Іван Венгринович (1927–1989) — український живописець, представник реалістичної школи, знаний передусім як пейзажист та портретист. Його творчість міцно пов’язана з рідним краєм — Стрийщиною, Карпатами, селом Тейсарів, де він народився, жив і творив.
Життєвий шлях
Народився 14 жовтня 1927 року в селі Тейсарів Жидачівського повіту Станіславського воєводства (тепер — Стрийський район Львівської області).
Початкову освіту здобув у рідному селі, закінчивши семирічну школу (1934–1940). У подальшому навчався у Стрийській бухгалтерській школі, яка згодом була реорганізована у педагогічне училище. Завершив навчання у 1946 році.
Після завершення училища повернувся до Тейсарова, де працював секретарем, а згодом — помічником голови сільської ради. У цей період остаточно формується його мистецьке покликання. Його здібності ще в юності відзначив учитель малювання, який порадив батькам спрямувати сина до художнього навчання.
1947 року вступив до Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша. Навчання тривало до 1952 року й стало фундаментом його професійного становлення.
З 1953 року працював штатним художником у новоствореній стрийській філії майстерні «Укоопхудожник», яка розташовувалася в приміщенні колишньої художньої майстерні Будинку офіцерів (нині — вул. Народна). Тут він починає проявляти себе не лише як майстер агітаційно-масового жанру, як того вимагала епоха, а й як самобутній пейзажист. Бере участь в обласних виставках, зокрема в Дрогобичі.
Після ліквідації Дрогобицької області 1959 року філію було реорганізовано у Стрийську художню майстерню Львівського художньо-виробничого фонду СРСР, де Венгринович продовжив працювати.
Творчість
Творча діяльність Івана Венгриновича розгортається в умовах ідеологічного тиску радянської доби, яка вимагала від митців дотримання стилю соціалістичного реалізму.
Разом з тим, справжнє творче обличчя митця розкривається у пейзажному живописі, якому він присвятив значну частину свого життя. У центрі його художнього бачення — природа Карпат, побут бойківських сіл, архітектура міста Стрия та краєвиди рідного села.
Пейзажна тематика умовно поділяється на три основні напрями:
Гірські та карпатські краєвиди — результат численних виїздів на пленери, що дали змогу створити серію живих, самобутніх робіт.
Село Тейсарів — постійне джерело натхнення митця. У його картинах село постає в усіх поруках року, зберігаючи дух і атмосферу рідної землі.
Місто Стрий — багаточисельні міські пейзажі із зображенням вулиць, промислових підприємств, архітектурних споруд середини XX століття.
Окрему нішу у творчості Венгриновича займає портретний жанр. Серед його робіт — портрети членів родини, мешканців Стрия, діячів культури, історичних постатей, а також низка автопортретів, що свідчать про високу художню майстерність і глибоке психологічне проникнення.
Основний масив художніх робіт був створений у 1960–1980-х роках.
1973 року відбулася перша персональна виставка митця. Через хворобу він достроково вийшов на пенсію й залишив роботу в художній майстерні.
1978 року переїхав до рідного Тейсарова. У 1984 році відбулася друга персональна виставка в Стрию.
Помер Іван Венгринович 15 травня 1989 року. Похований на сільському цвинтарі в Тейсарові.
Спадщина
Іван Венгринович — один із представників покоління українських художників, які творили в умовах радянської системи, але зуміли зберегти творчу індивідуальність. Його картини — це не лише відображення навколишньої дійсності, а й глибоке емоційне ставлення до рідного краю, людей, природи.
Значення його творчості — передусім у збереженні місцевої художньої традиції, у вмінні передати красу звичайного, повсякденного життя, яке через його пензель набуває глибини та художньої цінності.
Ірина ХАНИК,
науковий працівник Стрийського краєзнавчого музею «Верховина».
На фото картини Івана Венгриновича.