ЛЮБИТИ УКРАЇНУ — НЕ СЛОВАМИ, А СПРАВАМИ

Потужний духовно-освітній проєкт взялися втілювати молоді парафіяни церкви святих рівноапостольних Володимира і Ольги нашого міста. Спільно з Пасторально-освітнім інститутом ім. о. Остапа Нижанківського вони відвідують різні парафії Стрийської єпархії з музично-освітньою презентацією про нашого видатного стриянина  о. Остапа Нижанківського – відважного священника, невтомного кооператора й талановитого музиканта.

Пройшли такі імпрези в Підгірцях у парафії Зіслання Святого Духа, в храмах Всіх Святих Українського Народу та свв. Володимира і Ольги у Стрию, в парафіі Святого Архистратига Михаїла в Завадові. А минулої неділі така зустріч відбулася в церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії.

–  Найбільше тішить, що саме молодь організовується і хоче працювати на добро, щоб знати свою історію, своїх видатних людей, – підкреслив, представ­ляючи гостей, парох церкви о. Юрій Олійник. – Сьогодні  мо­лодь храму Володимира і Ольги представляє постать отця Остапа Нижанківського. І я дякую їм, що маємо можливість  збагачу­ватися культурно, дякую за їхню небайдужість. Це при­клад того, як треба любити Україну – не словами, а справами. Як любив її отець Остап Нижанків­ський.

– Навчаючись у Львівській ду­ховній семінарії, темою дослі­джен­ня для курсової роботи я вибрав постать отця Остапа Ни­жанківського, – поділився, роз­­починаючи захід, семінарист Львівської Духовної Семінаріії Святого Духа Святослав Дмит­рів. – І що мене вразило – що кому б я про це не казав – ніхто з моїх співкурсників не чув про цю особистість. Мені було дивно і прикро, що така потужна особа мало відома нашій молоді. Тому я з моїми друзями поставив собі за мету популяризувати  ім’я  людини, що своїм життям і працею зробила для нашого народу більше, ніж багато хто з нас може собі уявити.

– Отець Остап Нижанківський – священник, композитор, гро­мадський діяч і мученик за укра­їнську справу, – розпочали роз­повідь ведучі Божена Олеськів та Олеся Вдовичин. –  За деякими джерелами Остап Нижанківський народився 24 січня 1862 року у селі Малі Дідушичі. Однак згідно з метричними книгами, які знахо­дяться у Львівському архіві, він народився 24 січня 1863 року у місті Стрию. З дитинства Остап виявляв глибоку любов до Бога, української пісні та народної культури.

Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, юний Остап відкрив для себе не лише світ музики, а й красу української літератури. Він захоплювався творами Тараса Шевченка та брав участь у діяль-ності таємного літературного гуртка, що викликало незадово­лення значної частини викла­дачів. Внаслідок серйозного кон­флікту з одним з професорів Остапа було виключено з гімназії у шостому класі. Після цього Остап Нижанківський проходить службу в австрійській армії, а згодом продовжує навчання у Львівській академічній гімназії. Саме тут він організовує  власний хор, який згодом починає вико­нувати його перші твори: «У гаю», «І широкую долину» і «До ластівки». За активну музичну діяльність і диригування гімна­зійним хором Остапа відзнача­ють як «непересічний талант». Учасник гімназійного хору Ки­рило Студинський так згадував про нього: «Був Остап незрів­нянним диригентом. На даний знак камертоном ми ста­вали карно біля нього. Ніхто з нас не смів тоді навіть зашелестіти нотами. З його руки, а ще більше з його обличчя ми вичитували, як маємо співати та модулювати пісню, ми вчилися від нього по­ша­ни для пісні».

У 1885 році Остап Нижанків­ський заснував перше в Галичині нотне видавництво – «Бібліотека музикальна», у якому публіку­валися твори Миколи Лисенка, Анатолія Вахнянина, Михайла Вербицького та інших українсь­ких композиторів. Окрім того, він редагував і видавав українські церковні партитури, сприяючи розвитку духовної музики. У 1888 році Остап Нижанківський всту­пає до Львівської духовної семі­нарії. Однак навіть у стінах семі­нарії він не залишає музичної діяльності: керує семінарійним хором, дає концерти в містах Галичини, а зібрані кошти пере­дає на будівництво українського народного театру у Львові.

Протягом свого життя Остап Нижанківський створив велику кількість музичних творів як світського, так і релігійного харак­теру. Зокрема, він опрацював мелодії церковних колядок «Бог ся рождає» і «Во Вифлиємі нині новина», адаптувавши їх до про­стішого ладу, який використо­вується і сьогодні. Така активна музична діяльність Остапа Ни­жанківського надихне його сина, Нестора, який повністю зану­риться в музичну діяльність.

У розповідь про Нижанківсь­кого-композитора вплітається його композиція «Коломийки» у виконанні Олесі Вдовичин. Вірш «Трагедія Остапа Нижанків­сь­кого» декламує студентка Львів­ського національного універси­тету імені Івана Франка Яна Богуш, а далі увазі глядачів – сценка з життя тогочасної стрий­ської інтелігенції про зародження кооперативу «Маслосоюз», адже в 1901 році, ставши парохом се­ла За­вадів, отець Остап Нижан­ків­ський активно включається в громадське життя та стає одним із засновників молочарського руху в Галичині. Разом з Євгеном Олесницьким і Левом Горале­вичем він засновує кооператив «Маслосоюз», який об’єднав се­лян для спільного виробництва й збуту масла, ставши символом господарської єдності українців Галичини. Зусиллями цієї орга­нізації українське масло прода­валось у Данії, Великій Британії та інших європейських країнах, а щоб покращити фінансове становище українських селян, Остап Нижанківський засновує на Стрийщині Касу Задаткову, яка, за свідченнями багатьох очевидців, «врятувала не одне господарство».

