Під такою промовистою назвою нещодавно у Стрию в Меморіальному комплексі «Борцям за волю України» відкрилася перша персональна виставка колишнього випускника Стрийського художнього професійно-технічного училища стриянина Олександра Пермінова.
І ось перші відгуки: “…ці роботи зроблені з такою душею і натхненням!..”, «Дякую, надзвичайно цікаво!..», «…можна дивитися довго-довго…», «…неймовірні враження…»…
То що ж це за виставка і хто її автор?
– В мене сьогодні надзвичайно сонячний позитивний день, – такими словами розпочав свій виступ на відкритті виставки директор училища Роман Берездецький. – З Олександром ми зустрілися, коли він починав у нас навчання з професії живописець. Це був 95-й рік… Згадую їхню групу, коли між собою змагалося четверо найсильніших… Здорова конкуренція – надзвичайно велика сила!.. Ще тоді відчувалася жага Сашка експериментувати, в кожній його роботі було щось незвичне… Нині роботи Олександра – справжні шедеври, і я – перший в черзі придбати якусь із них. Наприклад, з цих, присвячених рідному місту… Маленькі непоказні на перший погляд вулички, дворики Стрия, пройшовши через призму бачення художника, увіковічнилися в чудових урбаністичних пейзажах. І це – справжня магія… Як в поезії – магія слів, так в живописі магія ліній, магія плям, магія мазка, магія самої техніки виконання… Усе це є в роботах Олександра. Стрий нарешті дочекався такого високого рівня виставки.
А момент щастя вчителя – коли ти усвідомлюєш, що твій учень відбувся, і в цьому й твоя заслуга теж. Коли ти бачиш здобутки своїх учнів. Олександр – людина великого внутрішнього світу. Це внутрішнє сяйво душі світиться з його картин. Захоплює різноплановість, багатогранність тем, технік виконання… Молодець, що далі експериментує, але разом з тим має чітке відчуття рисунку, композиції…
– Не так важко знайти людину талановиту, як важко переконати таку людину, щоб вона показала свій талант на широкий загал. На жаль, до всезагального визнання пнуться насамперед посередності. Так було завжди і напевно так і буде далі. І тим важливіше підтримувати справжні таланти, підштовхувати їх до показу себе на людях, популяризувати їх творчість, – підкреслив відкриваючи виставку директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Микола Закусов. – Коли я запропонував Сашкові організувати персональну виставку, він скромно відповів: «А що я зробив?.. Я нічого не зробив…». До речі, монтаж виставки відбувся, можна сказати, блискавично – буквально за один вечір, картини самі “вляглися” в експозицію, настільки гармонійна і вишукана творчість митця.
– Ще коли вчилася разом з Сашком в училищі, завжди дивувалася польоту його фантазії. – згадувала його однокурсниця Олена Костів. – Він звичайні речі міг зобразити так, що довго стояла перед його картиною і не могла відірвати очей. Здавалось би, звичайна кульбаба, але зображена з таким фантазійним підтекстом, що просто захоплювалася і по-доброму заздрила… У нас у групі було багато сильних учнів і гарних робіт, але ота кульбаба пам’ятається мені донині. Тішуся цією виставкою і згадую студентські роки. Та думаю – не даремно так захоплювалася тоді Сашковими роботами – справжній талант відчувався уже тоді.
А сам Олександр на відкритті згадував свого першого вчителя малювання Віктора Сіговцева, на гурток до якого бігав з задоволенням і нетерпінням:
– Він був і психологом, і Педагогом з великої букви, і митцем неперевершеним… До нього на заняття хотілося не йти, а бігти, на його уроки чекали з нетерпінням, а самі заняття не раз затягувалися, бо час просто не помічали ні ми, ні Віктор Васильович… Оце справжній Вчитель!
Учасник колективних виставок «Створюючи красу» (Київ, 2021 рік) «Чудодійне полотно» (Київ, 2022 рік), «З любов’ю до України» (Стрий, 2022 рік), багато робіт якого знаходяться у приватних колекціях України, Польщі, Чехії, Німеччини, Литви, Об’єднаних Арабських Еміратах, нині Олександр Пермінов неймовірно потішив своїх поціновувачів персональною виставкою, адже на колективних виставках його роботи ніколи не залишалися поза увагою…
Окрема група робіт, як уже згадувалося, присвячена рідному місту. Це «Вечірній Стрий» (полотно, олія), «Стрийські вулички» (полотно, олія), «Вечірнє місто» (полотно, олія), «Листопад». Ваблять око роботи на урбаністичну тематику: «Львівський трамвайчик», «Венеція»… Неймовірно цікаві класичні пейзажі з особливим підходом і оригінальним баченням, зокрема – мотив калини, нашого оберегового дерева, соняхи…
Нікого не залишать байдужими фантазійні роботи митця «Акваріум», «ДНК нації» (оригінальне поєднання вишивки і малюнка). А ще – філософська лінія («Реванш», «Виживання»), що дає простір уяві й можливість глядачеві стати наче співавтором цих робіт. До речі, серед таких фантазійних є й роботи без назв, що ще більше підсилює можливість глядача включати власну фантазію й наче домальовувати бачене, стаючи співавтором…
Окремої уваги заслуговують роботи на «зоологічну» тематику. Це серія «У світі тварин». Поряд з реалізмом тут теж яскраво відчувається почерк митця – людини фантазійної і свого роду символіста. Ну й звичайно, ж хто з правдивих талановитих художників оминув би тему найгарнішої істоти в тваринному світі коня!.. В Олександра теж є роботи присвячені цим красивим гармонійним тваринам.
… «Стрийські ворони», «Соняшники», неймовірно фантазійний «Ранок», «Вишневий квадрат»… Новий погляд на речі у «Трійці», або в «Коронавірусі», такі атмосферні «Місячні метелики»… Біля кожної з цих картин можна стояти довго, відчуваючи енергетику автора. Вони заворожують кожна по-своєму і навіть звичайні натюрморти передають загадкове внутрішнє «Я» митця…
Глибока композиційність здавалось би звичайної гілки – два яблука і крупним планом листя («Яблуневий сад»), а насправді – наче подружня пара чи закохані, немов саме продовження роду… Тривожність серії робіт під умовною назвою «Ляльки-мотанки» залишається загадковою й тим незвичною, перегукуючись цією незвичністю з роботою «Шахи» (полотно, олія) та уже згадуваним фантазійним «Акваріумом». А частина робіт без назв проситься в умовну серію – «Людський фактор».
Можна багато розповідати про кожну картину, але це й на соту долю не передасть самого твору… Тож завітайте на виставку, і ви, направду, – не пошкодуєте! А може, щось виберете для себе.
… А от портрети, як сказав сам художник, не продаються: вони занадто особистісні й близькі йому. Загалом же, виставка-продаж, яку можна оглянути в меморіальному комплексі «Борцям за волю України» – це ще й можливість придбати справжній витвір мистецтва, вибравши до душі те, що найбільше западе у серце.
Галина ПУГА-ДАНИЛЬЦІВ. Фото автора.