілкуватися окремо з кожним з журі. Мені вдалося порозмовляти з трьома суддями. Зокрема з Наталією Кречко, яка була зачарованою нашою назвою і відповідно виступом. Отримала рекомендації. Пані Наталія була здивована, що в малому місті є хорова школа з високим рівнем виконання вихованців. Дивувалася нашим особливостям школи. Вразило її те, що в хорі більше ніж третина – це учасники, які виспівалися з «гудачків».
Розмовляла з Емілем Сокачем з Ужгорода. Відзначив нашу цікаву й різноманітну програму. Здивувався, що Вербицького взяли, бо складний твір.
Вдалося поспілкуватися з головою журі Ніною Заболотною. Вона дуже доброзичлива. Відзначила нашу малечу. Ми взяли в цю поїздку дітей, які тільки прийшли в хор восени і вони виступали разом зі старшою групою.
Ми дуже раді й пишаємося нашим другим місцем. Надзвичайно приємні враження від поїздки, виступів і результату. Для дітей побувати на сцені на будь-яких конкурсах, фестивалях – це дуже важливо».
Ще один факт розповіла пані Віра, що на конкурс самостійно приїхав Ігор Циклінський – перший диригент хору «Щедрик», коли колектив був суто хором хлопчиків. Можна сказати, засновник хору. Тому слідкує за успіхами і творчістю «щедренят». Спілкуючись з дітками, він поцікавився, що їм найбільше запам’яталося і сподобалося під час конкурсу, які твори, які колективи? І діти назвали твір «Блоха». А здивувало їх, що, виявляється, Михайло Вербицький, поважний композитор, який Літургії писав, Гімн України, ще й автор такого собі комічного твору «Блоха».
«Я сама була здивована, – зазначає пані Віра, – що мої вихованці зауважують такі моменти. У концертній залі філармонії вони сиділи у першому ряду й дуже уважно слухали виступи всіх виконавців. До слова, про транспорт для поїздки подбав Роман Дейнеко. Добрий був водій, лояльний до дітей. Зрештою, наші хористи дуже чемно себе поводять, виховані.
Також наш в. о. директора з листом звернуся до міського голови і влада фінансово посприяла у поїздці. Зазвичай батьки виступають головними меценатами поїздок на конкурси. Зараз всі конкурси мають вступні внески. У цьому конкретному випадку вступний внесок у 400 гривень на два тури з кожної дитини. Він не комерційний. Ми отримали надзвичайно якісну друковану продукцію, дипломи. Подарували збірник хорових творів. Кожному колективу різні. У Закарпатських ЗМІ широко висвітлювався конкурс як знакова подія у культурному житті краю. Радіємо, що «Щедрик» гідно представив традиції нашої хорової школи, наше славне місто Стрий. Окрилені працюємо далі».
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото з фейсбук.