19 квітня 1900 р. на Тернопільщині народився найстаріший член Спілки художників України у Львові – Петро Обаль. До історії українського образотворчого мистецтва він увійшов, як талановитий живописець та графік.
Здобув художню освіту в Краківській академії красних мистецтв. Брав активну участь у виставках крайових, зарубіжних, всесоюзних, республіканських, обласних, місцевих, персональних.
Його мистецька спадщина налічує понад 250 живописних полотен, 133 роботи естампної графіки, 95 різноманітних графічних творів, 188 табірних малюнків – усього близько 700 праць.
Наприкінці 1941 р. П. Обаля призначено професором української гімназії в Стрию, де вів уроки креслення і малювання, працював у СШ5, педучилищі. В 1950 р. безпідставно заарештований і до 1956 р. перебував в ув’язненні в м. Караґанда (Казахстан). Творчий спадок митця налічує 188 табірних малюнків, серед яких є листівки поштівкового розміру. Він пам’ятав про сімейні свята і надсилав листівки вітальні дружині, доньці, рідним, друзям. Вітав їх з іменинами та святами.
П. Обаль знався, спілкувався з багатьма людьми, мав багато учнів, які ще його пам’ятають.
Незважаючи на те, що війна, а згодом шестирічне ув’язнення завдало великої шкоди творчому розвитку митця, його ім’я несправедливо замовчувалося, а творчість принижувалася, – проте, роботи Петра Обаля знайшли своє місце у державних музеях України, у приватних зібраннях.
У нашому місті осередком збереження його спадщини є музей Петра Обаля, відкритий у 2005 р.
_________________
На фото: Петро Обаль з донькою Вірою. Стрий, 1943 р.
Ірина ХАНИК, наукова працівниця музею.