– Окрім економічної діяльності, – ведуть далі розповідь юні ак­тори, – о. Остап Нижанківський активно працював у сфері про­світництва. Він був глибоко пе­реконаний, що саме освіта є основою національного відро­дження. Сестра о. Остапа, Оси­па Бобикевич досить часто чула від нього, що «праця священни­ка на селі мусить бути спільною з працею вчителя». У Стрию та навколишніх селах о. О. Нижан­ківсь­кий сприяв створенню та діяльності читалень товариства «Просвіта», пробуджуючи серед селян любов до рідного слова, історії та культури. Отець Остап  дбав не лише про духовне й інте­лектуальне зростання молоді, але й про її фізичний розвиток. Саме тому він взяв на себе від­повідальність опікуватись фут­больним клубом «Січ», при­дбав­ши для неї форму синьо-жовтої барви. Цей клуб існує й до сьо­годні під назвою «Скала-Стрий» і вважається найстарішим фут­больним клубом України.

Згадали юні актори і про  Першу хліборобську виставку в Стрию, що пройшла 22 вересня 1909 року у стінах Народного дому. Сценку на цю тему май­стерно виконали Яна Богуш (Осипа Бобикевич) – Юлія Гринишин (Ольга Бачинська), Тадей Ткач (Іларіон Бачинський), Святослав Дмитрів (о. Остап Нижанківський) та Михайло Ва­сильців (Євген Олесницький). До речі, джерелом для написання сценарію дійства і, зокрема, цієї сценки стала книга нашої стри­янки доцентки кафедри музич­но-теоретичних дисциплін та інструментальної підготовки фа­культету початкової освіти та мистецтва Дрогобицького дер­жав­ного педагогічного універси­тету імені Івана Франка Уляни Молчко «Газетне слово отця Ос­тапа Нижанківського», видана у Стрию в ТОВ «Видавничий дім «Укрпол» в  2021 році. А безпо­середню допомогу в написанні сценарію надала юним аматорам заступник директора Стрийсько­­г­о краєзнавчого музею «Верхо­вина» Зеновія Ханас.

Далі була розповідь про по­літичну діяльність отця Остапа Нижанківського, про його трагічні останні дні. Були використані спогади Осипи Бобикевич, се­стри отця Остапа.

– Отець Остап Нижанківський завжди розглядав своє свяще­ниче служіння в нерозривному поєднанні з громадською та куль­турною діяльністю. У всіх своїх починаннях він убачав головну ціль – служити людям, вико­ную­чи таким чином свій христи­ян­ський обов’язок. Наслідуючи при­клад митрополита Андрея Шептицького, о. Остап вірив, що лише після покращення матері­ального становища селян можна по-справжньому проповідувати їм духовні речі.

Колись о. Остап Нижанківсь­кий сказав: «Я в першу чергу свя­щенник, потім молочар, а вже у вільних хвилинах – музика». Ци­ми словами він чітко окреслив пріоритети свого життя: передусім – духовний провід своєї пастви, далі –  громадська та економічна діяльність, і лише після цього –  мистецька праця.

– Усе своє життя о. Остап Ни­жанківський присвятив служінню Церкві та своєму народові. Ми віримо, що нині, перебуваючи біля престолу Небесного Отця, отець Остап невпинно молиться за нашу державу та за якнай­швидше припинення цієї війни, – підкреслив організатор дійства та автор ідеї Святослав Дмитрів. – Нашим завданням є берегти пам’ять про цього славетного му­жа, щоб на нашій землі з’явля­лись нові святі священники, гро­мадські діячі та композитори. Отець Остап колись сказав «Му­симо мати Україну». Тільки спіль­ною працею і молитвою ми мо­жемо здійснити його мрію!

Наприкінці святкової академії  організатори дійства запросили усіх до спільної молитви на про­славу отця Остапа Нижанківсь­кого:

– Молімося до отця Остапа Нижанківського у своїх намірен­нях, просячи через його заступ­ництво ласк і посвідчуючи отри­мання цих ласк для його про­слави, аби можна було  зверну­тися до церковних властей з проханням возведення його у чин українських святих. «О мій Боже, з глибини моєї душі від­даю поклін Твоїй безмежній ве­личі! Дякую Тобі за ласки і дари, що ними Ти наділив Твого вірного слугу отця Остапа Нижанківсь­кого! Прошу Тебе обдарувати його нагородою святих у небі та прославою на земних престолах через ласку, про яку Тебе покірно молю! Амінь!», – так звучить ця молитва, отож молімося до на­шого українського майбутнього святого – отця Остапа Нижанків­ського, бо віримо, що через лас­ки, які Господь зішле на нас за посередництвом його молитов, ми зможемо мати ще одного святого в нашій українській церкві. Нашим завданням є бе­регти пам’ять про цього славет­ного мужа, щоб на нашій землі з’являлись нові святі священ­ники, громадські діячі та компо­зитори.

Отець Остап колись сказав «Мусимо мати Україну». Тож через його заступництво хай Господь благословить наш укра­їнський народ дарами миру та свободи!

На завершення дійства при виході з церкви присутні отри­мали листівки з молитвою на прославу отця Остапа Нижанків­ського та мали змогу скласти пожертву на ЗСУ.

Галина ПУГА-ДАНИЛЬЦІВ. Фото автора.